ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Назустріч Хею?

Віталій Кличко у ніч проти неділі на збудованому спеціально до Євро-2012 стадіоні у Вроцлаві в поєдинку проти улюбленця місцевої публіки Томаша Адамека захистив свій титул чемпіона світу за версією WBC у суперважкій категорії.

Віталій Кличко став другим після Джорджа Формана боксером, який у віці після 40 років володіє чемпіонським по­ясом. Легендарний Фор­ман після повернення у бокс завоював титул у 46 років, а наш співвітчизник недавно перетнув рубіж п’ятого десятка... Але на­віть попри трохи вже за­надто «зрілий» як для про­фесійного боксу вік украї­нець у поєдинку проти Адамека не відчував, схо­же, ніякого дискомфорту.

Уже в першому раунді киянин чітко розставив ак­центи, хто у рингу госпо­дар, а під завісу другого поляка від, як мінімум, нокдауну врятував лише гонг. Надалі Віталій не на­дав Томашу жодного шан­су бодай поставити під сумнів вірогідність пере­моги українця. Натомість із кожним раундом дедалі чіткіше вимальовувалася (у тому числі й на обличчі суперника) перспектива Кличка-старшого вкотре закінчити бій достроково на свою користь.

Після нокдауну в шос­тому раунді стало остаточ­но зрозуміло, що перемога Віталія – лише питання часу. Чи не єдина інтрига, яка ще залишалася в цьо­му матчі, – чи витримає Адамек усі 12 раундів цьо­го нищівного побиття. Не витримав. Вірніше, арбітр зустрічі, не бажаючи, оче­видно, брати гріх на душу, в 10-му припинив бій. Та­ким чином, українцеві за­рахували перемогу техніч­ним нокаутом.

По закінчені двобою Ві­талій Кличко заявив, що він від самого початку не сумнівався у своїй перемо­зі. Однак віддав належне і суперникові, відзначив­ши, що поляк має міцне підборіддя і загалом добре тримався протягом усього бою. У свою чергу, поль­ський боєць визнав, що, попри всі його намагання переломити хід поєдинку на свою користь, Віталій Кличко просто був кра­щим за нього.

Томаш Адамек, нага­даю, у зведеному рейтин­гу боксерів-супертяжів значився третім – після Володимира і Віталія Кличків. Наразі з-поміж інших боксерів, гідних уваги і цікавих публіці, «не битими» українцями залишаються фін Роберт Хеленіус і росіянин Олек­сандр Повєткін. «Північ­ний жах» має непоганий послужний список (жод­ної поразки у 16 боях на профі-рингу, 11 перемог нокаутом), історію зустрі­чей «Російського витязя» з Кличками, які так і не відбулися, «ПВ» не так давно переповідали.

Але сам Віталій своїм бажаним наступним супер­ником назвав екс-чемпіона світу WBA британця Деві­да Хея, чемпіонський ти­тул у якого відібрав Воло­димир. Однак у тому поє­динку обійшлося без нока­уту, а Віталій неодмінно хоче відправити британця на побачення з підлогою рингу. Начебто не проти вийти у ринг і сам Хей, який раніше заявляв, що цього року неодмінно пові­сить рукавички на цвях. Принаймні, в інтерв’ю «Bild» британець заявив, що готовий на півроку від­класти з завершенням кар’єри, якщо Володимир дасть йому реванш або Ві­талій Кличко погодиться на зустріч із ним. У перший варіант не вірить і сам Де­від, а от як складеться щодо другого – побачимо.

ЗБІРНА «ЙДЕ НА ГРОЗУ»

Збірна України після доволі пристойно проведеного, хоча й програно­го (2:3) матчу в Харкові проти національної команди Уругваю, геть зганьбилася у Празі. Підопічні Олега Блохіна дозволили господарям поля покласти покер у ворота Андрія Диканя, натомість самі не змогли відзначитися жодного разу.

Минулий матеріал, при­свячений поєдинку з трі­умфаторами останнього Кубку Америки, у «ПВ» на­зивався «залатати оборо­ну». Ми в редакції не від­носимо себе до когорти віщунів і провидців, так само не претендуємо на лаври знаних футбольних експертів. Бо насправді основну проблему в грі нашої збірної визначити можна неозброєним оком: захисні редути «синьо-жовтої» дружини на практиці радше схожі на добре асфальтований хайвей, яким суперники без перешкод дістаються до воріт українців.

От і в матчі з чеською збірною всі наявні про­блеми виступили назовні. На початку двох таймів ми пропускали по два голи. Іще один арбітр не зара­хував, кілька моментів змарнували господарі, кілька разів команду вря­тував страж воріт москов­ського «Спартака». Тож у підсумку могло бути й зна­чно гірше – був би у збір­ної не один новий антире­корд (уперше головна команда країни програла чотири матчі поспіль), а, як мінімум, два – якщо б чехи забили на один гол більше (раніше українці уже двічі програвали з різницею у чотири м’ячі).

Напевно, уже треба підво­дити риску під експери­ментами і переглядом по­тенційних новачків голов­ної команди країни. Олег Блохін уже визнав, що дехто з переглянутих ви­конавців не отримає ви­клику до розташування збірної. Тож уже час фор­мувати кістяк команди і награвати склад у решті товариських матчів (яких до початку ЧЄ залишило­ся лише сім – із Болгарією, Естонією, Німеччиною, Ав­стрією цього року та Ізраї­лем, тими ж таки Австрією та Естонією – наступного). Аби не осоромитися на домашньому Євро…

ЧЕХІЯ –УКРАЇНА – 4:0

(Кадлець, 4, з пенальті, 12, Резек, 47, Коларж, 51)

Україна: Дикань, Кучер, Шевчук, (Федецький, 76), Бутко, Кривцов, Гай, (Ракицький, 46), Тимощук, Ярмо­ленко, (Калиниченко, 85), Коноплянка, (Воронін, 52), Девіч, (Шиндер, 80), Мілевський, (Селезньов, 57).

НАГОРОДИЛИ КРАЩИХ

Лауреати липня і серп­ня у номінаціях «Кра­щий спортсмен міся­ця» і «Кращий тренер місяця» одержали ми­нулого тижня заслуже­ні нагороди з рук голови НОК Сергія Бубки.

Найкраща спортсменка липня – Ольга Харлан (до речі, вона уже вп’яте екс­пертною комісією НОКу ви­знана «Кращою спортсмен­кою місяця»!). Лідер жіночої збірної України з фехтуван­ня на чемпіонаті Європи у Шеффілді здобула золоту нагороду в індивідуальній першості, а в командних змаганнях разом із Оленою Хомровою, Ольгою Жовнір та Галиною Пундик підняла­ся на «срібну» сходинку п’єдесталу пошани.

А героїня серпня Інна Осипенко-Радомська на чемпіо­наті світу з веслування на байдарках і каное в угор­ському Сегеді виборола дві «бронзи» (на дистанціях 200  м та 500 м). Це також не перший її титул найкращої спортсменки місяця – торік, у серпні, вона вже була ви­знана кращою в Україні.

Заслужені нагороди одер­жали і наставники спортс­менок – відповідно Артем Скороход та Дмитро Ра­домський.

ОЛІМПІЙСЬКИЙ УРОК

У День фізичної культури і спорту, який відзначав­ся в Україні 10 вересня, на Контрактовій площі у Ки­єві стартував Всеукраїнський олімпійський урок.

Видатних олімпійців і всіх, хто завітав на площу, привітали зі святом міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Та­бачник, голова Держслужби молоді та спорту Равіль Сафі­уллін, президент українсько­го НОК Сергій Бубка.

Близько 40 спортивних міні-майданчиків з олімпійських, неолімпійських та параолім­пійських видів спорту гос­тинно приймали всіх охочих випробувати власні сили під керівництвом відомих атле­тів і тренерів. Владислав Третяк, Анна Безсонова, Ва­лерій Гончаров, Анна Соро­кіна, Олександр Крикун, Ла­риса Заспа, Георгій Занта­рая, Вікторія Коваль – це лише деякі з видатних укра­їнських спортсменів, які до­лучилися до проведення свята. Окрім майстер-класів з різних видів спорту, для присутніх були влаштовані численні конкурси, вікторини та естафети.

Надалі Олімпійський урок продовжить свій шлях регі­онами України.

УКРАЇНКА – НАЙКРАЩА У МОСКВІ

У столиці Росії на чемпіонаті світу з су­часного багатобор­ства, який тривав із 8 по 14 вересня, Україну представляли 9 спортсменів.

У жіночих індивідуальних змаганнях перемогу святку­вала наша співвітчизниця, бронзовий призер пекін­ської Олімпіади Вікторія Те­рещук, яка у підсумку всіх ви­дів програми (фехтування, плавання, кінний спорт і ком­бінований біг зі стрільбою з лука) набрала найвищу суму залікових балів – 5544 очки, залишивши позаду основних суперниць. Угорка Шаролта Ковач, яка здобула «срібло», фінішувала з доробком 5512 очок, а «бронзовою» призер­кою стала литовка Лаура Аса­даускайте (5504 очки).

Сторінку підготував Володимир ПОЛЄТАЄВ, спеціально для «ПВ»

17.09.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини