Діалог: соціальна Європа
Днями Федерація
профспілок України спільно з Фондом ім. Фрідріха Еберта та Київським
національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана провели Міжнародну
конференцію «Україна на шляху до європейської соціальної держави». Головна
увага учасників дискусії сконцентрувалася на пошуках шляхів реалізації соціальної
політики в контексті інтеграції України до Європейського союзу.
НА СТАРТІ
Відкриваючи конференцію,
Голова Федерації профспілок України Василь Хара наголосив, що побудова
європейської соціальної держави для України є особливо важливим питанням:
«Стаття 1 Конституції України стверджує, що Україна є демократичною,
соціальною та правовою державою. Однак, не було зроблено практично жодного
кроку, щоб реалізувати цю конституційну вимогу. Наразі здійснюються спроби
втілити її у життя».
Нещодавно
Верховна Рада ухвалила Закон, який зобов’язує адаптувати законодавство України
до норм Європейського союзу. А очолюваний Василем Хара Комітет Верховної Ради з
питань соціальної політики та праці розробляє законопроект про соціальну
модель нашої держави. У ньому будуть визначені механізми досягнення цієї мети
та передбачена організаційно-фінансова складова процесу переходу до соціальної
моделі.
«Соціальна
держава – це насамперед держава, в якій справедливо розподіляються результати
суспільної праці. Минулого тижня на другому засіданні Ради Федерації
профспілок, затверджуючи комплекс дій на п’ятирічку, було прийнято цільову
програму «Профспілки – за розвиток соціальної держави в Україні». Але це
завдання не лише ФПУ. Кожен, хто прагне цієї мети, має популяризувати в
суспільстві ідею побудови соціальної держави: досягати згоди з соціальними
партнерами, ухвалювати відповідну програму та розпочинати її втілення. Тим більше,
що в нас є козирна карта – Програма економічних реформ Президента України
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», в
якій Віктор Янукович обіцяє за десять років не лише поставити Україну в один
ряд із провідними країнами Європи, а й зайняти місце в двадцятці кращих.
Звичайно, цього дуже складно досягти, але максимально наблизитися до
показників, які мають розвинуті країни Європи, ми зобов’язані», – наголосив
Василь Хара.
КРІЗЬ ТЕРНИ – ДО
ЄВРОПИ
У рамках
конференції працювали чотири секції за тематиками: «Соціальна політика в
Україні та ЄС», «Становлення і розвиток національних систем соціального
забезпечення: досвід реалізації соціальної політики в країнах ЄС», «Шлях
України до європейської соціальної держави» та «Громадянське суспільство
(профспілки, організації роботодавців, політичні партії, недержавні громадські
організації) і соціальна держава: відповідальність та участь». У кожній
секції відбувалися палкі дискусії щодо базових цінностей європейської соціальної
моделі, розвитку соціальних систем у країнах Центральної та Східної Європи,
моделі соціальної держави, найближчої до України, впливу громадянського
суспільства на соціальну політику держави та його ефективності в процесах
зближення України з ЄС, корпоративної відповідальності бізнесу тощо.
Щодо соціальної
моделі, то вона має ґрунтуватися на п’яти підвалинах, першою з яких є такі
цінності, як солідарність та соціальна згуртованість, свобода пересування,
рівність шансів та відсутність дискримінації, загальний доступ до освіти та
медичного обслуговування, сталий соціальний та екологічний розвиток. Другою –
європейське законодавство. Третьою – солідарність із країнами, що характеризуються
певною відсталістю в розвитку та потребують підтримки. Четвертою підвалиною є
соціальний діалог – як на європейському, так і національному рівні, що
відіграє істотну роль у створенні концепції, проведенні та суспільному
визнанні реформ. І, насамкінець, п’ятою підвалиною є координація національних
політик у тих сферах, у яких ЄС не може діяти на законодавчому рівні. Метод
відкритої координації насправді служить тому, щоб держави – члени ЄС спільно
ставили собі певні цілі у відповідній сфері політики і проводили оцінювання
країни, в межах якого порівнювали б свої поступи і тим самим стимулювали себе
до подальших дій та вчилися одна в одної.
У ПОШУКАХ ШЛЯХУ
Заступник Голови
ФПУ Григорій Осовий, відкриваючи четверту секцію конференції, наголосив: «Ми
дуже сміливо підійшли до назви конференції, зазначивши, що Україна вже
перебуває на шляху до побудови європейської держави. Чи варто в кінці ставити
знак запитання, і яким саме шляхом ми йдемо, маємо з’ясувати. До того ж Європа
нині досить розрізнена, тобто єдиних форматних підходів до побудови соціальної
держави немає. Кожна країна в контексті своїх історії, можливостей, сил та
спроможностей вирішує ті чи інші соціальні питання. Хоча, безумовно, такі
документальні постулати, як Європейська соціальна хартія, Директива Євросоюзу
спонукають кожну країну шукати спосіб уніфікації соціальної політики».
Для створення
активної соціальної політики безпосередньо в Україні необхідно ще багато
зробити. Тому одне з головних завдань урядових структур, парламенту,
організацій роботодавців та профспілок полягає в тому, щоб зробити все для
того, аби соціальна політика дійсно стала міцним підґрунтям суспільства. Крім
того, оновлення соціальної політики лише тоді увінчається успіхом, коли знайде
необхідну підтримку в суспільстві. Потрібно досягти суспільного консенсусу,
тобто згоди щодо діагнозу і необхідності змін, а також змісту та цілей реформ.
Свою думку з
цього приводу висловив заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк: «Дуже хотілося б,
щоб усе озвучене на конференції набуло публічності та практичності. Однак,
готуючись до розробки Генеральної угоди, ми вийшли з ініціативою до роботодавців
і влади про підписання Пакту про спільні соціально-економічні цілі і завдання
на перспективу. Адже маємо довести, що соціальний діалог має сенс, і в
перспективі принесе корисний результат. Однак, зазначену ініціативу проігнорувало
Міністерство соціальної політики і роботодавці. Хочу наголосити, що це
спонукає до роздумів з приводу того, чи є у нас взагалі спільні середньострокові
та далекострокові цілі й інтереси з владою та бізнесом».
Підбиваючи
підсумки заходу, учасники одностайно висловилися за те, що Україна має
проводити потужну соціальну політику, зокрема сприяти розвитку соціально
спрямованої ринкової економіки, забезпечувати стабільно високий рівень і
якість життя, продуктивну зайнятість населення, високу оплату праці, реальне
здійснення прав і свобод громадян, створення сучасної та доступної кожному
системи освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення й обслуговування,
підтримку малозабезпечених верств населення. Цього можливо досягти лише тоді,
коли і влада, і роботодавці, і громадські організації діятимуть злагоджено і
матимуть спільну мету – добробут українців.
ОПОРА ПОЛІТИЧНОГО
ПРОЦЕСУ
Усі присутні були
одностайні в тому, що якщо соціальна політика не посяде центрального місця в
суспільній політиці України, то політичний процес у країні втратить свою
основну опору. Вона є головним підґрунтям суспільної політики і символом
соціальної згуртованості. Усі європейські суспільства сьогодні переживають
далекосяжні зміни, що здебільшого є наслідком трьох ключових чинників: нових
технологій, демографії та глобалізації. тому, щоб бути життє-здатною в
майбутньому, соціальна політика має реагувати на подібні зміни, тобто
розвивати свій зміст та інструменти. це стосується як національної, так і загальноєвропейської
соціальної політики.
02.06.2011
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
|