ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НАС ВМИКАЮТЬ, БО НАМ ДОВІРЯЮТЬ. Віталій Півовар: Найпершим і найважливішим фактором впливу є люди, а не технічні можливості

Ведучий ТВі – про новий проект телеканалу та люстрацію усіх вітчизняних журналістів

17 квітня на телеканалі ТВі стартує новий проект під назвою «Гаряче кріс­ло». Його ведучий – Ві­талій Півовар. У «Гаряче крісло» «сідатимуть» ві­домі персони – політики та громадські діячі, яким глядачі в режимі он-лайн матимуть можливість по­ставити будь-яке запи­тання.

Наша розмова з ведучим «Гарячого крісла» – про нову програму зокрема та зміни, які відбуваються на телеканалі, загалом.

– Віталію, насамперед корот­ко розкажи про суть нового проекту, в чому полягатиме, так би мовити, його філосо­фія?

– На українському ринку по­дібний формат з’являється вперше, хоча європейські та за­океанські телеканали давно ін­тегрували інтернет-аудиторію у телевізійний простір, як, власне, і самі телепроекти в ін­тернет-мережу. За форматом, питання гостю студії мати­муть право поставити лише глядачі, для цього їм пронуєть­ся 5 способів, якими можна скористатися. Лише одне запи­тання гість має право заветува­ти, відтак не відповідати на нього. Ані ведучий, ані гість не знатимуть про наступне запи­тання, воно одночасно з’являтиметься на ідентичних моніто­рах у ведучого та гостя під час прямого ефіру. В необхідності такого формату я переконався під час телемарафонів і гостьо­вих студій на каналі ТВі, коли отримував безліч запитань до гостей від глядачів із соціаль­них мереж та на sms-порталі. Че­рез брак ефірного часу та тема­тичну направленість розмови у студії ці запитання залишалися поза увагою. Тепер ми цей недо­лік виправимо…

Хочу ще раз нагадати, що програма «Гаряче крісло» вихо­дитиме у прямому ефірі щочет­верга о 22.00.

– Віталію, як ти вважаєш, яки­ми якостями має володіти теле­ведучий? Це «універсальний солдат» чи «вузькопрофільний спеціаліст»?

– Універсальної чи вузько­профільної відповіді на це пи­тання не існує. Маєте знати, якщо вам десь трапиться ін­струкція, яким повинен бути су­часний телеведучий, то на прак­тиці її можна застосувати з та­ким самим успіхом, як, примі­ром, інструкцію праски до холо­дильника. В епоху стрімкого еволюційного розвитку телеба­чення так само стрімко мають еволюціонувати і ведучі, вони повинні не тільки іти в ногу з ча­сом, а й на кілька кроків випе­реджати його. Якщо ще кілька років тому у підборі облич кана­лу медіаменеджери орієнтува­лися на те, що ведучий має бути не диктором, а журналістом, то зараз ця тенденція змінилася у бік пошуку людей, які не бачать перед собою бар’єрів у вигляді телекамер. Телеведучий – це така ж проста людина, як і ми з вами. Між ведучим і глядачем категорично не може бути такої прірви, як, приміром, між полі­тиками і Майданом.

– Але ж проста людина зазви­чай не сидить перед телевізо­ром у костюмі з краваткою, що­йно зробленою зачіскою. Чи іс­нує візуальний фактор бар’єру?

– Найбільший бар’єр, який іс­нує – емоційний. Якщо ведучий і глядач виявляться на різних планетах, то, повірте, жоден кос­тюм, краватка, зачіска чи навіть студійні декорації не зможуть примусити глядача зануритися в атмосферу подій, про які роз­повідає ведучий. Можемо при­пустити, що глядачеві по той бік екрану зазвичай комфортно в джинсах, футболці чи домаш­ньому халаті. Так само має бути комфортно і ведучому. Єдине, чого б нікому не радив, – робити для інформаційного ефіру ве­сільні зачіски і вдягатися, як на фрік-дискотеку. Завжди слід пам’ятати, що глядачі не для цирку вмикають новини.

– Що, на твій погляд, потрібно зробити, аби інформаційна служба ТВі почала реально кон­курувати з найбільшими укра­їнськими телеканалами?

– Звісно, перше, що спадає на думку, це зіставлення ресурсів великих і маленьких телекана­лів, де останні програють через неможливість відрядити у гаря­чу точку кореспондентів, зроби­ти звідти пряме включення тощо. Але такий погляд – теж з минулого. Під час останніх по­дій в Україні саме маленькі ка­нали показали, що першим і найважливішим фактором впли­ву є люди, а не технічні можли­вості. Нас вмикали, бо нам дові­ряли. Інакше ви ніяк не поясни­те зростання показників інфор­маційного контенту каналу ТВі.

– Які твої враження від наскріз­ного ефіру, який запровадив ТВі? Чи не нівелює ця ідея ін­формаційну складову телека­налу?

– Те, що не нівелює, це точно. У програми «ТВій день» та ін­формаційних випусків «Сьогод­ні» геть різний підхід до кон­тенту, це можна помітити, будь- коли переглянувши ефіри. Ми маємо окремі редакції, і це дуже правильно, різні люди – різні погляди. Насамперед, на­скрізний ефір дає змогу обгово­рити події, які в новинах обмежуються викладенням суті но­вини. А ще – це постійний он- лайн-зв’язок між ведучими та глядачами. Кількість повідо­млень, які ми щохвилини отри­муємо в sms, на сторінці ТВі у соціальних мережах лише під­тверджує необхідність миттє­вої реакції у прямому ефірі, чим, власне, і займається про­грама «ТВій день».

– Чи з’являтимуться на каналі нові інформаційні проекти, зо­крема й за твоєю участю?

– Тут дозволю собі трохи осо­бистого. Коли прийшов на ТВі, і мріяти не міг, що на каналі буде стільки інформаційного контенту і що матиму можли­вість працювати над ним. Іще рік тому це був лише один ви­пуск на добу, в осінньому сезо­ні випусків стало 10, тепер має­мо 12 прямоефірних випусків новин на добу. Це при тому, що канал не позиціонує себе як суто інформаційний. Тому най­ближча мета – поліпшувати якість блоків, які вже створені.

Щодо нових проектів, то, справді, готуємо зараз унікаль­ний для ринку формат, в якому врахували побажання широкої інтернет-аудиторії каналу. Час­то стикався із ситуацією, коли глядачі просили запитати гостя про певні речі, а в мене або ефір­ного часу бракувало, або питан­ня до теми не клеїлось. Тепер ми все виправимо. Це буде що­тижнева програма у вечірньому слоті, де запитання найвідомі­шим політикам і громадським діячам ставитимуть лише гля­дачі. Крім того, долучитися до розмови у студії зможуть і теле­глядачі, в яких нема інтернету. Більше розповісти не можу, од­нак обіцяю, що програму можна буде побачити вже у квітні, стежте за анонсами.

– Чим, на твій погляд, ТВі має відрізняться від решти україн­ських каналів в умовах, коли практично всі ЗМі подають більш-менш об’єктивну інфор­мацію?

– Питання подачі матеріалу – те, над чим зараз працюю, і те, що щодня обговорюємо з коле­гами. Не маю жодних ілюзій стосовно того, що ми «вигадає­мо велосипед» і створимо ціл­ковито новий підхід у подачі новин. Такого не буває. Як у розважальному, так і в інфор­маційному жанрах, усе давно до нас вигадали, треба лише знати – що і як. Переглядаючи безліч випусків новин на між­народних телеканалах, спосте­рігаючи за роботою ведучих, журналістів, операторів, режи­серів, за їхньою манерою пода­чі матеріалу, з неймовірного набору вражень мимоволі ви­мальовується щось своє, уні­кальне. Загалом, відрізнятися на ринку каналу від каналу, ве­дучому від ведучого, журналіс­тові від журналіста – необхідна умова самореалізації та профе­сійного зростання. Ви, мабуть, помітили, що за останній рік у країні з’явилося більше медіа- ресурсів, це і телеканали, і жур­нали, і інтернет-видання. Осо­бисто мені конкурувати в таких умовах набагато цікавіше, ніж якщо би діяв один канал на всю країну.

– Чи потрібна люстрація жур­налістів, котрі до революції «обслуговували» владу?

– Поки ми спілкуємося, на це запитання уже відповідають глядачі. Люстрація уже почала­ся, адже пульт – у їхніх руках.

13.04.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини