СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Український прорив сучасних Кулібіних

У третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято – День науки. Цьогоріч воно припадає на 21 травня. Наша країна досягла високого рівня розвитку інновацій­них технологій у галузях техніки, медицини, біології, юриспруденції тощо. Так, щороку українці патен­тують близько 15 тисяч винаходів та ідей. І хоча держава виділяє за­мало коштів на фінансування ін­новаційних розробок, усе ж винахо­ди українців стають популярними та втілюються в життя, хоча й здебільшого за кордоном.

ЯК НЕ ДОПУСТИТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ ВНАСЛІДОК ВИЛИВУ НАФТИ?

Відповідь на це питання знають в інституті ім. Є. Патона. Науковці за­кладу спільно з колегами з Навчально-наукового центру високих техноло­гій Національного університету оборони України винайшли новий спосіб лагодження трубопроводів – розробили спеціальний модуль для стикуван­ня з аварійними свердловинами та подальшого відкачування нафти.

Керувати нафтовим потоком – саме цю ідею покладено в основу інновації. Модуль спеціаль­ної конструкції нагадує стикувальний модуль кос­мічного корабля. Він при­єднується до місця витоку і, компенсуючи динаміч­ний удар речовини, що ви­тікає, обережно перена­правляє потік у необхід­ному напрямку. Таким чином, і витікання припи­няється, і видобуток мож­на продовжувати.

Винайденим модулем, на думку вчених, мають бути обладнані всі нафто- й газовидобувні платфор­ми. Завдяки йому будь-який розрив трубопроводу вдасться ліквідувати за лічені хвилини. Це також дасть змогу відновити ро­боту законсервованих платформ.

На розроблення вина­ходу науковців «надих­нула» одна з наймасш­табніших техногенних катастроф людства – ви­бух нафтової платформи біля берегів США, що стався у квітні минулого року. Тоді майже 5 міль­йонів барелів нафти ви­текло у води Мексикан­ської затоки, внаслідок чого утворилася пляма розміром з Ірландію. І лише за три з половиною місяці вдалося зупинити витік. Українські вина­хідники знають, як мож­на було б пришвидшити цей процес.

Винахід протестовано й запатентовано. Ним уже зацікавилися за кордо­ном, зокрема у США, Ка­наді, Норвегії, Казахстані та Росії. Вчені сподіва­ються, що він стане у при­годі і в Україні. Примі­ром, модуль можна вико­ристовувати під час видо­бування газу в Чорному морі.

РЯТУЮЧИ СВІТ ВІД ХАКЕРІВ

Інноваційну ідею у сфері захисту комп’ютерних мереж від вірусів та кібер-злочинців запропонува­ли українські програмісти.

Народжену в Україні ідею до-опрацювали в США та розроби­ли прилад, що здатен захистити будь-який комп’ютер від будь-якого шпигуна. Щоб переконати скептиків, компанія-розробник кинула виклик хакерам з усього світу, запропонувавши спробу­вати зламати захищений згада­ним приладом комп’ютер. Той, у свою чергу, у відповідь на атаку виконував усі їхні бажання та ін­струкції, дозволяючи натискати на будь-які посилання та відвідувати будь-які сайти. Після по­над двох мільйонів атак ніхто так і не зміг «пробити» захист. Віруси здолав невеличкий прилад, встановлений між комп’ютером та мережею. Як зазначають най­авторитетніші світові фахівці у сфері шифрування інформації, він принципово різниться від усіх класичних антивірусних програм, нагадуючи віртуаль­ний комп’ютер, на який нападає вірус, знищуючи самого себе.

У ПОВІТРЯ – БЕЗ ДВИГУНА

Бездвигунний вертоліт Гамера, який підіймається в повітря виключно за ра­хунок сили людини, випробували аме­риканські студенти Мерілендського університету, серед яких і українець Володимир – без п’яти хвилин дипло­мований аерокосмічний інженер.

Літаючий об’єкт сконструйовано з двох перехрещених рам. На вістрі кожної – пропелер. Ці чотири гвинти, за розрахунками конструкторів, і до­поможуть здійняти вертоліт Гамера, названий на честь героя японських мультфільмів, у повітря. Об’єкт літав 4  секунди, а щоб відірвати його від землі, студентка-пілот крутила педалі велосипеда, встановленого на ньому.

ВІДТВОРЕННЯ КІСТОК

Працівники Закарпатського регіонального від­ділення Спілки наукових та інженерних об’єднань України патентують два революцій­них винаходи в галузі медицини – штучну кіст­ку та фіброкерамічні місткові протези

Подібні винаходи є револю­ційними в медицині, а «штучна кістка» призначена для застосування в протезу­ванні. Подібну розробку впроваджують швейцарські вчені, однак на титановій основі. На відміну від неї, за­карпатська «штучна кістка» виготовляється на основі каоліну і завдяки органічній складовій поступово зро­щується з природними кіст­ками людини, повністю від­новлюючи втрачені та їхній зв’язок із суглобами.

Подібним чином діє й вина­хід «фіброкерамічний містко­вий протез», який застосову­ватимуть у стоматології для відтворення зубів людини.

РОБОТ, ЩО ВИКОНУЄ ГОЛОСОВІ КОМАНДИ

Відеороликами про закордонних роботів рясніє Інтернет. Вони ходять, бігають, виконують певні команди, грають на музичних інструмен­тах. А найсучасніші здатні орієнтуватися в просторі, розпізнавати предмети, виконувати різноманітні голосові команди та спілкувати­ся з людьми. Проте мало хто знає, що подібні розробки є і в активах українських науковців.

Робот Ерік – розробка НАН України. завдяки камері та різноманітним датчикам він по-своєму бачить навколиш­ній світ, розпізнаючи предме­ти за формою і кольором. А ще як справжнє кібернетич­не диво здатний реагувати на людський голос. Кількох слів, промовлених у мікро­фон, достатньо, щоб робот почав виконувати команду за алгоритмом розпізнавання мови. Він ще й відповідає лю­дині та реагує на її команди.

Такі технології можуть ста­ти в пригоді людям з обме­женими фізичними можли­востями, а також частково замінити домогосподарок.

19.05.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини