Вимушені переселенці отримуватимуть адресну допомогу
З метою отримання
узагальненої інформації про всі потреби переселенців та забезпечення їх
матеріальною допомогою для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату
житлово-комунальних послуг, Кабінет Міністрів України 1 жовтня 2014 року
прийняв низку важливих рішень. Про організацію роботи органів соціальної сфери
щодо захисту переселенців та надання соціальної підтримки населенню при оплаті
житлово-комунальних послуг повідомила міністр соціальної політики Людмила
Денісова.
Так, відповідно до постанови КМУ № 509 «Про облік осіб, які
переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення
антитерористичної операції» від 01.10.2014 Міністерство соціальної політики
України створить і буде вести єдину інформаційну базу даних про взятих на
облік осіб, що переїхали з тимчасово окупованої території України та районів
проведення АТО. За словами Людмили Денісової, це робиться для отримання
достовірної інформації про кількість та потреби переміщених осіб загалом по
Україні.
Для отримання такого документа громадянам, які досягли
18-річного віку, потрібно звернутися особисто або через законного представника
із заявою та копією паспорта в органи соціального захисту населення за місцем
перебування. Довідку обіцяють видати безкоштовно безпосередньо в день подання
заяви. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, переселенець повинен
повідомити про це до територіального підрозділу Державної міграційної
служби, який в одноденний термін оформить тимчасове посвідчення. При цьому
істотно спрощено процедуру надання довідок людям, які проживають в місцях
масового поселення, громадяни зможуть отримати довідки безпосередньо там, де
перебувають.
Створення реєстру є одним з етапів забезпечення фінансової
підтримки вимушених переселенців. Так, 1 жовтня Уряд прийняв постанову № 505,
якою передбачає надання таким громадянам щомісячної адресної допомоги. Згідно
з цією постановою адресна допомога призначається особам, які перебувають на
обліку в органах соціального захисту населення, і виплачується з дня звернення
протягом певного періоду – не більше 6 місяців.
Допомогу передбачено в таких розмірах:
– непрацездатним громадянам (пенсіонери, інваліди, діти) –
884 грн на людину (члена сім’ї);
– працездатним громадянам – 442 грн на людину (члена
сім’ї).
Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів
допомоги на кожного члена сім’ї, але не може перевищувати 2400 грн.
За словами міністра соцполітики, механізм виплати
щомісячної адресної допомоги передбачає, що працездатна людина не повинна стати
утриманцем на забезпеченні держави. Тому якщо в складі сім’ї, якій буде
призначено допомогу, є особи працездатного віку, що протягом 2 місяців з дня
оформлення допомоги не влаштувалися на роботу, в тому числі за сприяння ДСЗ,
або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій
території України чи в районах проведення АТО, але фактично не працюють,
розмір допомоги для них на наступні 2 місяці буде зменшений на 50%, а потім
виплата і зовсім припиниться.
Міністр підкреслила, що допомога буде зараховуватися на банківський
рахунок уповноваженого представника сім’ї. Для отримання грошей необхідно
подати до органів соціального захисту населення такі документи:
– заяву;
– паспорт громадянина України;
– копії свідоцтв про народження дітей та свідоцтва про шлюб;
– довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, переміщених
з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної
операції;
– письмову згоду в довільній формі на виплату грошової
допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів родини.
Щодо постанови Уряду «Про особливості реалізації конституційних
прав окремих категорій застрахованих осіб на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» Людмила Денісова
зазначила, що люди, які переселилися з тимчасово окупованої території і районів
АТО, залишили роботу і дім, тому не можуть отримати гарантовані державою та
здійснювані роботодавцем страхові виплати. Зокрема, це допомога по тимчасовій
непрацездатності, по вагітності та пологах. Тому для відновлення прав
застрахованих осіб було прийнято рішення про те, що громадяни, які перебувають
або перебували в трудових відносинах і виїхали з окупованої території Криму та
районів АТО, можуть розраховувати на матеріальне забезпечення і соцпослуги
безпосередньо за фактичним місцем проживання – в місцевих органах Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соцстраху
від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Якщо ж у людини
немає необхідних документів, що підтверджують право на такі виплати та
соцпослуги, матеріальне забезпечення призначать за даними Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності в
реєстрі окремих відомостей про застрахованого він отримуватиме допомогу в мінімальному
розмірі, встановленому вищевказаними фондами, поки не надійде необхідна інформація
і не буде здійснено відповідний перерахунок виплат.
Ефективна кадрова
політика – основа модернізації профруху
8 жовтня відбулося
засідання Науково-методичної ради Федерації профспілок України, на якому
обговорювалися підсумки навчання профспілкових працівників та активістів у
2013/2014 навчальному році, а також завдання на 2014/2015-й. У роботі ради
взяли участь Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ Євген
Драп’ятий, виконувач обов’язків ректора Академії праці, соціальних відносин і
туризму Вікторія Буяшенко, очільники всеукраїнських галузевих профспілок і
територіальних профоб’єднань, керівники регіональних навчально-методичних
центрів. У своїй доповіді керівник департаменту розвитку профспілкового
руху апарату ФПУ
Валентина Шевченко
поінформувала присутніх про підсумки профспілкового навчання у 2013/2014 навчальному
році. Так, питання кадрової політики завжди перебувають у центрі уваги
профспілок, адже вимоги часу ставлять нові завдання щодо формування кадрового
потенціалу як всеукраїнських профспілок, профоб’єднань, так і ФПУ. «Ефективна
кадрова політика – основа модернізації профспілкового руху, – зазначила
Валентина Шевченко. – Тому головним завданням ФПУ, її членських організацій
має бути розбудова єдиного освітнього простору на базі інноваційних підходів,
нових форм і методів вищої освіти, сучасних освітніх інформаційних технологій,
програм із створення цільових фондів профспілкового навчання, залучення
грантів, запровадження електронного та дистанційного навчання».
Незважаючи на соціально-політичну ситуацію, що склалася
наприкінці 2013 року, членські організації ФПУ, навчальні заклади профспілок
продовжували навчання спілчан. Загалом, різноманітними його формами охоплено
понад 90 тис. членів профспілок.
З
огляду на
фінансовий стан ФПУ, члени Науково-методичної ради підтримали пропозицію
призупинити Всеукраїнський огляд-конкурс навчальних закладів профспілок.
У
своєму виступі
Голова ФПУ
Григорій Осовий наголосив
на тому, що профспілкам потрібно змінювати своє ставлення до навчання, яке повинно
бути обов’язковим, з видачею сертифіката. Він також зупинився на діяльності
Академії праці, соціальних відносин і туризму, що має очолити як вивчення профспілкового
руху в громадянському суспільстві, так і механізми виливу профспілок на
формування державної соціальної політики. Крім того, він зазначив, що навчальним
закладам профспілок необхідно вишукувати можливості донорської підтримки
навчання.
Жвава дискусія розгорнулася довкола проекту Положення про
Фонд профспілкової освіти. Цільове фінансування профспілкового навчання
конче потрібно і профспілкам, і навчально-методичним центрам, наголошували
учасники засідання. Тому документ було одностайно підтримано з урахуванням
пропозицій членів Науково-методичної ради ФПУ. Питання щодо створення та
наповнення фонду вирішуватиметься Президією ФПУ після стабілізації фінансового
стану Федерації та членських організацій.
На засіданні члени Науково-методичної ради ФПУ
обговорили питання підготовки навчального
проекту з органайзингу за підтримки Профспілки 3F (Данія). Загальна мета
проекту – створення нових профспілкових організацій шляхом проведення
органайзингових кампаній та збільшення профспілкового членства. Крім того,
реалізація проекту допоможе глибше вивчити питання про роль профспілок у
євроінтеграційних процесах.
20.10.2014
Тетяна РУБАН, «ПВ»
|