Жіночі обличчя Рівненщини
Таку назву має урочиста асамблея, яка вже втретє проводиться
у Рівному. Цього року вона відбулася 24 травня на Зеленій естраді міського парку
культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка і зібрала велику кількість глядачів, які
прийшли вболівати за своїх конкурсанток, вручити їм квіти, привітати з перемогою
у престижному конкурсі, що надзвичайно популярний серед жінок Рівненщини. Організатори
свята – дві наймасовіші громадські організації – Федерація профспілок області та
Спілка жінок Рівненщини, проводили всеобласний конкурс серед жінок – лідерів профспілкових
організацій, жінок-трудівниць, успішних жінок у сфері бізнесу, яких об’єднав Клуб
ділових жінок при Спілці.
Цього року учасницями конкурсу стали також жінки-волонтери,
медсестри та лікарі, які виконували свої професійні обов’язки у воєнних умовах у
зоні АТО. І от фінал – урочисте нагородження переможниць у різних номінаціях.
Оголошується хвилина мовчання в пам’ять про полеглих у Другій
світовій війні та на сході нашої країни.
Лунають позивні свята. Напочатку – теплі слова вітання жінкам
від голови ФПО Миколи Шершуна.
Голова Спілки жінок Рівненщини, заступник голови ФПО Марія Рожко,
яка є ідейним натхненником свята, наголосила, що обличчями Рівненщини стали найкращі
жінки, які не тільки досягли вагомих успіхів у професійній роботі, а й довели вірність
своєму життєвому кредо – «Мені не байдуже!». Представляючи свій доробок, вони вразили
тим, «Що може жінка!», наша проста україночка – мати, дружина, сестра…
Одна за одною на сцену виходять фіналістки. Їх сорок – різних
за віком, професією, у всіх різний життєвий шлях. Та об’єднують їх активна життєва
позиція, захоплення громадською роботою у профспілках, виняткові працездатність
і людяність. Вони – такі скромні і такі гарні – встигають усе: вчитися, працювати,
народжувати і виховувати дітей, бути коханими, а віднедавна ще й рятувати поранених,
допомагати тим, хто в АТО щоденно зупиняє агресора. Голови галузевих обласних
профоб’єднань – Петро Давидюк, Іларіон Кучерявий, Микола Вознюк, Ігор Самков, Микола
Паліюк, вручаючи Стелли та пам’ятні подарунки, дякували жінкам не лише за перемогу
в конкурсі, а й за неспокій, за любов і вірність, терпіння та небайдужість…
Учасниць фіналу конкурсу, глядачів, гостей свята своїм мистецтвом
танцю і співу порадували артисти Комунального закладу «Рівненський міський палац
культури «Текстильник» та лауреат всеукраїнських і міжнародних фестивалів народне
вокально-інструментальне тріо «Срібна терція» під керівництвом заслуженого працівника
культури, композитора та аранжувальника Бориса Забути.
Інформаційно-аналітичний центр ФПО
З турботою
про
патріотів
України
Дитинство і юність Світлани Браїловської минули у прибузькому
селі Шпиченці, що на Хмельниччині. Донька завдячує батькам звичкою вставати до зорі
й трудитися не покладаючи рук. Ніколи не зраджувала ні маминій, ні батьковій пораді,
завжди теплим і добрим словом згадує своїх односельців, які, потрудившись на хлібному
полі, з піснями та запальними танками святкували обжинки.
Валерій МАРЦЕНЮК
Хмельницька обл.
У житті Світлани Анатоліївни було всього багато: Шпиченецька
восьмирічка, здобуття освіти у Чернівецькому механіко-технічному технікумі та Київському
політехнічному інституті, робота на Дніпропетровській фабриці швейних виробів.
Тут молодий фахівець із перших днів завоювала повагу та авторитет серед колег.
Її поважали за сумлінне виконання службових обов’язків, щире серце, людяність.
Та жінку тягнуло до рідного села, де їй усе рідне й близьке: вулиця, ліс, берег,
ставок…
Швидко, мов весняна повінь, промайнув час. Наче вчора було, а
вже гай-гай двадцять два роки спливло, відколи прибужанка повернулася на малу батьківщину.
Нині у рідних Шпиченцях викладає фізику в місцевій дев’ятирічці. Адже закінчила
Тернопільський педагогічний університет, аби здобути ще й фах учителя. У рідному
селі поважають її не тільки колеги, учні, а й батьки, односельці. Ачлени профспілки
от уже понад двадцять років поспіль виявляють їй високу довіру, обираючи своїм лідером.
«Завдання, які стоять перед освітою, важливі, – говорить Світлана
Анатоліївна. – Нам необхідно підготувати школяра до повноцінного життя, плідної
праці, озброїти міцними знаннями, сформувати всебічно розвинену особистість, виховати
високодуховних, ідейних розбудовників нашої держави».
Адміністрація школи, яку очолює Світлана Дащук, профком роблять
усе можливе, аби виховати школярів гідними людьми, адже завтра вони вирішуватимуть
складні проблеми сім’ї, району, країни. Добре відгукуються й про педагогів школи
Ольгу Бех, Галину Тарашевську, Надію Лебедьову, Діану Костьєву, Тетяну Лущевську,
Олесю Скотинянську учні, їхні батьки, односельці. У цей неспокійний час педагоги
просять Господа, аби не було війни, щоб не гинули українські воїни, не проливалася
кров невинних людей. До слова, син Світлани Анатоліївни Сергій – випускник вищого
професійного училища № 25 м.
Хмельницького, нині несе військову службу в зоні АТО.
Від оздоровниць Закарпаття – мікроавтобус для АТО
Далеко за межами Закарпаття відоме ДП «Санаторій «Синяк» ПрАТ«Укрпрофоздоровниця»,
який користується особливим попитом у тих, хто потерпає від захворювань кістково-м’язової
системи.
Сергій БАРАНЧИКОВ
завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської
облпрофради
Працівники оздоровниці, яку очолює Мар’яна Швардак, спільно
з профспілковим комітетом (голова Любов Сисоєва) відгукнулися на пропозицію надати
благодійну допомогу учасникам АТО щодо придбання мікроавтобуса для 4-го батальйону
128-ї гірсько-піхотної бригади, у якій свій військовий обов’язок виконують чимало
закарпатців. З цією метою працівники зібрали понад 17 тис. грн.
До благодійної акції також долучилися працівники готельно-ресторанного
комплексу «Інтурист» міста Мукачеве та оздоровчого табору «Білочка», що діє в Мукачівському
районі, які входять до структури ПП «Крок». Решта – власні кошти для придбання
транспорту для АТО (його загальна вартість 80 тис. грн) доклав керівник цього
підприємства, депутат Мукачівської міської ради Василь Швардак.
Мікроавтобус «Фольксваген» уже доправлено у зону АТО і використовуватиметься
для оперативного керівництва діями 4-го батальону 128-ї гірсько-піхотної бригади
командиром підполковником Олександром Зимою.
Ключі від «Фольксвагена» водієві батальйону Степану Русняку,
мобілізованому із села Нове Давидково, що на Мукачівщині, передали директор ПП
«Крок» Василь Швардак і заступник головного лікаря ДП «Санаторій «Синяк» Валерій
Тимченко. Освятив мікроавтобус настоятель Мукачівського монастиря отців Василіян
отець Веніамин Довганич.
На профспілковому п’єдесталі – майстри Кіровоградщини
Щороку ФПО вшановує кращих працівників Кіровоградщини. За словами
голови ФПО Максима Баланенка, понад 10 років тому Федерація профспілок області
започаткувала цей унікальний захід, і він став традиційним серед працівників різних
професій.
Марія ІВАНОВА
Кіровоградська обл.
Максим Баланенко звернувся до героїв нинішнього дійства – високих
професіоналів: «У вас справді золоті руки і віддані професії серця, тому називаємо
вас майстрами Кіровоградщини. Кожен із вас на своєму робочому місці відзначився
особливим внеском у загальну справу, вагомими здобутками, власним «почерком»,
і ми ставимо вас на профспілковий п’єдестал слави. На жаль, останнім часом людина
праці обділена увагою суспільства, тож профспілки компенсують цю прогалину і з
року в рік вшановують працівників різних професій».
Хоч би як не змінювалося життя, яких би структурних і правових
форм не набирало виробництво, високопродуктивна праця ніколи не втратить цінності,
а люди, які знають свою справу і добросовісно її виконують, завжди залишатимуться
в пошані. Ці слова розкривають ідею свята. Саме завдяки високому рівню майстерності
представників різних професій, творчому підходу до справи досягаються високі виробничі
показники. Стимулювання розвитку трудового потенціалу, мотивацію ефективної праці
профспілки вважають одними з головних завдань. Створити економічні й соціальні
стимули для продуктивної праці на підприємствах і в установах можна завдяки колективним
договорам, роль яких в області щороку зростає. Тому не випадково разом із майстрами
Кіровоградщини відзначаються переможці обласного конкурсу на кращий колдоговір,
заснованого ФПО. Відтак переможцями за підсумками роботи за 2014 рік визнано ПАТ«Червона
зірка», ТОВ «Профі Стан», ДП «Олександрівське лісове господарство», загальноосвітній
навчальний заклад І-ІІІступенів № 10 Олександрійської міської ради, Олександрійська
міська централізована бібліотечна система, державна установа «Кіровоградський обласний
лабораторний центр Держсанепідслужби України».
06.06.2015
|