ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Країна, вільна від диму

 Заборона куріння у публічних місцях і закритих приміщеннях виявилася справжнім каменем спотикання між тими, хто не мислить свого життя без цигарки, і тими, кого нудить від си­гаретного диму.

ТУТ НЕ КУРЯТЬ

Після тривалих дискусій – курити чи не курити – депу­тати наприкінці травня все-таки заборонили паління у будь-яких закритих примі­щеннях. Законопроект № 9474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконален­ня окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів)» підтри­мало 368 депутатів. Такий високий результат зрозумі­лий: співавтори проекту – 12 депутатів із різних фракцій.

Отже, про що йдеться у документі? Під закритими приміщеннями розуміються офіси, бари, ресторани, клу­би, кав’ярні, музеї, концерт­ні зали, приміщення органів влади, заборонено також ку­рити у ліфтах, таксофонах, у приміщеннях і на території лікарень, навчальних закла­дів, на дитячих майданчи­ках і зупинках громадського транспорту, у спортивних спорудах, під’їздах житло­вих будинків, підземних пе­реходах, громадському тран­спорті.

У приміщеннях підпри­ємств, установ та організа­цій усіх форм власності, в готелях, гуртожитках, аеро­портах і на вокзалах курити дозволено лише у спеціаль­но відведених приміщеннях. Та й то – з певними умовами. По-перше, зона для паління не має перевищувати 10% загальної площі приміщен­ня, по-друге, вона має добре провітрюватися. До речі, цим законом розширено по­няття «курити». Йдеться не лише про тютюнові вироби, себто цигарки або сигари, а й про електронні цигарки та кальяни.

У пояснювальній записці до законопроекту наголошу­ється на тому, що повна за­борона куріння в країнах Європи та Америки сприяла суттєвому зменшенню ін­фарктів: у перший рік після запровадження заборони серцевих нападів зафіксова­но на 17% менше, ніж у по­передні роки, а через три роки – на 36%.

Якщо закон підпише пре­зидент, то він набуде чиннос­ті не раніше, ніж за півроку. Після цього заклад, на тери­торії якого помітять курця, змушений буде викласти штраф до 10 тисяч гривень.

КОЛИ ЗАКОН НЕПИСАНИЙ

Україна – одна з небага­тьох країн Європи, яка не по­спішала забороняти тютюно­паління. Така заборона дав­но діє у Франції, Італії, Іс­ландії, Литві, Норвегії, Іспа­нії, Туреччині та Великій Британії. З 1 червня поді­бний закон набув чинності у Болгарії.

Звісно, ми намагаємося йти в ногу з усім світом і теж боремося з курінням. Напри­клад, у липні 2007 року Вер­ховна Рада ухвалила відпо­відний закон – заборонила паління у громадських міс­цях, відвівши курцям поло­вину місць у барах і рестора­нах. Але тих, хто обкурює невинних пішоходів на вули­цях, зупинках громадського транспорту, у під’їздах, а то й навіть на дитячих майдан­чиках, не поменшало. Закон банально не виконується.

Черговий сплеск турботи депутатів за здоров’я україн­ців стався напередодні про­ведення Євро–2012. Віктор Янукович підписав закон «Про внесення змін до зако­ну України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Євро–2012 з футболу в Україні», який, зокрема, містить забо­рону куріння скрізь, де від­буватимуться події, пов’язані з чемпіонатом. Річ у тім, що УЄФА поставила питання жорстко: під час проведення чемпіонату ци­гарки мають бути під табу. Заборона стосується також продажу чи реклами тютюну на всіх стадіонах, залучених до проведення чемпіонату. Така вже політика: вже кіль­ка років УЄФА працює на по­пуляризацію здорового спо­собу життя.

Відповідно до закону ку­рити не можна на будь-яких заходах, пов’язаних із Євро–2012. Справді, купити тютю­нові вироби у фан-зоні та Європейському містечку на київському Майдані досить проблематично. Хоча це не зупиняє курців: вони запаса­ються цигарками заздале­гідь і все одно курять.

ЧИЇ ПРАВА ЗАХИЩАЄМО?

Антитютюновий законо­проект поділив суспільство на дві частини. Одна катего­рично виступає за заборону куріння будь-де. Навіть про­понується заборонити людям запалювати цигарки на влас­ному балконі: мовляв, дим потрапляє в інші квартири.

Інша частина вважає, що заборона куріння – грубе втручання в особисте життя. Є окрема категорія курців, які вважають, що мають пра­во курити де завгодно: мов­ляв, якщо комусь не подоба­ється, нехай відійде убік. Люди, що регулярно курять, справедливо вважають, що насильно їх здоровими ніхто не зробить.

Окрім курців, нововведен­нями незадоволені власники тютюнових компаній і ресто­ранного бізнесу. Останні во­ліли б залишити норму, яка діє зараз: 50% території зали­шити вільною від диму, по­ловину – віддати курцям. Про те, що прокуреним пові­трям постійно дихають офі­ціанти (немає значення: ку­рять вони чи ні), ресторатори не переймаються. Для них головне – отримати прибут­ки. На думку власників рес­торанних закладів, у разі за­провадження повної заборо­ни куріння кількість відвід­увачів значно зменшиться, відтак вони зазнають серйоз­них збитків. Щоправда, існує інша думка: така заборона – шлях до чесної конкуренції між ресторанами та кафе. Адже раніше перевагу мали ті, де можна було курити.

Власники тютюнових компаній теж можуть запе­речити: мовляв, вони спла­чують до бюджету значні суми, і після заборони курін­ня ці виплати скоротяться. Але навіть економісти ствер­джують: бюджетні втрати виявляться незначними по­рівняно з позитивом, який країна отримає від здорової дієздатної нації.

До речі, проти жорсткої заборони куріння несподіва­но виступила перша заступ­ниця голови президентської адміністрації Ірина Акімова. На її думку, повна заборона куріння у барах і ресторанах – це дискримінація курців. Щоправда, через деякий час ЗМІ поширили уточнення, що заяву пані Акімової не слід трактувати як офіційну точку зору, а лише як при­ватну думку.

Цілком очевидно, що по­трібно терміново розв’язувати проблему кур­ців в Україні. Адже кіль­кість людей, які регулярно курять, давно перевищила критичну позначку. За да­ними Держкомстату, напри­кінці 2011 року в Україні було 8,6 млн курців. А тих, хто проти власної волі вди­хає отруйний дим, набагато більше. Тож що важливіше: прибутки тютюнових ком­паній, власників ресторанів або права курців чи все-таки загальне здоров’я на­ції? Здається, відповідь на це питання лежить на по­верхні.

РАЇСА ЧИРВА,«ПВ»

 ФАКТ

Перша у світі країна, що запровадила програму повної від­мови від куріння, була Фінляндія. За задумами місцевого уряду, 2040 року країна повністю відмовиться від цигарок і стане вільною від нікотинової залежності.

19.06.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини