ЧУМА ХХ СТОЛІТТЯ
 СНІД ЧАТУЄ НА БІЛІ ХАЛАТИ
Змінюється влада, приймаються нові кодекси, закони, Конституція, зростає вартість «життя», акції протесту – норма сьогодення... Одні переймаються підвищенням пенсійного віку, інші – новими податками. Головне завдання для багатьох – заробити... на брудному піарі, чужій репутації, а часто не гребують навіть чужою бідою. Та все ж є ті, котрі заради життя та майбутнього незнайомої людини ризикують власним, єдиним життям. Навряд чи кому спаде на думку, що йтиметься про медичних працівників, які щодня наражаються на небезпеку під час роботи з хворими на ВІЛ/СНІД.
Він упевнено «крокує» світом, день у день уражаючи все більшу і більшу кількість людей. Заочно чи безпосередньо з ним «знайомі» всі – від новонароджених до людей старшого віку. Його бояться, бо не знають, як подолати... Вірус імунодефіциту людини – чи не найбільша біда людства!
Незважаючи на масштабність та невиліковність ВІЛ, все ж є люди, які кидають виклик страшній хворобі, щоб допомогти іншим. Профілактика, створення різних фондів захисту та допомоги, акції на підтримку хворих – життєво необхідні! Та найперший серйозний крок, який варто час від часу робити кожній свідомій людині – проходити тест на ВІЛ-інфекцію. Саме на цьому етапі вам допоможуть та підтримають працівники спеціально створених центрів, кабінетів довіри тощо. Вони щодня свідомо йдуть на роботу, а можливо, – назустріч ВІЛ/СНІДу, якщо не йому «в обійми»...
ВІЛ-інфекція передається кількома шляхами: статевим, від ВІЛ-позитивної матері до дитини та парентеральним – через переливання крові, що містить ВІЛ, а також через забруднені кров’ю шприци, голки, медичні інструменти тощо. Зважаючи на це, можна констатувати, що медичний персонал, який безпосередньо працює з ВІЛ-позитивними людьми, перебуває у зоні особливого ризику, до того ж перебуває там свідомо.
Захищені... принаймні на папері
У V розділі Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» йдеться про те, що зараження ВІЛ медичних і фармацевтичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків належить до професійних захворювань. Також персонал, зайнятий проведенням лабораторних і наукових досліджень із проблем ВІЛ-інфекції, виробництвом біологічних препаратів для діагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу, підлягає обов’язковому страхуванню коштом власника закладу охорони здоров’я на випадок інфікування, настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті через хворобу, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції.
Інфіковані під час виконання професійних обов’язків медичні працівники мають право на щорічне безкоштовне санаторно-курортне лікування у спеціалізованих оздоровчих закладах та право на щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів. Йдеться у Законі й про право на першочергове поліпшення житлових умов. На цьому пільги закінчуються, а життя має тривати...
«Ворога» треба знати в обличчя
З метою зниження ризику інфікування ВІЛ медичним працівникам насамперед слід дотримуватися правил виконання всіх медичних маніпуляцій. Бути обережними з колючими та ріжучими інструментами, користуватися засобами індивідуального захисту, транспортувати проби крові та інші біоматеріали виключно у спеціальних контейнерах тощо.
Обізнаний – тому захищений. Можливо, комусь ця фраза здасться банальною, однак саме інформованість – основа безпечної роботи працівників медичної сфери. Звичайно, певна відповідальність за здоров’я свого персоналу лежить на роботодавцеві, який має забезпечити його засобами захисту та інформувати про правила техніки безпеки. Проте дотримання цих правил – справа кожного працівника особисто.
Профспілка працівників охорони здоров’я України також займається питанням профілактики ВІЛ/СНІДу на робочих місцях медичних працівників. У столиці неодноразово відбувалися міжнародні конференції, семінари, круглі столи та фахові дискусії щодо профілактики інфікування медперсоналу, гендерної рівності сімейної медицини, укладення колективних договорів, ведення соціального діалогу. До участі запрошували голів обласних, міських, районних та первинних організацій профспілки. Не так давно в семи регіонах нашої країни були проведені тренінги на тему: «Профілактика професійного та внутрішньолікарняного зараження ВІЛ-інфекцією медичних працівників». Понад сто активістів пройшли підготовку і стали тренерами, які вже на сьогодні провели навчання та роз’яснювальні заходи для більш ніж 1200 медичних працівників.
На варті... життя
У листопаді цього року відбулася Національна науково-практична конференція з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу «За кожне життя – разом». У рамках конференції було організовано круглий стіл на тему «Об'єднання зусиль задля профілактики ВІЛ/СНІДу у сфері праці, як одного з ключових аспектів загальної відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні». У ньому взяли участь представники Міжнародної організації праці, Німецького агентства технічного співробітництва, Федерації профспілок України та її членських організацій та інші.
Головна мета роботи – поширення сучасних методів спільної роботи соціальних партнерів на профілактику ВІЛ/СНІДу у сфері праці і обговорення подальшої стратегії дій. Результатом обговорення стало спільне рішення учасників про необхідність створення в Україні Стратегії тристороннього партнерства та розробка відповідних рекомендацій на основі вже наявного досвіду та потреб країни. Тож боротьба якщо не з хворобою, то з її поширенням на території нашої країни, ведеться. Сподіваємося, що «чудовисько» на ім’я СНІД все ж буде приборкане.
В Україні темпи поширення ВІЛ-інфекції – одні з найвищих у світі. До того ж більшість ВІЛ-позитивних українців – люди працездатного віку (20–39 років).
15 250 українців протягом січня–вересня цього року дізналися про свій ВІЛ-позитивний статус.
02.12.2010
АННА РЄПІЧ, «ПВ»
|
