Глобалізації капіталу – глобалізацію профспілок!
Із приходом кілька років тому в Україну великої транснаціональної
корпорації «ЄвразХолдинг» (володіє майже 30 підприємствами в Росії та усьому світі)
для багатьох працівників гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровщини поняття
«глобалізація виробництва» із суто теоретичного і начебто дуже далекого перетворилося
на жорстку реальність. Однак спроби ТНК диктувати українцям свої умови наштовхнулися
на не менш жорсткий опір профспілки металургів і гірників. Солідарність із ними
виявили й колеги-профспілковці «євразівських» підприємств у Росії та Казахстані,
змусивши власника компанії пана Абрамовича рахуватися з їхньою думкою.
Із часом співробітництво
профспілок вийшло на новий, ширший рівень і було відображено в угоді між Дніпропетровським
обкомом ПМГУ, Свердловським обкомом ГМПР і Костанайською облрадою профспілки, яка
є одним із перших подібних документів на пострадянському просторі. Угода сприяє
координації та підвищенню ефективності дій профспілок трьох країн в умовах посилення
глобалізації виробництва, наростання світової фінансової кризи й наступу капіталу
на права трудящих.
На прес-конференції, що відбулася напередодні звітної конференції
Дніпропетровського обкому профспілки металургів і гірників за участю колег із
Росії та Казахстану, було зауважено, що галузеві профспілки країн вирішують практично
одні й ті самі питання.
Одне з головних питань – це недопущення в умовах нинішнього згортання
виробництва скорочення робочих місць. За словами голови профкому Уральського
алюмінієвого заводу (філія ВАТ «СУАЛ» корпорації «РУСАЛ» – десятки підприємств
у 13 країнах світу на п’яти континентах, у т. ч. в Україні Миколаївський глиноземний
завод В. Грачова), нині ситуація загострилася. Мотивуючи намір закрити кілька підприємств
через збитковість виробництва, високі тарифи на електроенергію та зниження світових
цін на алюміній, керівництво не бере до уваги, що майже всі вони розташовані в
містах, де немає іншого виробництва, тож мешканці приречені на безробіття. Зрозуміло,
що галузева профспілка робить усе можливе, аби не допустити цього. Так, надіслано
звернення до власника корпорації пана Дерипаски, уряду та органів місцевої влади.
У багатьох містах відбулися акції протесту. Під тиском профспілки уряд і керівництво
Свердловської області пообіцяли розібратися у ситуації, зокрема на Богословському
алюмінієвому заводі.
У нинішній ситуації загрози повного колапсу феросплавної галузі
країни, як зазначив голова Дніпропетровського обкому В. Шевченко, українська профспілка
всіма доступними методами намагається достукатися до власника та органів влади.
Адже у нас перед тисячами трудящих гірничо-металургійних міст Нікополя, Орджонікідзе,
Марганця, а також сусідньої Запорізької області також виникла загроза залишитися
без роботи.
Цілком реальною була загроза (через екологічні проблеми та технічне
старіння обладнання) і згортання виробництва корпорації «ЄвразХолдинг» на Дніпропетровському
металургійному заводі ім. Петровського. Але завдяки жорсткій позиції профспілки
плани компанії не здійснилися.
Є чого повчитися колегам один в одного і в питаннях боротьби
за підвищення зарплати завдяки колдоговірному регулюванню.
Торкнулася наших країн і ще одна, пов’язана із транснаціональними
корпораціями проблема – позикова праця. На сайтах і в рекламних роликах по телебаченню
власники компаній красномовно переконують усіх у соціальній спрямованості свого
бізнесу, а на практиці яких тільки «новацій» (аутсорсинг, аутстафінг та ін.) не
винаходять, аби зменшити витрати на персонал і перетворити трудящих на дешеву
й безправну робочу силу.
Попереду, як правило, російський капітал, і його «здобутки» у
сфері соціально-трудових відносин з’являються і на українських заводах. Тож взаємодія,
міжнародна солідарність профспілок украй необхідні. Українцям нині, приміром,
знадобиться досвід російських профспілок щодо законодавчого врегулювання у цій
сфері. Як розповів голова Свердловського обкому В. Кусков, багато досягли в цьому
питанні профспілкові «лобісти» – депутати Держдуми РФ М. Тарасенко (багаторічний
лідер профспілки металургів і гірників) та О. Ісаєв (секретар ФНПР на громадських
засадах). Вони розробили проект закону, що передбачає заборону позикової праці.
Тож наші колеги сподіваються, що цей документ Держдума Росії нинішньої осені обов’язково
ухвалить.
В Україні останнім часом власники вдаються до укладення невигідних
для працівників строкових трудових договорів, проти чого виступають профспілки
ГМК.
Профспілки Казахстану, за словами голови Костанайської облради
профспілки М. Літошенка й голови профкому Соколово-Сарбайского гірничо-збагачувального
об’єднання Т. Шерстобітової, стурбовані проблемами пенсійного забезпечення металургів
і гірників. У країні скасовано пільги для зайнятих на шкідливих роботах, нині всі
чоловіки виходять на пенсію у 63 роки, а жінки – у 58.
Ці та багато інших питань обговорювалися у Дніпропетровську
в ході чергового засідання координаційної ради, створеної профспілками трьох країн.
Були вироблені конкретні заходи для посилення взаємодії щодо вирішення проблем
у гірничо-металур-гійних галузях країн. Так що капіталу поки рано заспокоюватись...
Віктор Коврига, Дніпропетровська обл.
Є РЕЗУЛЬТАТ
На багатьох підприємствах ГМК Дніпропетровщини цього року вдалося
домогтися помітного підвищення рівня оплати праці, у т. ч. реальної зарплати.
Втім усе ще спостерігається велика диференціація не тільки у підгалузях, а й усередині
кожної з них. Відстаємо ми поки від Росії та Казахстану і за рівнем середньої зарплати
в галузі.
25.09.2012
|