ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЖУКРОВСЬКОМУ – ДОВІРЯЮТЬ

За час свого профлідерства у гро­мадській організації головним сво­їм досягненням він вважає зміцнен­ня команди. Він завжди добре розу­міє колег і знає, що від колдоговору залежить не тільки захищеність спілчанина, а й авторитет профспіл­ки і, звісно, твій особистий.

На профлідерську каденцію Сте­пана Жукровського випали непро­сті, м’яко кажучи, часи боротьби за соціальні стандарти спілчан у дер­жаві, падіння рівня життя народу, війна. Степан Володимирович уміє бачити і визнавати реалії, щоб реа­гувати в системі профспілкової структури разом із спілчанами синхронно й адекватно. При цьому робить наголос на організаційній роботі – проведенні засідань ради і президії, зустрічах зі спілчанами в первинках. Він для них давно «свій» – профспілковий, який пройшов усі щаблі кар’єри в громадській органі­зації, але разом із тим людяний, до­брий і справедливий.

У Степана Володимировича від­знак достатньо. Його працю визнано на республіканському рівні – удосто­єно найвищих нагород ФПУ. Це на­грудний знак «Профспілкова відзна­ка», грамоти Центральної ради галу­зевої профспілки, а також Об’єднання профспілок Львівщини, облас­ної галузевої профспілки. Його ім’я занесено до Книги пошани Централь­ної ради профспілки працівників со­ціальної сфери. Та найбільшою по­шаною Степан Жукровський вважає відзнаку спілчан, колег, друзів.

З 2004 року він є членом Ради Львівської обласної Профспілки пра­цівників соціальної сфери України.

Зараз, коли настав час озирнути­ся назад, проаналізувати своє жит­тя, Жукровський каже, що найпер­ше завдячує батькам, які доклали усіх зусиль, не шкодували часу та здоров’я, аби він виріс доброю дити­ною і доброю людиною.

Працюючи в соціальній сфері, йому, як і його колегам, доводилося займатися питаннями оздоровлення спілчан, організовувати спортивно-масові заходи. Обласна профспілка соціальної сфери – дуже активна, спектр її занять – багатогранний. Відрадно, що знання і досвід Степа­на Володимировича й надалі будуть потрібні людям праці. Все, як ка­жуть, пізнається у порівнянні...

Ігор МАРШАЛОК,

Львівська обл.

КОЖНА ЛЮДИНА – НА ВИДНОТІ

У Гвардійському, що на Хмельниччині, навчально- виховний комплекс – один із кращих у регіоні. На його базі, окрім загально-освіт­ньої школи, 15-й рік діють гімназія, філії музичної та спортивної шкіл, центри дитячої творчості.

У престижному навчально­му закладі, який 30 років поспіль очолює знана у пе­дагогічних колах регіону людина, відмінник освіти Украї­ни Юрій Федоров, працює 42 педа­гоги від Бога (з-поміж них – 37 жі­нок), троє удостоєні звання «Від­мінник освіти України». А ще тут діє проект повернення випускни­ка у рідну школу вчителем, і діє доволі успішно, адже серед педа­гогів понад половину становлять його колишні учні.

У школі діє профорганізація, яку понад 20 років очолює вчитель фізичної культури Михайло Тка­чук. Щороку завдяки новим фор­мам і методам роботи посилюєть­ся захист трудових і соціально-економічних прав працівників.

«Спільно з адміністрацією школи ми робимо усе можливе для захис­ту спілчан, їхньої побутової обла­штованості, оздоровлення й орга­нізації дозвілля, – ділиться Ми­хайло Ткачук. – У лавах нашої профспілкової громади – 60 пра­цівників. Діє профком у складі 7 осіб. У колективному договорі пе­редбачено гарантії, які забезпечу­ються у разі фінансової можли­вості навчального закладу. Комі­сія у складі представників адміні­страції і профкому що півроку аналізує результати реалізації колдоговору. Якщо виникають якісь проблеми, реакція адміні­страції та профкому – миттєва».

Слід зазначити, що заходи, які проводять сторони соцпартнер­ства, сприяють позитивній дина­міці розвитку освіти у школі. Сюди за досвідом приїздять з інших шкіл не лише району, а й області.

Задоволений спільною роботою адміністрації і профкому Гвардій­ського навчально-виховного комплексу й голова Хмельниць­кої районної ради з координації діяльності профспілкових органі­зацій, голова районної організації профспілки працівників освіти і науки України Ігор Андрощук.

Валерій МАРЦЕНЮК,

Хмельницька область

ЧИ ПОЧУВАЮТЬСЯ УКРАЇНЦІ ЄВРОПЕЙЦЯМИ?

У прес-центрі Укра­їнського національ­ного інформаційного агентства «Укрін­форм» відбувся кру­глий стіл на тему «Як українці розуміють євроінтеграцію: очі­кування та настрої суспільства».

До участі в заході були запрошені члени Ко­мітету Верховної Ради України з питань євро­пейської інтеграції, політичні аналітики Фонду «Демократич­ні ініціативи» та Інституту Єв­ро-Атлантичного співробітни­цтва, представники громад­ських організацій, ЗМІ.

Для обговорення учасникам були запропоновані такі питан­ня, як підтримка євроінтегра­ції у суспільстві: чи стабільне зростання? навіщо українцям ЄС: які переваги та небезпеки вбачає громадська думка? чи відчувають українці себе євро­пейцями? безвізовий режим: для кого він важливий? пере­шкоди на шляху до членства України в ЄС: громадська дум­ка і думка експертів? європей­ські прагнення українців очи­ма західних політиків та екс­пертів: які запитання до Украї­ни звучать найчастіше?

Наголошувалося, що українці вважають: найбільше приєд­нанню України до Європейсько­го Союзу заважає корупція. Та­кими є дані соцопитування, що його оприлюднили експерти Фонду «Демократичні ініціати­ви імені Ілька Кучеріва».

Згідно з дослідженнями 43% населення України вважає, що найбільше приєднанню країни до ЄС заважають корупція і по­вільний темп запровадження реформ; недостатній економіч­ний розвиток України (41%), низький рівень життя населен­ня (36%).

Окрім того, 27% населення вва­жає, що на заваді євроінтеграції України стоїть агресія Росії і во­єнні дії на Донбасі, 2% назива­ють перешкодою позицію захід­них держав – членів ЄС, які не надто прагнуть бачити Україну у своїх лавах. А 20% українців вважає, що на шляху до ЄС сто­ять проблеми з демократією та правами людини в Україні.

Також дослідження показує, що в українському суспільстві поступово зростає сприйняття українцями самих себе як євро­пейців. Так, якщо у травні 2013 року почувалися європейцями 34% і ні – 55% українців, то вже через півроку ці цифри були ін­шими – 44% і 50% відповідно. А в листопаді 2015 року кількість тих, хто відчуває себе європей­цем, збільшилася до 47%.

Для того, аби відчувати себе людиною Європи, українцям потрібен певний рівень матері­ального добробуту – так вважає 47% населення; відчуття захи­щеності з боку закону – 33,5%, повага до цінностей демократії і прав людини – 23% респонден­тів. Запровадження безвізового режиму важливе для 57% гро­мадян: абсолютна більшість жителів західного (80%) і цен­трального (64%) регіонів дотри­муються саме такої позиції.

Також було зауважено, що основними перевагами від членства в Євросоюзі українці вважають можливість вільно­го пересування, підвищення рівня життя, вільний доступ молоді до навчання в універси­тетах держав – членів ЄС.

Основними негативними на­слідками від членства в ЄС, за даними дослідження, можуть бути еміграція українців за кордон і погіршення відносин із країнами СНД. Крім того, іс­нують побоювання, що це при­зведе до зростання рівня безро­біття. Щодо уявлень про мож­ливі негативні наслідки при­єднання до ЄС спостерігають­ся регіональні відмінності.

Інна МИХАЛЬЧЕНКО,

прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

12.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини