Без строку давності
Рішенням Міжнародного
олімпійського комітету (МОК) дискваліфіковано чотирьох призерів Олімпійських
ігор 2004 року в Афінах. Під санкції головної спортивної організації потрапили
білоруси Ірина Ятченко («бронза» в метанні диску) та Іван Тихон («срібло» в метанні
молота), росіянка Світлана Кривельова («бронза» в штовханні ядра) й наш співвітчизник
Юрій Білоног («золото» в штовханні ядра).
Володимир ПОЛЄТАЄВ
спеціально для «ПВ»
Спортсмени були дискваліфіковані після проведення повторного
аналізу збережених допінг-проб. Аналізи білоруських спортсменів дали позитивний
результат на вміст метандієнону, росіянка й українець «погоріли» на оксандролоні.
Хтось може здивуватися: чого і чому треба було чекати стільки
часу? Адже зазвичай проби, відібрані у призерів турнірів, починають перевіряти
безпосередньо після закінчення фінальних змагань. Але справа в тому, що за правилами
ВАДА (Всесвітнього антидопінгового агентства) такі проби можуть зберігатися протягом
8 років. І лише після спливання цього терміну їх зобов’язані знищити. А доти в
будь-який момент на вимогу МОК проби можуть перевірити.
Відібрані раніше проби розкривають, коли надходить «сигнал»
щодо конкретних спортсменів або з’являється нова методика виявлення заборонених
раніше препаратів. Причому йдеться виключно про заборонені на момент здавання
проби препарати, і хоч як би потім їхній перелік не розширювався, у даному випадку,
як і в юриспруденції, закон зворотної сили не має. Тобто, якщо навіть спортсмен
вживав якісь препарати, що пізніше були заборонені, але на момент перевірки не
входили до «чорного списку», то він залишиться непідсудним. Але якщо речовина або
метод були заборонені на момент здавання аналізу, однак тоді ще виявляти їх не
вміли, а нині навчились, то покарання неминуче. Скажімо, той же оксандролон був
під забороною і 8 років тому.
Рішення про повторну перевірку конкретних проб приймає антидопінгова
організація, яка ініціювала їх відбір на тому чи іншому змаганні, а в нашому випадку
це МОК. При цьому наразі його критикують за недостатню кількість перевірок. Як
з’ясували журналісти ARD, повторно був проведений аналіз лише 110 проб, у той час
як в афінській Олімпіаді взяли участь 3700 атлетів. І це втричі менше, ніж рекомендувало
ВАДА.
До речі, за даними ARD, окрім чотирьох вказаних призерів на допінгу
спіймали ще й бронзового медаліста Афін–2004 російського штангіста Олега Перепеченова
(вагова категорія до
77 кг).
Разом з тим, за тією ж інформацією, МОК не зробив повторного аналізу проб олімпійського
чемпіона в бігу на
100 м
американця Джастіна Гетліна. Хоча той ще 2006 року попався на застосуванні анаболічних
стероїдів і був дискваліфікований на 4 роки.
Експерти щодо боротьби з допінгом вважають нинішню ситуацію
скандальною. Професор спортивної медицини Періклес Сімон упевнений, що МОК не
хотів проводити повторний аналіз. «Ми ж знаємо, що деякі спортсмени, які виступали
в Афінах, пізніше були викриті в застосуванні допінгу. Природно, було б логічно
перевірити саме їх», – цитує Сімона Deutsche Welle. Очільник медичної комісії МОК
Арне Люнгквіст у відповідь на критику заявив, що МОК вибирав проби «не окремих спортсменів,
а керувався різними критеріями», в тому числі щодо «видів спорту, де застосування
допінгу є найбільш поширеним». Нині ж виконком МОК зобов’язав відповідні національні
олімпійські комітети якомога швидше повернути медалі та дипломи, якими були нагороджені
спортсмени.
НОК України вже опублікував інформаційне повідомлення, в якому
йдеться про те, що він «виступав і завжди виступатиме за жорстке дотримання норм
антидопінгового кодексу та чесну боротьбу на спортивних аренах».
ЄВРО ДЛЯ ЄВРОПИ
На засіданні виконкому
УЄФА, яке минулого тижня відбулося у швейцарській Лозанні, було прийнято рішення
провести фінальну частину континентального чемпіонату з футболу 2020 року відразу
в кількох європейських містах.
Рішення УЄФА було підтримано
всіма членами виконкому, крім представника Туреччини. Союз європейських футбольних
асоціацій поки не визначив остаточну кількість міст, а також перелік країн, де,
можливо, проходитиме першість континенту. Комітет УЄФА з національних асоціацій
має представити свої рекомендації виконкому футбольного союзу в січні або, що
найімовірніше, враховуючи груднево-січневий святковий час, в березні. Після цього
стартуватиме заявкова кампанія, а рішення про те, в яких містах проходитимуть
матчі, прийматиметься, вірогідно, в березні 2014 року.
Нагадаємо, що з ідеєю проведення турніру відразу в кількох
країнах виступив у червні цього року президент УЄФА Мішель Платіні. За словами генерального
секретаря організації Джанні Інфантіно, якого цитує ІТАР-ТАРС, таким чином УЄФА
хоче відзначити 60-річчя з моменту свого утворення, яке припадає саме на 2020 рік.
Він також нагадав, що ЧЄ, починаючи з 2016 року, проводитиметься серед 24 команд,
а не 16, як раніше.
Інфантіно не погодився з критикою в ЗМІ, що за такої схеми організації
чемпіонату вболівальники можуть розоритися на авіаквитках. «Це зовсім не так. Нова
концепція дасть багато переваг якраз уболівальникам, тому що замість людей, що
підтримують одну-дві країни, ми матимемо шанувальників 10–15 країн, які вдома вболіватимуть
за свої національні команди», – зазначив генсек УЄФА.
Утім, таке рішення наразі стосується виключно Євро–2020, адже
поки що про зміну загальної концепції проведення чемпіонатів Європи з футболу не
йдеться.
ДРУГІ В ЕСТАФЕТІ
Минулого тижня в австрійському
Хохфільцені відбувся другий етап Кубка світу з біатлону, на якому скарбничка «синьо-жовтої»
збірної поповнилася срібною нагородою.
На другу сходинку п’єдесталу
пошани зійшли дівчата з нашої естафетної команди. На першому етапі в естафеті
4х6 км Віта Семеренко з одним додатковим патроном показала сьомий час. Її сестра
Валентина, остаточно не відновившись після бронхіту, припустилася трьох промахів,
тож результат «синьо-жовтої» дружини ще погіршився. Однак на третьому етапі юна
Юлія Джима, бездоганно відстрілявшись на вогневих рубежах і продемонструвавши
чудову швидкість на дистанції, повернула нашу команду до числа претендентів на нагороди.
А зусилля подруг за командою на заключному етапі підкріпила Олена Підгрушна, яка
і відстрілялася без промахів, і час показала гросмейстерський. Тож у підсумку
українки фінішували другими, відставши на 30 секунд від норвежок і випередивши на
15 росіянок.
У ЄВРОПИ БУДЕ СВОЯ ОЛІМПІАДА
Під час роботи Генеральної
Асамблеї Європейських олімпійських комітетів (ЄОК), що відбулася минулого вікенду
в італійській столиці, було прийнято рішення про проведення Європейських ігор.
Найвизначнішим результатом
роботи організації стало історичне рішення про проведення континентальних олімпіад,
що було прийнято переважною більшістю голосів.
Перші Ігри планується провести 2015 року в столиці Азербайджану,
надалі континентальні головні старти відбуватимуться раз на чотири роки. Наразі
ще не визначено точної дати проведення європейської Олімпіади, однак прогнозовано
вона має відбутися наприкінці весни або на початку літа. До її програми ввійдуть
15 з 28 олімпійських видів спорту та 2 неолімпійських, які визначать пізніше. Орієнтовно
в першій континентальній Олімпіаді візьмуть участь близько 7 тис. спортсменів.
ОЛЕГ СТЕПКО – У П’ЯТІРЦІ КРАЩИХ
Український гімнаст Олег Степко потрапив до п’ятірки найталановитіших
молодих спортсменів Європи. На це почесне звання можуть претендувати атлети, яким
до кінця поточного року не виповнилося 19 років.
Своїх кандидатів міг подати кожен з 49 національних олімпійських
комітетів Європи, від України номінантом було запропоновано дворазового чемпіона
та володаря двох срібних нагород І Юнацьких Олімпійських ігор в Сінгапурі–2010 із
спортивної гімнастики Олега Степка. У визначенні фіналістів бралася до уваги думка
кожного Національного олімпійського комітету континенту. Зрештою, наш гімнаст потрапив
до п’ятірки фіналістів. А найкращою експерти визнали плавчиню Руту Мєлутіте з Литви.
17.12.2012
|