ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Інтрига оживає?

ПРЕМ’ЄР-ЛІГА УКРАЇНИ

Результати матчів 21-го туру:

«Оболонь» – «Металург» (З) – 1:0

(Г. Баранець, 72)

«Металург» (Д) – ПФК «Се­вастополь» – 1:0

(Годін, 4)

«Таврія» – «Кривбас» – 2:1

(Шиндер, 21, 24 – Іващенко, 71, з пенальті)

«Волинь» – «Арсенал» – 0:0

«Іллічівець» – «Зоря» – 2:2

(Пуканич, 41, 75 – Білий, 30, Полянський, 79)

«Карпати» – «Шахтар» – 1:0

(Кочіш, 57)

«Металіст» – «Дніпро» – 2:2

(Хав’єр, 73, 81 – Коноплянка, 45, 71)

«Динамо» – «Ворскла» – 2:0

(Кравець, 58, Ярмоленко, 60)

До звітного туру донеччани збері­гали комфортну перевагу над найближчими суперниками, яка вимірюва­лася 12 очками. З огляду на те, що конкуренція у бо­ротьбі за чемпіонство у вітчизняній Прем’єрлізі, м’яко кажучи, невисока, такий гандикап виглядав майже захмарним. Що й спровоку­вало деяких футбольних аналітиків запропонувати наставнику «Шахтаря» Мірчі Луческу зосередити­ся на виступі у Лізі чемпіо­нів, а в матчах внутрішньої першості награвати най­ближчий резерв.

Однак вітчизняні гран­ди, схоже, усе ж намагати­муться зберігати інтригу у боротьбі за «золото». Безпе­речно, з посильною допо­могою інших учасників турнірних перегонів. От, приміром, у 21му турі львів’яни вирішили не зва­жати на авторитет гостей і провели зустріч проти чин­них чемпіонів, як мовить­ся, на одному подиху. Що виявилося гідним контрар­гументом проти беззапере­чної індивідуальної пере­ваги гравців «Шахтаря» над футболістами «Кар­пат». Саме так, за рахунок максимальної самовіддачі й виграються матчі проти теоретично значно сильні­шого суперника. При цьо­му не можна не відзначити й роль «дванадцятого грав­ця». Неймовірна підтрим­ка львів’янами своїх улю­бленців із першої до остан­ньої секунди матчу стала не останнім фактором до­волі несподіваної перемо­ги галичан.

На післяматчевій прес-конференції наставник «Шахтаря» зауважив, що гра була досить інтенсив­ною з боку обох команд. Мірча Луческу відзначив, що найбільшою пробле­мою була перемога над «Ромою», адже після вікторії над римлянами в Лізі чемпіонів складно пере­ключитися на внутрішній чемпіонат. При цьому Міс­тер віддав належне і грав­цям суперника: «Виходячи з того, що показали сьогод­ні на полі «Карпати», вони заслужили цю перемогу – зіграли дуже організовано, агресивно».

Натомість кияни не згаяли можливість скоро­тити відставання від ліде­ра чемпіонських перего­нів. Хоча у першому таймі «білоблакитні» й не ви­глядали стовідсотковими господарями поля, а від­значитися полтавчанам завадив Олександр Шов­ковський, який, з у раху­ванням матчів у єврокуб­ках, проводив у складі «Динамо» ювілейну, 500-ту гру! Однак кадрові пе­рестановки Юрія Сьоміна, який наприкінці першого тайму замість травмова­ного Артема Мілевського (перелом променевої кіст­ки лівої руки зі зміщен­ням, тож форвард киян був прооперований і що­найменше два тижні зали­шатиметься поза футбо­лом) випустив на поле Ан­дрія Ярмоленка, а у пере­рві замінив Гільєрме на Романа Єременка, дуже швидко далися взнаки. Не встигла хвилинна стрілка зробити 15 повних обертів у другому таймі, як спра­ву було зроблено – Артем Кравець та Андрій Ярмо­ленко упродовж двох хви­лин змусили двічі капіту­лювати голкіпера «Вор­скли» Сергія Долгансько­го. Після чого киянам уже не складно було довести гру до перемоги.

Відтак у турнірній та­блиці «Динамо» трохи на­близилося до «Шахтаря», водночас відірвавшись від своїх найближчих переслі­дувачів – «Металіста» й «Дніпра», які у централь­ному матчі туру в Харкові не змогли виявити сильні­шого. Тож інтрига у бо­ротьбі за розподіл місць на верхівці турнірної та­блиці все ж зберігається, оскільки попереду ще дев’ять турів. І хто знає, які ще несподіванки чека­ють на вболівальників?

КОМАНДНИЙ КЛАС

Однак українці віднайшли гідні контраргументи на ко­жен козир опонентів. Укра­їнська збірна виявилася справжньою КОМАНДОЮ! Де, як у літературних муш­кетерів, один за всіх – усі за одного. Дівчата й хлопці підтримували один одного як на трасах змагань, так і за їхніми межами. Тож і не дивно, що спортсмени під синьо-жовтим прапором виявилися єдиними, хто піднімався на п’єдестал по­шани одразу в двох ко­мандних перегонах – як у чоловічій, так і в жіночій естафетах.

Але наповнюватися меда­лями світової першості скарбничка нашої збірної почала все ж з індивідуаль­ної нагороди – в індивіду­альній гонці на 15 км Віта Семеренко фінішувала з «бронзовим» результатом, поступившись лише шведці Хелені Екхольм та німкені Тіні Бахманн. У решті інди­відуальних стартів жоден з українців до п’єдесталу по­шани не дістався.

Натомість, коли справа ді­йшла до естафетних пере­гонів, вітчизняні біатлоніс­ти стали авторами найгуч­ніших сенсацій чемпіонату світу. Першими «прорва­ло», нарешті, наших чоло­віків. Продемонструвавши стабільні результати як на вогневих рубежах, так і в швидкості бігу на дистан­ції, Олександр Біланенко, Андрій Дериземля, Сергій Семенов і Сергій Седнєв в естафеті 4х7,5 км здобули високе третє місце! Наші поступилися лише визна­ним фаворитам – норвеж­цям, та до останнього бо­ролися за «срібло» з росія­нами. Однак при цьому треба зауважити, що укра­їнці залишили позаду по­тужні збірні Швеції, Фран­ції, Німеччини…

А в заключний день чемпі­онату почин хлопців підхо­пили й наші дівчата. Валя та Віта Семеренко, Олена Під­грушна та Оксана Хвостен­ко в естафеті 4х6 км взагалі претендували на «золото», однак на останньому від­різку реактивна Магдалена Нойнер все ж спромоглася вирвати перемогу для збір­ної Німеччини. Тож наші ді­вчата піднялися на другу сходинку п’єдесталу поша­ни, третіми фінішували француженки.

Отже, збірна України по­вторила успіх 2008 року, коли на світовій першості у шведському Естерсунді також здобула три нагороди.

17.03.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини