ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Хочеш їхати – давай паспорт

 Іменні квитки на залізничний транспорт, від яких відмовилися п’ять років тому, знову з’являться в Україні. З1 січня 2013 року Укрза­лізниця повертається до практики продажу квитків на потяги лише за наявності документа, що засвід­чує особу пасажира. Основна мета такого кроку, як стверджують іні­ціатори відновлення персоніфіко­ваних проїзних документів, – за­побігання тотальним спекуляціям. Аміністр інфраструктури Борис Колесніков зазначає, що таке рі­шення ухвалено на прохання та в інтересах тисяч пасажирів, котрі звернулися до міністерства.

 БОРОТЬБА З«КВИТКОВОЮ МАФІЄЮ»

Офіційної статистики щодо масш­табів «квиткової мафії» немає, тому з цього приводу можна лише робити припущення. Зазвичай на залізнич­них вокзалах «працює» армія спеку­лянтів, котрі масово скуповують квитки на популярні напрямки, аби потім продати їх за завищеними ці­нами. Дуже рідко щасливчик, якому вдалося придбати квиток із рук спе­кулянтів, повідомить про таке оче­видне порушення правоохоронцям. А стражі порядку, до речі, неоднора­зово ініціювали повернення іменних залізничних квитків. Адже після скасування 2007 року продажу проїз­них документів за наявності посвід­чення особи робота транспортної мі­ліції значно ускладнилася.

Ініціатори повернення іменних квитків вказують на ще одну пробле­му: окрім «офіційних» спекулянтів, зловживаннями не гребують і пра­цівники залізниць – касири та про­відники. Віце-прем’єр Борис Колес­ніков озвучив факти перевірки лише одного потяга: зі 120 пасажирів 90 ви­явилися без квитків. А це означає, що гроші не потрапили до залізнич­них кас, а осіли в кишенях недобро­совісних залізничників.

Отже, з 1 січня 2013 року придбати квитки на потяг в Україні можна лише за наявності посвідчення осо­би. Це може бути внутрішній чи за­кордонний паспорт, водійське по­свідчення, студентський чи військо­вий квиток, тобто будь-який доку­мент, що засвідчує особу пасажира.

Тим часом чимало експертів на­зивають інші, більш дієві способи боротьби з «квитковою мафією». Вони вважають, що єдиний вихід по­бороти ганебне явище спекуляції квитками – запровадження електронних квитків. Тоді потреба показува­ти паспорт зникне. Адже електронний квиток сам по собі передбачає зазначення персональних даних кожного пасажира. Відтак це прогре­сивний і досить прозорий механізм, який спроможний подолати явище спекуляції. До того ж, як кажуть екс­перти, електронний квиток – це чіт­кий поіменний контроль не лише за покупцями, а й продавцями. Адже нечесна гра, як не прикро, почина­ється із власне залізничників.

 В одному з коментарів на заяву Бориса Колеснікова про перехід на іменний продаж залізничних квит­ків у мережі Інтернет читаємо свід­чення очевидця на підтвердження спекулятивних дій із боку касирів: «Був свідком того, як до каси повер­нення квитків (Південний вокзал столиці) підійшов чоловік, мовчки простягнув квитки у віконце касира і, не сказавши жодного слова і не до­чекавшись реакції, пішов геть. Але ж, за процедурою, для того, аби по­вернути квиток, треба заповнити спеціальну анкету, показати касирці паспорт, і лише тоді вона поверне гроші. Тут ідеться, я переконаний, про елементарне повернення непро­даних спекулянтом квитків».

Правозахисники гостро критику­ють ініціативу Мінінфраструктури. В Українській Гельсінській спілці переконані, що така практика пору­шує права людини, зокрема право на свободу пересування особи, яка втра­тила документи. Натомість урядовці наводять приклад авіаперевезень, коли без документів квиток придба­ти неможливо.

НЕ ЯК У ЄВРОПІ…

Загалом люди позитивно ставлять­ся до цієї ініціативи, схвалюють її, однак є чимало тих, хто не розрахо­вує на розв’язання проблеми. У заліз­ничних касах коментують, що вже мали свого часу досвід роботи з імен­ними квитками, тож нічого нового вони не очікують, хіба що довгі черги біля кас, бо ж оформлення одного проїзного документа із внесенням персональних даних потребуватиме більше часу. Квитковий касир із Ні­жина Анастасія Крилова пояснює: «Ми й так зараз половину квитків оформляємо як іменні. Приміром, для студентів. Зазначаємо номер по­свідчення чи студентського. Те саме і з квитками для проїзду інвалідів, які також продаємо як іменні».

А от провідники майбутніми змі­нами невдоволені. «Матимемо дуже велику мороку. Трапляється, що ка­сирка неправильно напише прізви­ще пасажира. Тож якщо раптом на­скочать ревізори, то провідник мати­ме проблеми, – пояснює провідниця Луганського резерву Лідія Порик. – Пам’ятаю події п’ятирічної давності: практично щоразу посадка пасажи­рів у вагон – суцільні нерви: то пас­порта немає, то прізвище з помил­кою. Ми, до речі, зраділи, коли ска­сували іменні білети. Думали, що будемо, як у Європі. Однак…»

Звісно, що після запровадження іменних квитків можливі певні не­зручності. Зокрема, попередня прак­тика засвідчила, що пасажири, виру­шаючи в дорогу, часто забувають по­класти до кишені документи, що за­свідчують їхню особу.

Не в захваті від нововведення і ті, хто звик купувати квитки не тільки для себе, а й «для того хлопця». При­міром, збирається група на екскурсію до іншого міста. Староста групи має забезпечити квитками 30 чи більше учасників поїздки. Тримати бодай два дні таку кількість чужих паспор­тів і відповідально, й небезпечно.

І ще на одну проблему звертають увагу пасажири. Попри пильність транспортної міліції, нерідко у по­тягах спритні ділки крадуть речі па­сажирів. Як правило, у сумочках по­ряд із гаманцями, на які полюють зловмисники, лежать документи.

НЕ СПІЗНЮЙТЕСЯ НА ПОТЯГ

Окрім запровадження іменних квитків, Міністерство інфраструкту­ри має на меті змінити механізм по­вернення коштів за невикористаний квиток, або, за словами чиновників, трохи відкоригувати його. В Укрза­лізниці повідомляють, що нові пра­вила передбачають зменшення суми компенсації за невикористаний про­їзний документ після відправлення потяга. Наступного року за поверне­ний квиток виплачуватимуть лише 10% вартості квитка й плацкарти. По­вернення проїзних документів після відправлення потяга здійснювати­меться на підставі документа, що за­свідчує особу, прізвище та ім’я якої зазначено у проїзному документі.

Залізничники роз’яснюють: «На­приклад, якщо вартість квитка у ку­пейному вагоні на поїзд № 38 Київ – Донецьк станом на 19.11.2012 стано­вить 195,51 грн, то за умови повернен­ня проїзного документа у вказаний проміжок часу пасажирові повернуть 19,23 грн». Це якщо поїзд уже пішов. А от умови повернення проїзних до­кументів до відправлення потяга поки що не змінюються. Хоча у пер­спективі залізничники можуть запро­вадити жорсткіші правила повернен­ня невикористаних квитків. Скажімо, якщо раніше пасажир повертав кви­ток на потяг не пізніше ніж за 24 го­дини до його відправлення, то йому виплачувалася повна вартість квит­ка й плацкарти, а якщо за шість го­дин, – то отримував повну вартість квитка і 50% плацкарти. Якщо паса­жир звертався до каси повернення проїзного документа не пізніше ніж за три години до відправлення, то він отримував гроші тільки за квиток. А якщо пізніше ніж за три години з мо­менту відправлення потяга, то жод­ної компенсації не отримував, за ви­нятком документально підтвердже­них медичних причин.

Тепер урядовці планують запрова­дити інші правила компенсації. Відтак у разі повернення квитка менш ніж за три години до відправлення поверта­тимуть лише половину його вартості. Якщо пасажир повертатиме квиток менш ніж за дев’ять годин до відправ­лення потяга, то виплачуватиметься повна вартість квитка, але без вартості плацкарти. Тож тут найліпше спрацьо­вує приказка «Час – це гроші»: втрача­ючи одне, позбуваєтеся іншого.

До яких іще новацій вдасться Укрзалізниця, покаже час. Тривають дис­кусії стосовно того, чи готова Україна до запровадження електронних про­їзних документів. Але це – у перспек­тиві. Поки що українцям доведеться подорожувати за персоніфікованими квитками й стежити за годинником, аби не спізнитися на потяг.

 Володимир КОЗЕЛЬСЬКИЙ, голова Вільної профспілки залізничників України:

«Зараз маємо масове скупову­вання квитків з наступним пе­репродажем їх за завищеними цінами. Зазви­чай спекулянти користуються касами попереднього продажу. Касир не має права відмови­ти людині, яка, скажімо, бере десять квитків. Та й, правду ка­жучи, є недо­бросовісні каси­ри, які залучені до цього бізне­су. Вони мо­жуть притри­мувати квитки на той чи інший потяг».

29.11.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини