І знову «варяги» здолали «козаків»
Минулого вік-енду
в харківському Палаці спорту «Локомотив» відбулася найвидовищніша
баскетбольна подія року в Україні – Матч зірок Суперліги 2011 року. Вітчизняні
шанувальники гри помаранчевим м’ячем сповна скористалися можливістю отримати
задоволення від майстерності найкращих баскетболістів, які грають в українському
елітному дивізіоні.
До найбільш яскравого
та досконало організованого баскетбольного дійства у світі – Зіркового вік-енду
американської НБА вітчизняний аналог, звичайно ж, ще не дотягує. Однак навіть
при всьому цьому за рівнем бажання, мотивації, а почасти й градусом
конкуренції баскетбольні майстри з вітчизняної Суперліги зробили справжній
сюрприз для глядачів.
Приміром, у
конкурсі триочкових кидків тріумфував улюбленець місцевої публіки Тимур
Арабаджі (до речі, єдиний учасник шоу не від клубу Суперліги). Спочатку
представник харківського БК «Авантаж-Політехніка» у відбірковому раунді посів
друге місце, лише одним очком поступившись найвлучнішому на цьому етапі
конкурсу Стівену Буртту з «Дніпра», який набрав 19 балів (кожен учасник мав 1
хвилину на 25 кидків – по п’ять кидків із п’яти різних позицій; перші чотири
кидки з кожної позиції виконувалися звичайними м’ячами (1 бал за влучання),
кожен п’ятий кидок виконувався смугастим м’ячем (2 бали за влучання)). А от у
фінальній дуелі перша спроба не дозволила виявити сильнішого – обидва
«далекобійники» набрали по 13 очок, відтак змушені були знову йти «до
бар’єру». У «перестрілці» кожен спортсмен уже мав лише по 30 секунд на серію
кидків, і тут уже нерви виявилися сильнішими в Арабаджі, який навіть за
«скороченою процедурою» встиг набрати 11 очок. Натомість дніпропетровський
«снайпер» записав на свій рахунок лише 4 очки…
Однак розпочалася
програма Матчу зірок–2011 з конкурсу захисників. За підсумками відбіркового
раунду здобули путівки до фіналу Денис Лукашов («Будівельник»), який впорався
із завданням за 19,2 секунди, і Данте Свонсон («Говерла»), подолавши дистанції
за 20,7 секунди. У вирішальному двобої українець навіть покращив свій
результат (18,7 секунди), натомість «легіонер» показав час 20,9 секунди.
Відігралися «варяги»
в конкурсі слем-данків. Тут учасники мали продемонструвати по два кидки, на
підготовку та виконання кожного з яких могли витратити по 1 хвилині. Можна
було скористатися допомогою одного або кількох партнерів. У разі невдалої
спроби гравець міг повторити кидок, але мав встигнути зробити це за відведену
йому 1 хвилину, інакше його спроба не зараховувалася. За підсумками
відбіркового раунду до фіналу пробилися Брайан Грін (БК «Миколаїв»), який
здобув максимальні 100 балів, і Віталій Коваленко з БК «Київ» (99 балів).
Завдяки активній підтримці вболівальників до фінальної стадії конкурсу
потрапив і Деррік Зіммерман (представник «Говерли»). Однак при визначенні
переможця судді, схоже, віддали перевагу стабільності над натхненням, тож
Гріна визнали найкращим майстром із забивання м’яча до кошика згори.
А остаточно
реваншувалися іноземці під час Матчу всіх зірок Суперліги – команда «Легіон»
знову обіграла «Україну» з рахунком 98:86. Зайве, мабуть, нагадувати, що подібні
матчі мають характер навіть не товариських, а відверто виставкових. От і в
цьому глядачі насолоджувалися майстерними проходами захисників, фірмовими
«данками» форвардів і навіть мали змогу побачити спроби «триочкових» кидків у
виконанні центрових! У цілому, впродовж трьох чвертей матчу на майданчику
«Локомотива» тривала відносно рівна боротьба, однак у заключному періоді
«легіонери» взяли, як мовиться, «бика за роги», і розрив у рахунку почав
стрімко зростати на їхню користь, допоки не сягнув максимального в матчі 21
очка. Опісля чи то «варяги» вже вважали справу зробленою, чи то наші нарешті
схаменулися, однак до закінчення матчу українці дещо скоротили відставання
від «легіонерів», хоча наблизитися в рахунку настільки, що можна було б
говорити про шанси на перемогу, їм все ж не вдалося.
Серед вітчизняних
учасників Матчу всіх зірок найрезультативнішим був В’ячеслав Кравцов, в
активі якого 22 очки і 6 підбирань. У «легіонерів» солідну колекцію з 27 очок,
7 передач, 5 підбирань і 3 перехоплень зібрав Стівен Буртт, якого і було
визнано найкращим гравцем матчу.
ОДИН ЗА ВСІХ…
З 6 по 10 квітня
у Берліні тривав чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики, в якому взяли
участь майже 300 спортсменів із 39 країн континенту. Українська збірна була
представлена 11 спортсменами, з яких лише Микола Куксенков здобув місце на
п’єдесталі пошани, фінішувавши третім у чоловічому багатоборстві.
Відверто
провалила континентальну першість наша жіноча збірна. Бо ж, погодьтесь,
навряд чи можна вважати вдалим виступом відсутність наших дівчат навіть
просто у фіналах в окремих вправах, а що вже говорити про боротьбу за абсолютну
першість?!
Натомість у
чоловіків «вистрелив» син головного тренера збірної Юлія куксенкова. Микола
куксенков добре зарекомендував себе спочатку в юніорах. а вже минулої осені
він зупинився на півкроку від п’єдесталу пошани чемпіонату світу. Наразі ж
Микола таки підкорив першу серйозну дорослу вершину, здобувши бронзову
нагороду в багатоборстві. Причому третю сходинку п’єдесталу він розділив з англійцем
Даніелем парвісом, а попереду фінішували господар змагань Філіп Бой («золото»)
і румун Флавіус Коці («срібло»). Мав шанс Микола поповнити колекцію нагород і
медаллю за виступ в окремих вправах – на брусах, однак у підсумку фінішував
лише четвертим (причому програв «бронзовому» призеру греку Цолакідісу мізерні
0, 025 бала!). у вправі на поперечині куксенков-молодший був шостим.
З-поміж
результатів інших наших учасників ЧЄ можна відзначити восьме місце віталія
Наконечного в абсолютній першості, а також шосте Олександра Якубовського і
восьме ігоря радивілова в опорному стрибку. тож у підсумку збірна України
посіла лише 11-е загальнокомандне місце. найкращий результат продемонстрували
гімнасти з росії (3 золоті, 2 срібні і 3 бронзові нагороди), вслід за якими
розмістилися збірні румунії (3-2-1) і Німеччини (2-3-2).
СТАБІЛЬНІСТЬ
–ОЗНАКА МАЙСТЕРНОСТІ
Експертна комісія
НОК України традиційно визначила кращих спортсмена і тренера місяця. У березні
такими визнано біатлоністку Віту Семеренко та її наставника Григорія Шамрая.
Певно, головним
чинником визнання успіхів спортсменки стали високі результати, які вона
продемонструвала у російському Ханти-Мансійську на чемпіонаті світу, звідки
повернулася володаркою срібної і бронзової нагород. Однак, можливо, зіграла
свою роль і стабільність результатів, які віта постійно демонструє на зламі
зими й весни. Бо ж досі вона вже двічі визнавалася спортсменкою місяця в
україні за версією ноку, і щоразу саме першого місяця весни! тож до колекції її
нагород, отриманих у березні 2009 і 2010 років, невдовзі долучиться і
цьогорічний березневий трофей.
Матеріали сторінки підготував
Володимир ПОЛЄТАЄВ
14.04.2011
|