На чолі з «фартовим»
21 квітня
вітчизняна спортивна громадськість нарешті дізналася ім’я наставника, який
готуватиме головну команду країни до виступу на «домашньому» чемпіонаті
Європи. Головним тренером національної збірної України з футболу прогнозовано
обрано Олега Блохіна – найуспішнішого керманича в її історії, який 2006 року на
чемпіонаті світу в Німеччині вивів «синьо-жовту» дружину до вісімки найкращих
команд планети.
Очільника головної
команди країни обрали на Виконкомі ФФУ, який проходив у столичному Будинку
футболу. Загалом на престижну, але й відповідальну посаду попервах значилися
три претенденти – окрім Блохіна ще очільник «молодіжки» Павло Яковенко та на
той час в. о. головного тренера Юрій Калитвинцев.
Однак перший узяв
самовідвід, обґрунтувавши свою позицію бажанням завершити цикл із молодіжною
командою, яка наразі готується до фінального турніру Євро–2011. Після цього,
власне, питання стосовно нового керманича національної збірної були зняті. Бо
результати збірної під орудою Калитвинцева не надто надихали оптимізмом – у
восьми матчах в основний час зафіксовано лише одну перемогу (над Чилі), п’ять
матчів зведено внічию (Польща, Канада, Швейцарія, Румунія, Швеція) і два поєдинки
програли (Бразилія, Італія).
Відтак кандидатура
Блохіна залишалася чи не єдиною реально, як кажуть, «прохідною». Бо ж у факт
переговорів з іменитими закордонними наставниками, а тим більше – у
позитивний результат цих перемовин, в Україні насправді мало хто вірив. Та й
сумнівно, що за рік, який залишився до Євро–2012, нехай і найавторитетніший
спеціаліст зможе розібратися у хитросплетіннях вітчизняного футбольного
господарства. Тож уже в першому турі голосування кандидатуру Олега Блохіна
підтримали 19 із 27 присутніх членів Виконавчого комітету.
«Я розумію всю
відповідальність, що лягає на мої плечі, на плечі тренерського штабу та всієї
команди, − зазначив Олег Блохін на прес-конференції після свого призначення.
− Попередній досвід роботи зі збірною змушує готуватися до неабиякого нервового
напруження, а у нашому випадку − коли Євро–2012 відбувається в Україні − цей
тиск суттєво збільшиться...» Озвучена наставником мета команди на домашньому
ЧЄ – щонайменше вийти з групи. А далі вже завдання ставитимуться поетапно. Що
ж стосується тренерського штабу, то його буде сформовано найближчим часом.
Зазначимо, що
першу гру під орудою нового-старого наставника національна збірна України
проведе 1 червня проти команди Узбекистану в Києві. Уже за п’ять днів на
підопічних Блохіна чекає зустріч у Донецьку зі збірною Франції, а на 10 серпня
запланований контрольний поєдинок зі шведами у Харкові.
ТУРЕЦЬКЕ «ЗОЛОТО»
ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ДЗЮДОЇСТІВ
З 21 по 23 квітня
в Стамбулі проходив чемпіонат Європи з дзюдо. Хоча в Туреччині й не розігрувалися
олімпійські ліцензії, проте тренерський штаб збірної розцінював ці змагання як
украй важливі, адже дзюдоїсти продовжують набирати рейтингові очки, а отже,
боротьба за путівку на ігри XXX Олімпіади в Лондоні триває.
Чоловіча збірна
України вперше у своїй історії стала переможцем командного чемпіонату Європи
– у фіналі наші спортсмени з рахунком 3:2 обіграли суперників із Франції (бронзові
нагороди дісталися дзюдоїстам із Грузії та Німеччини). Не без медалей
повертаються на Батьківщину і наші дівчата: українки повторили свій минулорічний
успіх, здобувши бронзові нагороди. Продемонструвавши «медальні» результати на
континентальній першості, наші збірні вибороли право взяти участь у чемпіонаті
світу, що проходитиме у серпні в Парижі.
Крім того, у
перший же день змагань в індивідуальному заліку відзначився Георгій Зантарая,
який у найлегшій ваговій категорії не залишив жодного шансу своїм суперникам,
перемігши усіх достроково. Це перша золота медаль українця на чемпіонатах
Європи, хоча «золото» чемпіонатів світу вже є в його колекції (2009). До речі,
за підсумками ЧЄ українця разом з Джоа Піна з Португалії та Тедді Рінером з
Франції було визнано найкращими дзюдоїстами турніру.
ВДОМА І СТІНИ
НЕДОПОМОГЛИ
Збірна України не
змогла виконати поставлене завдання і повернутися до вищого дивізіону світової
хокейної першості. Під час чемпіонату світу у Дивізіоні І, який приймав
оновлений київський Палац спорту, вітчизняні майстри найшвидшої у світі гри
фінішували у турнірній таблиці лише третіми, а відтак спроба повернутися до
еліти світового хокею відкладається щонайменше на один рік.
Інтрига щодо
розподілу місць у турнірній таблиці зберігалася до заключного матчу турніру, в
якому зійшлися у двобої основні претенденти на підвищення у класі – хокеїсти
України й Казахстану. Причому господарям майданчика необхідно було перемогти
з різницею не менше ніж у чотири шайби, аби, зрештою, бодай із четвертої
спроби повернутися до кола законодавців хокейної моди. Натомість казахів
влаштовувала навіть поразка в овертаймі. А ще одними зацікавленими глядачами
завершального двобою турніру були хокеїсти та вболівальники збірної Великої
Британії – бо ж у разі програшу азійської збірної в основний час із розривом
менше ніж у чотири шайби, до елітного дивізіону проходили б піддані Її
Величності королеви Єлизавети ІІ!
Власне, подібна
«катавасія» у турнірній таблиці сталася через програш українців британцям у
стартовому матчі на турнірі. Хто знає, що більше тоді далося взнаки –
хвилювання через дебют на очах у рідної публіки чи недооцінка суперника. Однак
після нічиєї за підсумками двох періодів (3:3) в заключній 20-хвилинці наші
хлопці дозволили суперникам іще двічі вразити ворота Костянтина Сімчука, а
відтак у підсумку святкувати перемогу з рахунком 5:3. Надалі українці
прогнозовано перемогли литовців (5:1), поляків (4:1) та естонців (5:2).
Британці ж поступилися тільки казахам (1:2), які взагалі пройшли турнірну
дистанцію без втрат. От так і вималювалася картина у турнірній таблиці перед заключним
матчем турніру.
У вирішальній
зустрічі підопічні Дейва Льюїса виклалися по максимуму. Пропустивши у дебюті
другого тайму гол від Бєляєва, до середини заключної 20-хвилинки господарі
майданчика зусиллями Наваренка й Тимченка уже вели в рахунку – 2:1. Однак
влучний кидок Гавриліна під завісу основного часу і «контрольний постріл» в
овертаймі Поліщука принесли перемогу казахам, а разом з нею і путівку до вищого
дивізіону світової хокейної першості.
Матеріали сторінки
підготував
Володимир ПОЛЄТАЄВ, для «ПВ»
28.04.2011
|