СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Кому вигідний дефіцит?

Здається, довжелезні черги та порожні прилавки у магазинах давно мали б відійти у минуле. Та все ж час від часу доводиться згадувати і те, й інше. Чому ж так міцно закріпилися і не відпускають нашу свідомість дефіцит, ажіотаж, паніка і спроби запастися «на чорний день»? Причи­на на поверхні – аж занадто часто нас обдурювали. І дурять досі. Обіця­ють одне – а роблять інше. А народ від цього потерпає щоразу більше й більше. От і придумали ми собі превентивні заходи самооборони, убезпе­чення від негативних наслідків антисоціальної політики влади.

Спершу була греч­ка. ...А потім її раптово не стало. Але чи справді раптово? Прига­даймо хронологію подій. Гречка почала зникати з прилавків магазинів тіль­ки після того, як представ­ники окремих асоціацій, об’єднань виробників, екс­перти тощо на різноманіт­них круглих столах, бри­фінгах та форумах усі як один заговорили про не­рентабельність аграрного виробництва й вирощу­вання зернових. Зокрема, про те, що якщо не підви­щити ціни на зерно й зер­нопродукти, аграрії та пе­реробники зазнають збит­ків, або й зовсім відмов­ляться від такого бізнесу. ЗМІ – і це не дивно – за критичні висловлювання ухопилися, «розкрутили» їх, як належить, до сенса­ції, показали сюжети у но­винах. Але ж такі заяви, і, головне, подальші кроки виробників і переробни­ків свідчать про змову мо­нополістів. Все це нагадує спланований і добре про­думаний сценарій.

І диво! За кілька днів на прилавках магазинів греч­кою вже й не пахло. Прав­да, зникла лише фасована, крупу на вагу ще деякий час можна було придбати і в магазинах, і на базарах. Це свідчить про те, що про­давці навряд чи причетні до дефіциту, вони продали всі запаси, а більше їм не надходило.

Тим часом монополіс­ти, запустивши сценарій ажіотажу в народ і при­тримуючи гречку на скла­дах, почали складати й поширювати чутки про відсутність крупи в країні взагалі, бо, мовляв, посіви скорочуються, невигідно вирощувати. Якщо хтось доти не зробив запасів гречки, то після таких заяв кинувся шукати до­рогоцінну крупу за будь-яку ціну. Тож, гадаю, зро­зуміло, чому 1 кг почав ко­штувати 25 гривень.

Що робить у цій ситуа­ції влада? Не шукає моно­полістів, не перевіряє, чи є насправді гречка в краї­ні, не планує дотації агра­ріям на наступний марке­тинговий рік. Вона як за­вжди: лобіює чиїсь, але не народні інтереси й обіцяє завозити гречку з Китаю!

Далі було борошно. Тут уже скороченням посівів не прикриєшся. Та й уро­жай цьогорічний хоч був і не найкращий, але давав надію на стабільність рин­ку хліба. Однак замість того, щоб у літній період закупити зерно в аграріїв за ринковими цінами, уряд обмежив його екс­порт і запропонував селя­нам нерентабельні ціни. Що зробили аграрії? Звіс­но, продавати державі собі у збиток вони не стали. Тому зерна сьогодні більш ніж удосталь на складах та елеваторах. Його прода­ють мукомельним підпри­ємствам. Але ті, купуючи зерно за ринковими ціна­ми, не можуть продавати борошно дешевше собівар­тості. Але ж цього вимагає уряд, оскільки борошно, хліб і хлібопродукти – це товари державного регу­лювання. Звідси й відсут­ність борошна на прилав­ках. Ніби ультиматум пе­реробників владі: ціна на борошно буде стабільна, але борошна в країні не буде. На тлі цього настрої у суспільстві знову підігрі­вають наймані коментато­ри, і ми з вами, висолопив­ши язики, змітаємо з при­лавків усе, що тільки мож­на. Наслідок – борошна або немає, або воно вдвічі до­рожче. Пшоно, яке ще місяць-два тому коштува­ло 4–6 грн, сьогодні прода­ють по 13 гривень. І навіть вівсянка вдвічі подорожчала.

А експерти вже кри­чать про олію, попереду – молоко і м’ясо…

До речі, про експертів.Експерти здебільшого ло­біюють чиїсь інтереси, ви­гадують фантастичні при­чини подорожчання, мов­ляв, «ціни цьогоріч пішли вгору цілком закономір­но, бо у минулому році їх штучно стримували». Але якби це справді було так, то дефіцит тієї ж гречки чи борошна ми мали б якраз уторік. Бо, повірте, ніхто не працюватиме собі у збиток.

Так, ще є світові ринки, на них можна повісити усіх собак. Дуже модними останнім часом є вислов­лювання на кшталт «Укра­їна – не окремий острів», «Ми повністю інтегровані у світову економіку» тощо. Тож подорожчання на вну­трішньому ринку спису­ють на коливання цін у сві­ті. Але для стримування цін у країні існує Аграр­ний фонд і Держрезерв! Їх завдання полягає у тому, щоб скупити за рентабель­ними для виробників ціна­ми продовольство у разі його надлишку на ринку (у сезон збору врожаю) і наповнити внутрішній ри­нок за доступними для споживачів цінами, щоб уникнути дефіциту.

Люди, схаменімося, не створюймо самі собі дефі­цитів і ажіотажів! Бо якщо десь на складах у крупах завелися хробачки, то під такий «шумок» ми з вами їх і з’їмо, а хтось знову на­гріє на цьому руки.

Інна СИРОЇД, «ПВ»

Криза продовольства асо­ціюється у більшості рес­пондентів із зростанням цін, а також дефіцитом і ажіотажним попитом на основні продукти, перебо­ями в постачанні продукції.

ЧИ МОЖЕ НАСТАТИ СВІТОВА ПРОДОВОЛЬЧА КРИЗА?

Синій – так

Зелений – ні

Жовтий – складно відповісти

Дещо менше половини респондентів вважають, що продовольча криза є сер­йозною загрозою України.

ЧИ ЗАГРОЖУЄ ПРОДОВОЛЬЧА КРИЗА УКРАЇНІ?

Зелений – так

Червоний – ні

Жовтий – складно відповісти

Характерно, що нестачі продовольства більше по­боюються на заході України (64%), ніж на сході (48%) і в центрі (46%). Серед основних причин виникнення продовольчої кризи укра­їнці назвали природні ано­малії та катаклізми, цінову політику великих світових корпорацій, нехарчове ви­користання сільгосппро­дукції як сировини для ви­робництва біопалива, зрос­тання цін на добрива й пальне.

ПОВЕДІНКА УКРАЇНЦІВ ЗА УМОВИ ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ХАРЧІ

Жовтий – максимальне за­безпечення продоволь­ством

Червоний – перехід на де­шеві продукти харчування

Зелений – скорочення об­сягів споживання при збе­реженні асортименту про­дуктів

Блакитний – складно від­повісти

03.03.2011

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини