ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальна Україна: міф чи реальність?

Виконуючи цільову програ­му «Професійні спілки – за розвиток соціальної дер­жави в Україні», членські організації, ФПУ та її пред­ставники в керівних ор­ганах фондів соціального страхування спрямовують свої зусилля на підвищен­ня рівня матеріального за­безпечення та соціальних послуг застрахованих осіб і членів їхніх родин.

 Анна Рєпіч

(за матеріалами департаменту соціального діалогу та соціального страхування апарату ФПУ)

 Для профспілок такий підхід має принципове значення, оскільки всі соціальні послуги, у тому числі санаторно-курортні, фінан­суються за залишковим принци­пом, тож їх збереження в умовах фінансово-економічної кризи – одне з прі­оритетних завдань. Великих зусиль та­кож потребувало осучаснення щомісяч­них страхових виплат потерпілим на ви­робництві. Тривають консультації із со­ціальними партнерами щодо впрова­дження загальнообов’язкового державно­го соціального медичного страхування з 2014 року, хоча законодавчу роботу в цьо­му напрямі розпочато ще 15 років тому.

Профспілкові ініціативи

У прийнятій Президією ФПУ у вересні минулого року постанові «Про позицію профспілок щодо ініціатив інших сторін соціального діалогу в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування» визначено бажаний для профспілок напрям подальшого розви­тку системи загальнообов’язкового дер­жавного соціального страхування та за­безпечення гарантій застрахованим осо­бам. Зазначене рішення було підтрима­но 15 жовтня 2012 року на засіданні СПО об’єднань профспілок й вироблено про­позиції щодо подальшого розвитку сис­теми загальнообов’язкового державного соціального страхування та забезпечен­ня гарантій застрахованим особам.

За ініціативи Голови ФПУ Юрія Кули­ка питання про функціонування системи соціального страхування та консолідації дій для підвищення її ефективності було винесено на розгляд НТСЕР у грудні 2012-го. Під час зібрання ухвалено рішен­ня рекомендувати Президен­тові України та Верховній Раді під час розгляду проек­тів законодавчих актів із пи­тань загальнообов’язкового державного соціального страхування враховувати її пропозиції. В рамках НТСЕР активізовано діяльність тристоронньої робочої гру­пи з визначення напрямів удосконалення системи, яка має напрацювати пропози­ції до консолідованого пла­ну дій сторін соціального діалогу, що за­плановано ухвалити на черговому засі­данні Ради.

Саме відсутність упродовж останніх років зваженого державницького підхо­ду до розв’язання проблем фондів соці­ального страхування стримує виконання ними зобов’язань перед застрахованими особами та істотне підвищення рівня со­ціальних гарантій.

Із прийняттям нової редакції ЗУ «Про зайнятість населення» з 1 січня 2013 року, порушуючи статі 22 і 46 Конституції Укра­їни, скасовано мінімальну гарантію ма­теріального забезпечення безробітного, що раніше була на рівні не менше про­житкового мінімуму. З 15 до 5 осіб скоро­чено кількість членів правління від кож­ної зі сторін соціального діалогу й лікві­довано наглядову раду Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Неспинне переписування законів щодо пенсійного забезпечення призводить до порушення конституційного права грома­дян на соціальний захист. Існує загроза підміни системи загальнообов’язкового державного соціального страхування при­ватним страхуванням, заміни єдиного со­ціального внеску на соціальний податок, руйнації демократичного механізму в управлінні фондами соціального страху­вання на засадах соціального діалогу.

Відтак Указом Президента України на­прикінці минулого року функції з адміні­стрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання передано від Пенсійного фонду до новоствореного Міністерства доходів і збо­рів, що суперечить чинному законодав­ству. З цього приводу СПО об’єднань проф­спілок звернувся до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, наголосивши, що реалізація цього рішення порушить налагоджену систему, яка дає позитивні результати щодо фі­нансового наповнення бюдже­тів фондів соцстраху, усклад­нить обчислення страхового стажу та розмірів страхових виплат застрахованим особам, створить загрозу відволікання страхових коштів не за призна­ченням тощо. Таку позицію профспілок підтримав Комі­тет ВРУ з питань соціальної політики та праці, який 9 січня ц. р. звернувся до Президента України з пропозицією переглянути відпо­відну частину цього Указу. Проте поки що все залишається без змін. У новостворено­му Міністерстві доходів і зборів виношу­ють пропозиції щодо включення єдиного соціального внеску до ПКУ, заміни єдино­го страхового внеску єдиним соціальним податком, скасування окремих видів загальнообов’язкового державного соці­ального страхування тощо.

За таких обставин профспілкам і ро­ботодавцям необхідно консолідувати зу­силля для захисту демократичного меха­нізму управління фондами, жорсткіше обстоювати пропозицію щодо переходу до двостороннього управління – пред­ставниками профспілок і роботодавців й одночасного посилення системи держав­ного нагляду.

Страхування навипадок безробіття

Після подолання першої хвилі світо­вої фінансової кризи й скорочення безро­біття у 2012 році робота Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ста­білізувалася.

Після прийняття нової редакції ЗУ «Про зайнятість населення» внесено змі­ни до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на ви­падок безробіття», що набули чинності 1 січня 2013 року. Відтак змінився й пере­лік соціальних послуг, які надавати­муться за рахунок коштів фонду.

Відтепер не надаватимуться дотації роботодавцям для працевлаштування безробітних, проте будуть фінансуватися соціальні послуги: надання компенсацій роботодавцям, які працевлаштовують не­достатньо конкурентоспроможних на ринку праці осіб; надання компенсації роботодавцям – суб’єктам малого підпри­ємництва, які працевлаштовують безро­бітних; надання особам старше 45 років ваучерів на курс навчання та підвищення кваліфікації. Для цього у 2013 році буде спрямовано понад 300 млн грн. Видатки за цими статтями надалі зростатимуть.

Завдяки активній позиції профспілок правлінням Фонду підвищено мінімаль­ний розмір допомоги з безробіття з 420 грн у 2008 році до 825 грн у 2012-му. Однак цей розмір допомоги ще не відповідає конституційно визначеному рівню і ста­новить лише 76,9% прожиткового міні­муму, що на 221 грн нижче за межу бід­ності. У 2012 році підвищено мінімаль­ний розмір допомоги з безробіття для за­страхованих осіб з 825 до 872 грн, а з 1 січ­ня ц. р. – до 882 гривень. На жаль, ініціа­тивний проект постанови правління, під­готовлений профспілковою стороною щодо суттєвого збільшення мінімально­го розміру допомоги у 2013 році, не під­тримали Уряд і роботодавці.

Також не вирішено питання фінансу­вання за рахунок коштів державного соц­страху на випадок безробіття виплат не­страхового характеру щодо утримання близько 16 тисяч держслужбовців Дер­жавної служби зайнятості. На жаль, та­кий стан речей закріплено новою редак­цією ЗУ «Про зайнятість населення». У зв’язку з цим СПО об’єднань профспілок підготував звернення до МОП із прохан­ням надати роз’яснення правомірності використання страхових коштів на утри­мання органів виконавчої влади в контек­сті дотримання норм МОП та існуючої міжнародної практики.

Нещасні випадки навиробництві тапрофзахворювання

У 2012 році за ініціативи профспілок, яку підтримав Уряд, Фонд розпочав осу­часнення щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві. Перший етап такого осучаснення проведено навесні 2012 року щодо щомісячних страхових ви­плат, призначених потерпілим та їхнім сім’ям до 2006 року, на загальну суму 552 млн грн. На вимогу профспілок також ухвалено рішення про проведення наступ­ного етапу осучаснення: підвищення з 1 ве­ресня 2012 року щомісячних страхових ви­плат, призначених потерпілим та їхнім сім’ям до 2007 року, в середньому на 200–220 грн – на загальну суму 710 млн гривень. Ці підвищення стосувалися понад 240 тис. потерпілих та членів їхніх родин.

На 2013 рік передбачено майже на 30% збільшення видатків на відшкодування шкоди, завданої працівникові, на профі­лактику нещасних випадків – на 28,7%, на медичну, професійну й соціальну ре­абілітацію – на 25,9% тощо.

Тимчасова втрата працездатності

У минулому році після обрання голо­вою правління фонду першого заступни­ка Голови ФПУ Валерія Горбатова втричі збільшено асигнування на фінансування санаторно-курортного лікування, порів­няно з 2011 роком. Завдяки вимогам профспілкової сторони правлінням фон­ду вся економія страхових коштів і до­даткові надходження до бюджету фонду перерозподілялися на користь дитячого оздоровлення. Знайдено можливість збільшити кількість оздоровчих змін, відтак і оздоровлених дітей, а також зменшено вартість путівки для батьків.

У січні ц. р. у результаті наполегливих дій ФПУ вдалося виправити ситуацію щодо виникнення заборгованості з оплати лікарняних листків унаслідок штучної за­тримки Державною казначейською служ­бою України перерахунків страхових ко­штів фонду на фінансування соціальних виплат застрахованим особам. Нині забор­гованість практично повністю погашено, а оперативна заборгованість, яка фіксу­ється у двох-трьох областях, коливається від 30 до 60 млн грн і залежить від обсягів заявок страхувальників. Це питання пере­буває під постійним контролем.

У 2013 році фонд планує збільшити фі­нансування оздоровчих заходів загалом на 23,2%, у тому числі на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб – на 22,4%, на оздоровлення дітей – на 57%. Однак проти цього різко виступає сторона роботодавців.

14.03.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини