ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

На пам’ять про подвиг захисників і визволителів

  День Перемоги 9 Травня – всенародне свято, встановле­не Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року в ознаменування перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні. Від­тоді щорічно у цей день до пам’ятників, меморіалів, брат­ських могил покладаються вінки і квіти. Відбувається ар­тилерійський салют (святковий феєрверк) у містах-героях, фортеці-герої Бресті, у великих містах.

  День Перемоги є все­народним святом в Україні. Відповідно до Закону України «Про увічнення Пе­ремоги у Великій Вітчиз­няній війні 1941–1945 ро­ків» 9 Травня визначається як день торжества без­смертного подвигу народу – всенародної пам’яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини.

Щороку 9 Травня відбу­вається артилерійський са­лют у столиці України міс­ті-герої Києві, в містах-ге­роях Одесі, Севастополі, Керчі та обласних центрах. У кожному селі й місті українці віддають данину пам’яті полеглим воїнам, вшановують ветеранів Ве­ликої Вітчизняної війни.

Для більшості україн­ців і для багатьох інших народів, об’єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за мирне май­бутнє. Це була справедли­ва, визвольна, священна ві­йна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетво­рити слов’ян та інші наро­ди на рабів.

На українській землі ві­йна залишила тисячі брат­ських могил, у яких похо­вані воїни всіх національ­ностей. Їхні імена висіче­но на обелісках, стелах, меморіальних плитах. Це наші народні святині. Тільки завдяки солдат­ському подвигу, полковод­ницькому таланту воєна­чальників Червоної армії, самовідданості працівни­ків тилу була досягнута Велика Перемога над фа­шизмом. У 1945 році після закінчення Великої Ві­тчизняної війни Україна ввійшла до складу членів Організації Об’єднаних Націй.

Сьогодні подвиг захис­ників та визволителів за­лишається невичерпним джерелом патріотизму для майбутніх поколінь, вірного служіння своєму народу.

Ми схиляємо голову пе­ред тими, хто віддав своє життя заради того, щоб ми жили в мирі та злагоді.

Нині українське сус­пільство, кожен регіон стоїть перед новим викли­ком – зберегти для наших нащадків єдину й неза­лежну державу, нашу зем­лю. Наше основне завдан­ня – зробити все можливе для збереження єдності в нашому суспільстві, для зростання економічної та військової сили держави, щоб не допустити на тери­торії України нової війни і людських жертв. Щоб ніко­му з громадян України більше не довелося захи­щати свою землю від будь- яких посягань.

Нас має об’єднати саме пам’ять і гордість за наше минуле.

Зі святом вас, дорогі фронтовики, і вічна пам’ять нашим героям!

 З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВНОГО СВЯТА

  День Перемоги – дер­жавне свято в Украї­ні, а також у країнах, що входили до складу СРСР. Відзначають його 9 травня – у день, коли 1945 року СРСР і союз­ники здобули перемо­гу над Третім рейхом у німецько-радянській війні.

  Німецько-радянська війна, яка в німецькій історіографії отримала назву Східного фронту, а в радянській – Ве­ликої Вітчизняної війни, – збройний конфлікт між Ні­меччиною та СРСР, що три­вав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. У конфлікті на боці Ні­меччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фін­ляндія.

День Перемоги спочатку від­значали у СРСР і країнах Вар­шавського договору. Після розвалу Радянського Союзу 9 Травня відзначають як дер­жавне свято в Україні, Росії та низці інших країн колишньо­го СРСР.

Пізно ввечері 8 травня 1945- го у передмісті Берліна акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини під­писав генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, пізніше повішений за вироком між­народного трибуналу. На той час Гітлер уже покінчив жит­тя самогубством, деякі на­цистські ватажки, зокрема Гіммлер, тікали на захід, щоб здатися в полон англо-аме­риканським військам. З боку Червоної армії документ про капітуляцію Німеччини був підписаний без згоди ставки Сталіна. Тому Сталін започат­кував святкування Дня Пере­моги в СРСР на 9 травня, на день пізніше, ніж святкуван­ня Дня Перемоги у решти країн антигітлерівської коалі­ції. 8 травня 1945 року вий­шов Указ Президії Верховної ради СРСР, де сказано, що 9 Травня – Свято Перемоги та неробочий день. Відповідні декрети видали також уряди інших комуністичних країн Східної Європи.

У 1948 році, враховуючи жах­ливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент ве­личезної кількості інвалідів, свято скасували. Статус дер­жавного свята («Свято Пере­моги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.») і неробочо­го дня 9 травня знову отри­мало 1965 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР.

У 1991 році до статті 73 Ко­дексу законів про працю Української РСР були внесені зміни: в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як День Перемоги.

У 2004 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення.

В Україні відповідно до зако­ну «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» День Пе­ремоги визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу – перемож­ця над фашизмом, всенарод­ної пам’яті про його бороть­бу за свободу і незалежність Батьківщини», а «шанобливе ставлення до пам’яті про Пе­ремогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священ­ним обов’язком держави і громадян України».

12.05.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини