ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Пляжний сезон 2012: втіхи й небезпеки

 Аномальна спека, що утримується впродовж липня, спонукає людей шука­ти прохолоди біля води. Одні знахо­дять порятунок у невеличких озерцях на місці, інші прямують до великих во­дойм, а хтось практично не вилазить з моря, використовуючи відпустку на всі сто відсотків. Чи таким же без­хмарним, як липневе небо, буде пляж­ний відпочинок для українців, багато в чому залежить саме від них.

 Чому пляжі вже не є місцем культурного відпочинку?

Пляж утрачає ознаки місця культурного й цивілі­зованого відпочинку прак­тично через два-три дні піс­ля офіційного відкриття пляжного сезону. Бо поча­ток сезону – це коли пісок чистий, кущі довкола під­стрижені, кабінки для пере­вдягання пофарбовані, а на офіційно означених пляжах чергують рятувальники й медики. А під кінець уже першого тижня після їх від­криття можна побачити купи сміття, недопалки, які рясним шаром вкривають пісок, зграї мух над щойно підстриженими кущами. А ще відпочивальники нара­жаються на небезпеку пора­нити ноги склом від розби­тих пляшок… Словом, вік у вітчизняних пляжів – і офі­ційних, і «диких» – корот­кий. І вкорочують термін перебування біля води самі відпочиваючі.

От і нині, в розпал сезону масово закриваються київ­ські пляжі. Як повідомля­ють у комунальному під­приємстві «Плесо», через високу температуру води тимчасово заборонено купа­тися на пляжах Гаращиха в Пущі-Водиці, в озерах Ра­дунка та Тельбін, у прото­ках Дніпра на пляжах Мо­лодіжний та Передмісна Слобідка, а також на річці Десенка.

Але аномальна спека – не єдина причина закриття пляжів. Ще один аргумент для фахівців: відпочиваль­ники перетворили головну водну артерію країни на гі­гантську громадську вби­ральню. Про те, в якій воді купаються кияни нинішньо­го літа, не всі екологи ризи­кують казати в голос. Тіль­ки стверджують: якби туале­тів вистачало на всіх відпо­чивальників, забруднення води істотно б поменшало. Заступник директора кому­нального підприємства «Плесо» Костянтин Пігуля говорить: «Після Євро нам лишився добрий спадок – 10 вбиралень нового зразка, які ми додатково встановлюємо на пляжах, де ситуація є критичною. Однак так зва­ний спадок Євро – це дрібни­ці порівняно з масштабами проблеми».

До слова, нестача туале­тів – проблема практично всіх українських пляжів.

Комунальники мають серйозні претензії і до влас­ників катерів, які всі фекалії зливають у річку. Тож не дивно, що на шести пляжах столиці екологи знайшли кишкову паличку. Через жахливі бактеріологічні по­казники вхід на такі пляжі наразі заборонено. Еколог Володимир Борейко бідка­ється: «Нинішнього літа Дні­про почав цвісти на два тиж­ні раніше очікуваного тер­міну. Загалом період цвітін­ня з року в рік подовжуєть­ся. Цьогорічна ситуація не просто критична, а ката­строфічна. Якщо кияни й гості столиці не схаменуть­ся, у вкрай спекотні дні дні­прові води для них будуть просто недоступними».

Нарікають екологи й ко­мунальники на відверто варварське ставлення лю­дей до пляжного обладнан­ня. У розпал сезону – розби­ті ліхтарі, потрощені лавоч­ки, понівечені кабіни для перевдягання, урни, контей­нери для сміття. Відпочи­вальники втрачають зруч­ності, а місто – великі ко­шти, які можна було б спря­мувати на благоустрій ін­ших водойм чи облаштуван­ня нових пляжів. Що є при­чиною такої поведінки киян, комунальники й еко­логи пояснити не можуть. Кажуть, це потребує додат­кового дослідження фахів­ців інших галузей, передов­сім соціальних психологів.

Психологи оприлюдни­ли невтішні висновки. При­чини вандалізму вони вба­чають у незрілому ставлен­ні громадян до демократії. Більшість співвітчизників сприймає свободу як мож­ливість робити все, що за­манеться. Слушне заува­ження. Скажімо, колишні наші громадяни, що нині постійно проживають у де­мократичних країнах світу, розповідають, що під час відпочинку біля річки чи озера залишити після себе сміття там просто немож­ливо. Така поведінка не вкладається у межі суспіль­ної свідомості. Там рівень  самоповаги і побутової культури настільки висо­кий, що нікому й на думку не спаде перетворювати місця відпочинку на смер­дючий смітник. Так само як ніхто не наважиться знехту­вати закликом на кшталт «Купатися заборонено».

Коли перестороги не діють

Попередження про прак­тичне закриття половини столичних пляжів на кіль­кість бажаючих освіжитися у воді жодним чином не вплинуло. Інформаційні щити, розміщені комуналь­никами на загальний огляд, подекуди знищено, а на окремих пляжах спритні молодики використовують їх замість вішалок для одя­гу. Купаються і старі, й малі. Коли хтось із санітар­них лікарів намагається зробити усне попереджен­ня, на медичні перестороги зважає хіба що один з 20 від­почивальників. Чим аргу­ментують? Вода як вода. Може, трохи брудніша, ніж торік. Але ж жодних бакте­рій не видно!

Що це: низький рівень культури, безпечність чи не­вігластво? Мабуть, усе ра­зом. Ось свіжий приклад. Сильна злива буквально за­топила одеські вулиці. По­тужні потоки води разом з вуличним сміттям і брудом автомобільних коліс руши­ли до морського узбережжя. Міська санітарно-епідеміологічна станція відразу ого­лосила про закриття всіх пляжів Одеси. Як мінімум упродовж трьох діб купати­ся категорично заборонили. Головний санітарний лікар міста Іван Клементьєв звер­нувся до відпочивальників із проханням дочекатися ре­зультатів дослідження проб морської води. Якщо показ­ники не відхилятимуться від норми, пляжний сезон продовжиться. На оприлюд­нення результатів знадо­биться ще два дні. Гадаєте, хтось дослухався? Знов-таки хіба що кожен двадцятий. Жодні перестороги медиків не встояли проти єдиного аргументу тих, хто цими за­стереженнями нехтує: «Ми відпустки чекали цілий рік і не дозволимо її зіпсувати. Та й потім: що судилося, того не оминеш». Залізна ло­гіка, нічого сказати.

Застереження чи прохан­ня не запливати за обмежу­вальну ватерлінію, не захо­дити у воду в незнайомому місці, не плавати наодинці сприймаються відпочиваль­никами як надокучливе буркотіння тих, «кому за це гроші платять». Спробуйте втримати від купання лю­дину напідпитку. Власне, робити це, мабуть, не варто, аби у відповідь не отримати стусана.

Перед входом на офіцій­ний пляж зазвичай є дошка з переліком правил поведін­ки на воді. Не варто сподіва­тися, що люди зупиняться біля неї, аби бодай краєм ока поглянути на застере­ження. Вони поспішають насолодитись купанням. А даремно.

Одних вода вмиває, інших – убиває

Літо ледь перетнуло свій екватор, а статистика вже вражає втратами на воді. Від початку купального се­зону загинули майже 600 людей. Щодня до МНС над­ходять повідомлення про тих, для кого відпочинок біля водойм став останнім у житті. У ці гарячі дні ряту­вальники не мають часу й вгору глянути. Ледве всти­гають застерігати в мега­фон порушників і витягува­ти їх із води в разі небезпе­ки. Прикро, що дуже часто люди гинуть через байду­жість оточення. «Буває, на березі бачать, що людина тоне, а до рятувальників звертаються, коли вже не­має кого і невідомо де ряту­вати», – розповідають фа­хівці рятувальної служби.

За словами начальника Львівської центральної водолазно-рятувальної служби Романа Фіци, не­щасні випадки на воді най­частіше трапляються вна­слідок нехтування елемен­тарними правилами безпе­ки. «Такої високої темпе­ратури води я не прига­дую, – розповідає пан Фіца. – Подекуди вона прогріва­ється до 28 градусів. У таку спеку не можна купатися поодинці – лише вдвох. Пе­репадів температури, коли на поверхні тепло, а на глибині холодно, може не витримати серце, може обі­рватися тромб чи вхопити судома. Не можна пірнати: зверху вода прогрілася, а внизу – холодна. У жодно­му разі не можна заходити у воду напідпитку. З влас­ного досвіду знаю: 95% уто­плень стаються саме з цієї причини».

І статистика це підтвер­джує. Увечері напередодні Івана Купала на водних об’єктах України загинула майже рекордна кількість людей. Наприклад, на Рів­ненщині потонули відразу дев’ятеро чоловіків різно­го віку, але з одним захо­пленням – спиртними на­поями.

Аномальна спека ниніш­нього літа доповнила пере­лік небезпек на воді ще од­ним відкриттям. Виявляєть­ся, надувні матраци китай­ського виробництва на та­кий температурний режим не розраховані. Неякісна гума може просто розплави­тись під пекучим сонцем. Той, хто не вміє плавати, а сподівається лише на на­дувний плавзасіб, ризикує власним життям.

Не тільки очільник львівської команди ряту­вальників стверджує, що 95% потопельників – це люди, яких згубила при­страсть до спиртного. Так уважають і в Міністерстві з надзвичайних ситуацій. На жаль, решта відсотків при­падає на дітей, які або не вміють плавати, або купа­ються без нагляду дорослих і з різних причин потрапля­ють у біду.

Між іншим, щоразу піс­ля трагедії на воді фахівці МНС проводять профілак­тичний рейд серед відпочи­вальників на тому пляжі, де нехтування елементарними правилами безпеки спричи­нило лихо. Оприлюднюють статистику загибелі в річ­ковій та морській воді, ще раз нагадують правила без­пеки. Усім бажаючим роз­дають пам’ятки та листівки із застереженнями. Ось тільки ці папірці поповню­ють купи сміття на пляжах. На них реагують, як прави­ло, тільки ті, хто сам потра­пляв у небезпечну ситуацію і скористався допомогою рятувальників.

 Пам’ятка відпочивальникам

Відпочинок на воді допускається тільки в спеціаль­но відведених місцевими органами влади та облад­наних для цього місцях.

Безпечніше відпочивати на воді в світлий період  доби.

Купатися дозволяється в спокійну тиху погоду за температури води щонайменше 18 градусів, пові­тря – 24 градуси.

Не заходьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте осередків швидкої течії, не купайтеся на­підпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у власних силах.

Купаючись на «дикому» пляжі чи в незнайомому місці, не пірнайте з берега, горбка, дерева. Нама­гайтесь купатися там, де є рятувальні служби. Утри­муйтесь від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних наслідків. Особливо пильнуйте за дітьми, їхня поведінка у воді зазвичай є непередбачуваною.

 Відпочинок на пляжі – дороге задоволення

Одеськими пляжами зацікавилась прокура­тура. З’ясувалось, що підприємці, які оренду­ють міські пляжі Південної Пальміри, заборо­няють громадянам відпочивати на них, якщо попередньо не отримають плати за вхід. Охо­рона і співробітники компанії-орендаря фак­тично змушують відпочивальників купувати в них додаткові послуги: орендувати шез­лонг, парасольку, рушник тощо. Тому, хто від таких послуг відмовляється, вказують на шлагбаум. Аякщо раптом комусь заманеться прошмигнути під шлагбаумом, охорона може застосувати силу.

Цього року вартість входу на одеський пляж коливається в межах 40–150 грн, при цьому безплатних місць відпочинку на узбережжі практично не лишилось. Ініціативна група одеситів влаштувала рейд, аби з’ясувати пра­вомірність дій орендарів. Результати рейду передано до прокуратури. Там були змушені визнати, що підприємці порушують правила, коли забороняють громадянам відпочивати без попередньої оплати «обов’язкових» по­слуг. Однак, чи зміняться правила нинішньо­го сезону, не уточнили.

 Цитата

 Київські пляжі систематично, рік у рік не готові до літнього ку­пального сезону. Зокрема, через відсутність туалетів. Інша причина – порушення водного та земель­ного кодексів при облаштуванні Труханового острова. У водоохоронній зоні острова було створено великий табір із вихо­дом побутових відходів, що є неприпустимим із погляду законодавства. Крім того, на пля­жах кожні 5–7 років потрібно міняти пісок, а подібні заходи проведено лише на Молодіж­ному пляжі в Гідропарку та Трухановому ост­рові. Така ситуація може спричи­нити появу в м. Києві вогнищ дизентерії та інших небезпеч­них захворювань.

Володимир Борейко,

директор Київського еколого-культурного центру, заслужений природоохоронник України

26.07.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини