ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чим живе «Спартак»?

 Цьогоріч учбово-спортивна база Федерації професійних спілок України «Спартак» відзначила свій 80-річний ювілей. Про те, чим живе «Спартак» сьогодні, «ПВ» розповіли ті, хто вкладає в нього сили, розум і душу.

«Учбово-спор­тивна база «Спар­так» побудована в 1934 році. На її те­риторії розташо­вані Центральна школа вищої спортивної май­стерності ФСТ «Україна», Київ­ська громадська організація «Федерація стрільби з лука», Ки­ївська міська федерація регбі, регбійні клуби «Авіатор» та «Фе­нікс», Київська міська організа­ція фізкультурно-спортивного товариства «Україна» та його ди­тячо-юнацькі спортивні школи. Зокрема, тут функціонують школи легкої атлетики, акроба­тики, із стрибків на батуті, дзю­до, тхеквондо, вільної боротьби, боксу, плавання, регбі, міні-фут­болу. На «Спартаку» є басейн до­вжиною 25 метрів, зали легкої атлетики, акробатики, боротьби, боксу, а також ігрове поле, два поля для гри в міні-футбол, три­буни на 5 тис. місць.

«Спартак» є тренувальною ба­зою спеціалізованих дитячо- юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, де за­ймаються близько 3,5 тис. дітей, серед яких чемпіони та призери чемпіонатів Києва, України, Єв­ропи, світу та Юнацьких Олім­пійських ігор. Тут регулярно тренуються та проводять ігри жіноча збірна команда України з регбі-7, спеціалізована ДЮС­ШОР з регбі, команди «Фенікс», «Авіатор». Також на стадіоні по­стійно проводяться чемпіонати Києва, України та Європи з рег­бі, легкої атлетики, дзюдо, пла­вання, акробатики, боротьби та боксу.

Звичайно, не все нам вдаєть­ся легко, але ми справляємося. Хотілося б, щоб до нас поверну­лися обличчям і місто, і Мініс­терство молоді та спорту Украї­ни. Особливо в земельному пи­танні.

Хочу зазначити, що нещодав­но національна жіноча збірна з регбі-7, яка тренується на «Спар­таку», посіла перше місце на чемпіонаті Європи з регбі, що проходив в норвезькому Берге­ні. Ось такі серйозні досягнення в такий непростий час. Дівчата – молодці!

Ще одна наша спортсменка – чемпіонка Юнацьких Олімпій­ських ігор у китайському Нанкі­ні. Легкоатлетка Юлія Левченко в змаганнях із стрибків у висоту завоювала золоту медаль. Нам є ким пишатися!

Ми горді з того, що учбово- спортивна база і сьогодні не зу­пиняється на досягнутому: ми­нулого року під патронатом ФПУ відбувся IV Міжнародний турнір з регбі «Кубок Посла Пів­денно-Африканської Республіки в Україні», відкрили два нових спортивних майданчики для гри в міні-футбол, запрацювала сек­ція з боксу, під егідою ФПУ про­вели змагання для дітей та під­літків з боксу та плавання, які відтепер будуть щорічними».

ОЛЕГ ЗАГЛАДА, тренер з боксу дитячо-юнацької спортивної школи «Олімпієць», майстер спорту:

«Працюю на стадіоні «Спар­так» у ФСТ «Укра­їна». Наша бок­серська школа функціонує дру­гий рік. Тренуємо дітей шкільного віку. Від 6 років дітки займа­ються. Звичайно, в такому віці вони в парах не стоять, відпра­цьовують прийоми на боксер­ських мішках, біля дзеркала. А вже з 10-річного віку я їх ставлю в пари. Сім тренерів у нас в спортивній школі, а дітей зага­лом займається близько сотні, а то й більше. Заняття проводять­ся у спеціально обладнаному залі з рингом, мішками, снаря­дами – маємо все необхідне для того, аби виховувати справжніх чемпіонів».

ОЛЕКСАНДР ПРИМАЧЕНКО, тренер команди «Фенікс» із регбі:

«Я рік треную жіночу команду. Раніше тренував «Авіатор», чолові­чі команди. Олек­сій Поздняков, президент «Фенік­са», запросив мене минулого року, і я дуже ра­дий, що можу поділитися досві­дом тренера. Наша команда – неодноразовий чемпіон Украї­ни. Сьогодні наш основний кон­курент – одеська «Отрада», але цього року ми дуже добре розпо­чали підготовчий сезон. Зіграли два тури. У першому поступили­ся одеситкам, а другий виграли, тож маємо нічию. 27 вересня розпочинається третій тур. За­раз ретельно готуємося. Будемо щосили намагатися порадувати киян, адже в команді є перспек­тивні та дуже гарні гравці, семе­ро з яких виступає за національ­ну збірну України».

ВАЛЕРІЙ МАКСЮК, майстер спорту з регбі, тренер дитячих команд:

«На цьому ста­діоні я з 1986-го – 28 років! Сам прийшов до цієї ж команди, в дитячу школу, грав у юні­орах в «Авіаторі». За дорослу коман­ду граю досі й треную діток. Для мене регбі – все моє життя».

  АНАТОЛІЙ ШАПКА, віце-президент Федерації стрільби з лука:

«Наша шко- ла функціонує близько трьох ро­ків. Завдяки ке­рівництву «Спар­така» не можемо почуватися інак­ше, ніж добре. Своїми силами облаштували зал, стараємося. Дітки стріля­ють. І не лише дітки, а й дорос­лі. Раз-два на місяць проводи­мо змагання, влаштовуємо час­тування, готуємо плов.

Стрільба з лука – такий вид спорту, що комплексно впливає на організм: тут і фізичне на­вантаження, і постава форму­ється, і окомір працює».

НУГЗАР МЕСАБЛІШВІЛІ, багаторазовий чемпіон світу з дзюдо серед майстрів, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України та володар Кубка України з дзюдо, самбо і боротьби кураш, заслужений працівник фізичної культури і спорту України:

«За 12 років ро­боти на стадіоні «Спартак» я вихо­вав чемпіонку світу з боротьби кураш Галину Коваль, срібного призера світу із самбо Марію Скора, чемпіонів України та майстрів спорту з дзюдо, чемпіонів та призерів міжнародних турнірів, учасни­ків чемпіонату Європи та світу з дзюдо, таких як Резо Меса­блішвілі, Магомед Сагалов, Олександр Качалов, Догмара Сагалова, Дмитро Бережной, Артем Лесюк. Мета нашої шко­ли – виховати чемпіонів та при­зерів Олімпійських ігор. Вели­ка вдячність генеральному ди­ректору УСБ «Спартак» Макси­му Івановичу Бобовику за мож­ливість готувати великих чем­піонів з дзюдо».

АНАТОЛІЙ КАПУСТИНСЬКИЙ, директор дитячо-юнацької спортивної школи «Акроспорт», президент Федерації акробатики м. Києва, заслужений тренер України:

«Дитячо-юнацька спортивна школа «Акро- спорт» Київської міської організа­ції ФСТ «Украї­на», так би мови­ти, «козирна». Тут дуже багато чемпіонів Єв­ропи та світу. Зараз, правда, не­величкий спад – така ситуація в країні. Але дітей достатньо. Дітки займаються з 5–6 років. Цьогоріч були на чемпіонаті світу у Франції, в Парижі.

Варто сказати, що нас не просто приймають на стадіоні «Спартак», нас люблять, ціну­ють і поважають. Будь-які про­блеми, що виникають, ми вирі­шуємо досить швидко. Єдине, що хотілося б, звичайно, щоб профспілки через Фонд соці­ального страхування краще фі­нансували стадіон. А в принци­пі, останніми роками ми зі­тхнули з полегшенням, спасибі Максиму Івановичу, що він ро­зуміє, як усе складно, і йде на зустріч з усіх питань, які вини­кають.

Наші тренери – фанати своєї справи. На жаль, молодь дуже неохоче йде на тренерську ро­боту, оскільки зарплата в півто­ри тисячі гривень не мотивує абсолютно. Ветерани спорту, які залишилися, працюють, звичайно ж, із повною відда­чею, на них тримається вся школа.

Я ціную і люблю свій «Акроспорт», стою за нього горою. У нас є батут, який ми зробили на рівні підлоги, і він абсолютно безпечний. Таких залів, як у нас, а саме спеціалізованих для занять акробатикою та стриб­ків на батуті, в Україні всього три. Дай Боже, нам вижити в цей важкий час, і тоді буде все нормально».

РУСЛАН ГЛАЗОВ, тренер з дзюдо:

«Нашій шко­лі є чим пиша­тися. Багато ді­ток займаються у нас, є чемпіо­ни світу, призе­ри. Виростуть, дай Боже, пока­жуть ще кращі результати. Ми їх ростимо всією командою. Усі разом, спільними зусиллями, поодинці тренерам це ще ніко­ли не вдавалося».

Звичайно, 80 років – дале- ко не межа. А тому ні керівни­цтво «Спартака» в особі дирек­тора стадіону Максима Бобовика, ні спортивні школи, що розташувались на території уч­бово-спортивної бази, ні їхні підопічні не збираються зу­пинятися на досягнутому та підбивати підсумки. А це означає, що попереду їх чекає ще чимало перемог та досягнень, завдяки яким на міжнародних аренах лунатиме Державний гімн України та майорітиме синьо-жовтий пра­пор, де українські спортсме- ни гідно представлятимуть нашу країну, сходячи на найви­щі сходинки п’єдесталу пошани.

28.09.2014

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини