Прожитковий мінімум–2012: позиція профспілок
Згідно статті 5 Закону України «Про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим соціальним
стандартом достатнього рівня життя. Тому його величина повинна визначатися
суворо у відповідності до положень ЗУ «Про прожитковий мінімум», «Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». ФПУ тривалий час наполягає
на визначенні й застосуванні прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.
1. Кабінет Міністрів України згідно з положеннями
попередньої та діючої Генеральної угоди зобов'язався визначати щороку до 1
липня величину (розмір) прожиткового мінімуму на відповідний рік за погодженням
зі Стороною профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців
і підприємців. Однак протягом дії цих Угод профспілки жодного разу не
залучалися до визначення величини прожиткового мінімуму, що є також порушенням ст.
5 ЗУ "Про державні соцстандарти…".
2. Офіційна величина прожиткового мінімуму на 2011 рік була
визначена Урядом з грубим порушенням ЗУ «Про прожитковий мінімум».
При її формуванні не враховувалася вартість наборів
продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і
демографічних груп населення. Замість цього прожитковий мінімум на 2011 рік був
обрахований виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму у грудні
2010 року, збільшеного на індекс інфляції 2011 року.
Це призвело до штучного заниження офіційної величини
прожиткового мінімуму. Так, розміри прожиткового мінімуму, затверджені
Верховною Радою України з січня 2011 року, вже виявилися заниженими порівняно з
фактичним розміром прожиткового мінімуму у цінах березня на 21%.
3. З 2000 року не переглядалися набори продуктів харчування,
непродовольчих товарів та послуг для визначення розміру прожиткового мінімуму,
хоча ст. 3 ЗУ "Про прожитковий мінімум" визначено, що такий перегляд
здійснюється не рідше одного разу на п'ять років.
Проект постанови Кабміну «Про затвердження наборів продуктів
харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і
демографічних груп населення», підготовлений Мінекономіки у січні 2011 року за
результатами науково-громадської експертизи, не враховує реальні зрушення в
структурі споживання населення країни, і в першу чергу - в структурі споживання
бідної частини населення.
Аналіз свідчить, що у всіх групах населення відмічається
позитивна тенденція зниження частки витрат на продукти харчування і збільшення
витрат на непродовольчі товари, платні послуги. Якщо в 2000 році населення в
цілому на продтовари витрачало 64,9% всіх сукупних витрат, то в 2009 році – 50%.
У структурі прожиткового мінімуму питома вага витрат на продукти харчування,
навпаки, збільшилася (приміром, для працездатних осіб з 51,1 до 60 %
відповідно), що явно не відповідає реальним змінам у структурі витрат
населення.
При розробці наборів не забезпечено наближення методології
формування прожиткового мінімуму в України до міжнародних стандартів,
визначених, зокрема, в наступних міжнародних актах:
- у ратифікованій Україною статті 30 Європейської соціальної
хартії,
- Конвенції 117 МОП про основні цілі та норми соціальної
політики;
- статті 25 Загальної
декларації прав людини (прийнятій на Генеральній Асамблеї ООН 10 грудня 1948
року),
При формуванні нових наборів не враховано пропозиції ФПУ
щодо включення до прожиткового мінімуму низки життєво необхідних витрат: на
будівництво чи купівлю житла або одержання його у найм, на освіту, оздоровлення,
утримання дітей у ДНЗ, платні медичні послуги тощо. Включення цих витрат у
прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим у ст. 3
ЗУ «Про прожитковий мінімум», а також міжнародних стандартах.
4. До цього часу Урядом не забезпечено виконання Рішення
Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, яким визнано такими,
що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені п.
27 розділу II ЗУ від 28.12.2007 № 107-VI. Цим пунктом безпідставно вилучено із
складу прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які відповідно до
законодавства підлягають обов'язковому державному соцстрахуванню, суму податку
з доходів фізичних осіб. Це призводить до штучного заниження величини
прожиткового мінімуму на працездатну особу майже на 10%.
5. На виконання ст. 24 ЗУ «Про державні соцстандарти…»
необхідно запровадити механізм поточного корегування вартісної величини
прожиткового мінімуму залежно від зміни цін. Дані моніторингу свідчать, що
протягом 2007-2011 рр. офіційна величина прожиткового мінімуму щомісяця
виявлялася заниженою порівняно з фактичним рівнем цін.
6. ФПУ виступає категорично проти пропозицій щодо переходу
від нормативного методу визначення прожиткового мінімуму до
нормативно-структурного, який базується на нормативному визначенні складу
продовольчого кошику та структурному методі розрахунку вартості непродовольчих
товарів і послуг як відсотку до вартості продовольчого кошику. Профспілки
вважають такий перехід передчасним.
В Україні сьогодні мінімальні гарантії оплати праці
працівників бюджетної сфери, соцвиплат застрахованим особам у системі
соцстрахування та допомоги малозабезпеченим верствам населення є набагато
нижчими за прожитковий мінімум.
Галина ГОЛЕУСОВА,
керівник управління соцзахисту соціально-економічного
департаменту апарату ФПУ
14.05.2011
|
