Третій – зайвий. Четвертий теж
Позаду – тривалий
період відбірної кампанії до Євро–2012. Уже відбулися груповий етап відбору
до фінального турніру ЧЄ, матчі плей-оф і навіть урочиста церемонія
жеребкування, після якої усі 16 команд – учасниць континентальної першості
були розподілені на чотири групи. Експрес-аналіз перших трьох «ПВ» запропонували
своїм читачам у попередньому номері, наразі ж докладніше зупинимося на
квартеті «D», до якого разом із збірною України потрапили команди Франції,
Швеції та Англії.
Упродовж усього
відбірного циклу наша команда, як збірна – співорганізатор континентальної
першості, була звільнена від офіційних матчів. Навряд чи можна сказати,
особливо зважаючи на тривалу невизначеність щодо головного керманича
національної збірної, що цей час «синьо-жовта» дружина використала
максимально ефективно. Однак до особливостей підготовки головної команди
країни ми ще повернемося, нині ж зосередимо увагу на наших суперниках у
квартеті «D», у боротьбі з якими українцям доведеться виборювати право продовжити
боротьбу за почесний трофей уже в іграх «на вибування».
ФРАНЦІЯ
Із четвертого
кошика нам дістався вочевидь найгірший жереб. І річ навіть не в тому, що Les
Bleus («сині»), як називають національну команду у Франції, – одна з
найтитулованіших збірних останніх 15 років. Хоча й здобутки триколірних
применшувати ніяк не можна, адже лише титули чемпіонів і віце-чемпіонів світу,
«золото і «бронза» континентального ґатунку, здобуті в цей період, свідчать
самі за себе. Однак усе це – в минулому. Потім був провал на останньому Євро
і взагалі ганебний виступ на чемпіонаті світу в ПАР, де французи посіли
останнє місце в групі й запам’яталися насамперед заколотом гравців проти
головного тренера команди Раймона Доменека.
Відтоді відбулася
прогнозована зміна на тренерській лаві команди, яку довірили очолити
чемпіонові світу (1998) та Європи (2000) Лорану Блану. Захисник золотого
складу французької збірної від часу завершення активної кар’єри гравця встиг
себе зарекомендувати гідним фахівцем і на тренерській лаві: це під його орудою
«Бордо» вдалося зупинити семирічну (!) гегемонію «Ліона» у французькій
Лізі 1 і здобути титул чемпіонів країни в сезоні 2008/2009 року.
Зважаючи на
спадок, який дістався йому від попередника, Блан прогнозовано розпочав реконструкцію
складу національної збірної. Яка, за великим рахунком, триває і донині. Так,
у відбірному циклі всі 10 матчів в основному складі відіграв лише голкіпер Уго
Льоріс. Однак «сині» при цьому стали переможцями своєї відбірної групи, програвши
лише стартовий матч євровідбору білорусам.
Таким чином, французька
команда хоча й не виглядає єдиним безжальним, але творчим організмом із
здобування перемог, як їхні славні попередники на зламі 1990–2000-х, однак це
вже далеко не той до неможливості розбалансований механізм, з якого у ПАР не
кепкували хіба що ліниві. Відтак, новому поколінню французів є що доводити – як
власним уболівальникам, так і самим собі. Уго Льоріс, Франк Рібері, Самір
Насрі, Йоанн Гуркюфф, Карім Бензема та компанія уже відбулися на клубному
рівні. Євро–2012 може стати стартовим трампліном для становлення нового складу
диво-збірної Франції.
АНГЛІЯ
Якщо для
французів україно-польське свято футболу може стати першим тріумфальним акордом
у новій партитурі, то для їхніх сусідів із-за Ла-Маншу це буде радше завершальний
екзамен. Покоління знаних виконавців (Ріо Фердінанд, Джон Террі, Френк
Лемпард, Стівен Джеррард та ін.) так і не змогло на рівні національних команд
виправдати видані їм аванси. Відтак Євро–2012 для них – останній шанс залишити
по собі гідний слід в історії збірної «трьох левів».
Утім, як і для
їхнього наставника Фабіо Каелло, який був переможцем усюди, де працював на
клубному рівні (тренував «Мілан», «Рому», «Ювентус» в Італії, мадридський
«Реал» в Іспанії). Із кожним клубом він здобував звання чемпіона країни!
Однак, очоливши 2008 року збірну Англії, крім блискучого виступу у відборі до
ЧС–2010 нічим уболівальників не вразив (вже у ПАР, заледве вийшовши з групи,
у плей-оф англійці були нещадно биті одвічними суперниками – німцями). Тож і
для дона Фабіо, який, між іншим, уже запевнив, що ЧЄ–2012 стане для нього
останнім біля керма англійської збірної, фінальна частина першості Європи
виявиться свого роду тестом на профпридатність. Бодай на рівні національних
збірних.
ШВЕЦІЯ
Про збірні на
кшталт Швеції зазвичай кажуть «добротний середняк». Достеменно розтлумачити це
поняття досить важко, але означає воно, що така команда може «попити крові»
будь-якому суперникові.
І справді,
зростаючи на прикладі атлетичної манери гри на Британських островах,
скандинави також увібрали і властивість грати, що називається, «до
останнього». Тож, можливо, поступаючись суперникам по групі в індивідуальній
майстерності (за винятком хіба що Златана Ібрагімовича, але капітан шведів –
насправді єдиний світового рівня футболіст у команді), бійцівськими якостями
підопічні Еріка Хамрена наділені сповна. А отже, намагатимуться «витиснути»
максимум із кожного ігрового відрізка матчу.
ІСТОРІЯ
ПРОТИСТОЯННЯ
Україна – Франція
6 матчів: +0=3–3 (м’ячі – 3–9)
ІСТОРІЯ
Україна – Англія
4 матчі: +1=0–3 (м’ячі – 2–7)
ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯННЯ
Україна – Швеція
3 матчі: +2=0–1 (м’ячі – 2–2)
ТУРНІРНІ
ЗВЕРШЕННЯ КОМАНДИ З ГІРСЬКОЇ ГЛИБИНКИ
2011 рік видався
надзвичайно насиченим спортивними здобутками для футбольної команди
Національного природного парку «Синевир» з гірської глибинки Закарпаття, якою
опікуються директор Микола Дербак і голова профкому Федір Матічин.
Першим вагомим
успіхом команди з Міжгірщини стала перемога у Міжнародному меморіальному
турнірі з футболу серед команд гірських населених пунктів пам’яті Героїв
Соціалістичної Праці, переможців міжнародних змагань лісорубів у канадському
місті Монреаль у 1967 році Івана Чуси та Василя Шорбана, який відбувся у
закарпатському Рахові. Цьогоріч почесний трофей разом із командою НПП
«Синевир» виборювали господарі змагань – спортсмени Великого Бичкова
(Рахівський район), а також Усть-Чорної і Тернова (Тячівський район) та гості
з Угорщини – команда містечка Замарді-Балатон. За підсумками турніру
футболісти з Міжгірщини вперше завоювали перехідний красень – кубок пам’яті
знаних закарпатських героїв-лісорубів.
Кольори
команди-переможниці захищали Іван Ярема (капітан команди), Ігор Ярема, Василь
Сугай, Ігор Фурть, Іван Ігнатюк, Володимир Барна, Василь Шмулига, Юрій Ярема,
Іван Шемет, Юрій Шмулига, Володимир Пуга, Василь Глушко, Євген Барна, Сергій
Ярема.
Іще одним
серйозним випробуванням для закарпатців були фінальні змагання першості
України серед команд виробничих колективів фізкультури, які проходили в
Алушті. Організаторами цього престижного турніру виступили Федерація футболу
України, Центральна рада фізкультурно-спортивного товариства «Україна» та
редакція «Робітничої газети». Крім закарпатців, у турнірі брали участь
команди «Торпедо» (Миколаїв), «Авангард-Енергія» (м. Ладижин Вінницької
області), «Прометей» (Маріуполь), «Газовик» (м. Богородчани Івано-Франківської
області), «Шахтар» (м. Родинське Донецької області).
Переможцями турніру
стали футболісти «Торпедо», а призерами – команди «Шахтар» і «Прометей» із
Донеччини. Закарпатці продемонстрували на змаганнях гарну гру, але не зуміли
пробитися до трійки призерів, хоч і отримали подяку від організаторів.
До підготовки
команди з Міжгірщини до фінальних змагань першості України серед команд
виробничих колективів фізкультури долучилися Закарпатський обком профспілки
працівників лісових галузей (голова Володимир Ільков), обласна рада ФСТ
«Україна» (голова Владислав Кушнірчук) та великі шанувальники футболу
Михайло Фреган, Федір Матічин, Іван Ярема.
Іще одним успіхом
спортсменів команди Національного природного парку «Синевир» цього року стало
друге місце, яке вони вибороли у футбольній першості Міжгірського району. Тож
у новому футбольному сезоні численні уболівальники бажають перспективній
команді нових перемог!
Сергій БАРАНЧИКОВ,
Закарпаття
18.12.2011
|