ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

З людьми і для людей

Професійне свя­то, яке ми відзна­чаємо 15 березня, збігається із закін­ченням найсклад­нішого – осінньо-зимового – періоду, що завжди є справ­жнім випробуван­ням для комунальних служб. Та водночас це й підсумок ви­снажливої роботи ти­сяч комунальників-дорожників, транспортників, жит­ловиків.

Тамара КОСТЮК

голова Київської міської профспілки працівників

житлово-комунального господарства та сфери послуг

Сьогодні впевнено можна сказати, що завдяки напо­легливості господарників і профактиву, їхньому про­фесіоналізму, сумлінній праці та відчуттю відповідальнос­ті за свою справу соціально необ­хідні послуги надаються на належ­ному рівні. Але, на жаль, є й багато проблем, що заважають поліпшити обсяги та якість послуг, тож не все нині зроблено для повного задово­лення потреб мешканців міста. Адже ефективність роботи наших підприємств залежить від загаль­ноекономічної ситуації в державі й місті. Сьогодення ставить перед нами важкі економічні та фінансо­ві питання, для вирішення яких по­трібен неабиякий хист.

Суттєвим чинником, що усклад­нює фінансовий стан нашої галузі, є невідповідність затверджених та­рифів на житлово-комунальні по­слуги фактичним витратам на їхнє виробництво, недостатній рівень оплати послуг споживачами, не­повне відшкодування збитків з бю­джетів за надання субсидій і пільг окремим категоріям населення, значна дебіторська та кредитор­ська заборгованість за енергоносії.

Значною соціальною проблемою для житлово-комунальної галузі є невирішеність питання надання службового житла та відселення з нього. Категорії працівників, які мають право на таке житло, є май­же на всіх комунальних підприєм­ствах. Але найбільша черга – май­же 2700 сімей – на підприємствах житлового господарства, абсолют­на більшість з яких – двірники.

У важкому фінансово­му становищі перебуває комунальне підприєм­ство «Київпастранс», на якому працюють 5 тис. електротранспортників, що виконують важливу соціальну функцію, пе­ревозячи пасажирів міс­та. Така ситуація скла­лася переважно через не­відповідність тарифів за проїзд фактичним витра­там на ці послуги. Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні по­слуги» міська адміністрація, від­повідно до Регіональної угоди з профспілкою галузі, зобов’язана цьому підприємству, по-перше, компенсувати певну суму коштів для забезпечення нормальної ро­боти транспорту та підвищення заробітної плати працівникам, а по-друге, укласти договір на вико­нання транспортних послуг з пере­везення пасажирів. Це дозволило б установити економічний баланс між попитом міста на транспортну роботу та її фінансуванням. А нара­зі завдяки системній наполегливій роботі міської профспілки та профкому «Київпастрансу» погашено тримісячну заборгованість із зарплати електротранспортникам.

Проблеми в трудових колекти­вах підприємств ЖКГ свідчать про те, що галузева і регіональна угоди ще не стали надійним інструмен­том захисту прав та інтересів тру­дящих галузі, тож ми повинні дія­ти в цьому напрямі результативні­ше. Ми впевнені, що саме Київ зда­тен розв’язати вузол проблем ЖКГ, показавши таким чином приклад усім регіонам України.

Нас усіх турбує по­дальша доля галузі. Сьогодні підприємства житлово-комунального господарства звіряють­ся з вимогами часу, по­слідовно освоюють рин­кові методи господарю­вання з метою підвищи­ти рівень обслуговуван­ня населення та доко­рінно поліпшити умови праці трудящих галузі. З цією ж метою наразі проводиться організація та вдосконалення структури в жит­ловій сфері.

Наша профспілка робить усе мож­ливе, аби допомогти в цей нелегкий час реформування галузі захистити право наших працівників на працю та відпочинок. Дбаємо про своєчас­не укладання колдоговорів на під­приємствах галузі, що забезпечу­ють їх стабільну роботу, а також ви­рішення найважливіших соціаль­них проблем для людей (своєчасна виплата зарплати, охорона праці, збереження робочих місць).

Міська рада профспілки приді­ляє належну увагу моральному та матеріальному заохоченню профактиву підприємств. Особливого значення набули такі форми заохочення, як надання відзнак «Кра­щий профспілковий лідер» і «Кра­щий господарник року», Премії га­лузевої профспілки, Почесні гра­моти та Подяки міської галузевої профспілки.

У передсвяткові дні вже тради­ційно на підприємствах відбува­ються вечори, збори, де вшанову­ють ветеранів праці, молодих про­фесіоналів своєї справи, кращих із кращих. Проходять огляди худож­ньої самодіяльності та спортивні змагання на честь професійного свята. Кращі працівники отриму­ють подяки та нагороди від голови КМДА, Кабінету Міністрів, міської ради профспілки.

Сподіваємося, що поліпшення фінансово-економічного стану в країні та місті, на яке ми всі з на­дією очікуємо, сприятиме подолан­ню труднощів і стабілізації роботи галузі, а наші працівники будуть забезпечені гідною зарплатою, житлом і гарантією збереження со­ціальних норм.

Cитий голодного не розуміє

Кількасот працівників ЛКП «Львівелектро­транс» вийшли на акцію протесту до стін Львівської міської ради, представляючи більш ніж тисячний трудовий колектив під­приємства. Водії трамваїв і тролейбусів, ре­монтники з листопада минулого року не отримують заробітної плати.

Ольга ЛОБАРЧУК

м. Львів

«Хто моїх дітей на­годує?», – запи­тувала одна з протестуючих в. о. начальника департамен­ту міськради Юрія Голеця, який вийшов до страйкарів з поясненнями. Уряд, мовляв, не надав майже 70% коштів за перевезення пільгових ка­тегорій пасажирів. Але це не проблеми працівників, які чесно виконують свою робо­ту. Зазнавши протягом остан­нього десятиліття скорочення робочих місць майже напо­ловину, змогли впоратися з чималим пасажиропотоком, обслуговуванням численних туристів міста. За минулий рік перевезено 77 млн паса­жирів, з яких 60% пільгови­ків. «Нікому немає діла до того, що мені немає за що ку­пити ліки й їжу, сплатити за комунальні послуги», – вигу­кував один з водіїв, оскільки трибуни для виступаючих не було. Люди говорили «з міс­ця», сподіваючись, що напи­си на їхніх плакатах побачать чиновники з вікон Ратуші: «Ситий голодного не розу­міє», «П. Садовий, заберіть свого Васильєва, віддайте зарплату». Працівники під­приємства скаржились на те, що в начальства є за що бу­дувати котеджі в Шевченків­ському гаї, а зарплати немає. Не забезпечуючи людям ви­плат заробленого, а це пріо­ритет у роботі керівника, той має заробітну плату в 12 тис. грн. Натомість водій, що справно виконує свої обов’язки, майже три місяці не отримує своїх 3,5 тис. грн. Протягом 2014 року через невиплату й затримку зарплати працівники цього ко­мунального господарства п’ять разів виходили на акції протесту, зокрема й до Дер­жавного казначейства.

До 2013 року розмір субвен­цій за перевезення пільгових категорій пасажирів, що за­тверджувався бюджетом держави, складав понад 42 млн грн. У 2015-му ця сума складає лише 31 млн грн, і це при тому, що грома­дяни України зазнали втрат у своїх заробітках у 2,5 раза. Зросли курс долара, ціни на товари першої необхідності, плата за комунальні послуги і проїзд в громадському тран­спорті. Обмежують соціальні гарантії і перевізникам, і па­сажирам.

Колектив ЛКП «Львівелектро­транс» висунув вимоги до ви­конкому міськради і мера міста: негайно виплатити зарплату за три місяці, розі­рвати контракт з керівником ЛКП «Львівелектротранс» С. Васильєвим, згідно з вимо­гами ст. 45 Кодексу законів про працю України, за пору­шення чинного трудового за­конодавства та вимог ЗУ «Про колективні договори і угоди», а також своєчасно виплачувати зарплату, не до­пускати її затримки. У разі не­виконання цих економічних вимог колектив залишає за собою право проводити захо­ди на захист своїх прав та ін­тересів, згідно з Конституці­єю України. Лунали й пропо­зиції зупинити у Львові елек­тротранспорт, але зважили на становище пересічних земляків, які цього дня поспі­шали на роботу і в своїх не­відкладних справах.

Вимоги спілчан голова проф­спілки ЛКП «Львівелектро­транс» Юрій Оприск вручив одному з депутатів міськради, з яким вдалося зустрітися цього дня, й отримав запев­нення щодо сприяння у вирі­шенні проблеми. За словами голови обласної організації профспілки працівників кому­нального господарства та по­бутового обслуговування Бог­дана Козло, подібний експе­римент не виправдав себе в Києві, тож для чого у Львові знову наступати на ті ж гра­блі? «Це зміни заради змін, а не для вирішення проблем зміцнення матеріальної бази підприємства, оновлення пар­ку машин, покращення обслу­говування пасажирів, умов праці і соціального забезпе­чення водіїв», – зазначив він.

Колектив «Львівелектротран­су» на акції протесту підтри­мали працівники інших під­приємств галузі, зокрема ЖЕКів, «Теплокомуненерго», «Львівводоканалу» тощо.

15.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини