« на головну 26.02.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1244)
08
Лютий
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: РАТИФІКАЦІЯ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ Є НАШОЮ ВИМОГОЮ І УМОВОЮ НАБУТТЯ УКРАЇНОЮ ЧЛЕНСТВА В ЄС

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: РАТИФІКАЦІЯ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ Є НАШОЮ ВИМОГОЮ І УМОВОЮ НАБУТТЯ УКРАЇНОЮ ЧЛЕНСТВА В ЄС


РУБРИКИ


Передплата





Статті Соціальне партнерство

Народ – не МВФ. Почекає?

Народ – не МВФ. Почекає?

У середині квітня у стінах вищого законодавчого органу країни відбулися парламентські слухання на тему «Про державну політику щодо вирі­шення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) зао­щаджень громадян». До обговорення актуальної проблеми долучилися чимало законодавців, урядовців, фахівців, соціальних партнерів.

Практично всі учасники зібран­ня наголошува­ли, що питання, яке розглядаєть­ся, має високу соціальну значимість і актуальне практично для кожної української родини. Адже, за даними державного ре­єстру, проблема повернен­ня кревно зароблених заощаджень стосується без­посередньо 11,8 мільйона наших громадян. Тобто практично кожен четвер­тий українець уже не пер­ше десятиліття чекає, що держава, яка під свою від­повідальність і гарантії за­лучала кошти у населен­ня, нарешті поверне йому трудові заощадження.

Щодо вкладів до дер­жавного Ощадбанку ко­лишнього СРСР, то ситуа­ція розвивалася таким чи­ном. На початок кожного року депозити Ощадбанку України, який був складо­вою частиною Ощадбанку СРСР, переводили до Держ­банку СРСР, а наприкінці року – повертали. У січні 1991-го заощадження укра­їнців становили понад 84 мільярди радянських ру­блів і були переведені до Москви в Держбанк СРСР. А у грудні 1991 року СРСР був розвалений, як і його єдина фінансова система. Тож гроші Україні не по­вернули… Щось схоже ста­лося й зі страховими вне­сками українців до тодіш­нього Укрдержстраху. А згодом реальна вартість вкладів стрімко зменшила­ся унаслідок гіперінфляції початку – середини 90х ро­ків минулого століття та грошової реформи 1996 року, коли було проведено обмін за курсом – 10 тисяч карбованців за 1 гривню.

У листопаді 1996 року прийнято Закон «Про дер­жавні гарантії відновлення заощаджень громадян Укра­їни», яким держава зобов’язалася розрахуватися з боргами перед своїми гро­мадянами. Загалом сума компенсацій мала б стано­вити близько 130 млрд гри­вень (а цю цифру ще й варто було б проіндексувати на показник інфляції в Україні до часу отримання вкладу). Відтоді врядигоди у держ­бюджеті задля компенсації трудових заощаджень насе­лення закладалися певні суми, але у цілому за 15 ро­ків держава не спромоглася розрахуватися навіть із 10% своїх зобов’язань. А цього­річ на програму з повернен­ня знецінених заощаджень заплановано… аж нічого!

Тож у переважній біль­шості виступів пролунали заклики до Уряду, парла­менту й Президента піді­йти до розв’язання про­блеми повернення знеці­нених заощаджень грома­дян на комплексних, сис­темних засадах. Бо на­справді відшкодування державою людині праці її кревно зароблених – це питання не тільки еконо­мічне, а й значною мірою соціальне. Влада має пам’ятати, що розраховува­ти на розуміння і підтрим­ку власного народу, тим більше під час ініційова­них Президентом реформ, можна лише, відновивши довіру до себе. Адже, як відомо, тому, хто хоч раз збрехав – віри вже немає.

ВОЛОДИМИР ПОЛЄТАЄВ

Фото Кирила ЛАТИШЕВА



ГОЛОС ІЗ ТРИБУНИ

Василь АНДРЕЄВ, голова ПС працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів:

– Ніколи громадяни не вибачать державі та її по­літикам розкрадання їх­ніх коштів, вкладів, стра­ховок та рахунків. Проф­спілки наголошують на цьому з огляду на протя­гування Урядом антисо­ціальної пенсійної ре­форми, одним із базових елементів якої є запрова­дження особистих нако­пичувальних пенсійних рахунків... Тому хочеться сказати розробникам обов’язкової накопичу­вальної системи, що гро­мадяни не забудуть про власні заощадження на пенсійних накопичуваль­них рахунках так само, як не забули за 20 років про свої кошти вкладники Ощадбанку та вкладники полісів Держстраху.


Валерій ГРИЩЕНКО, заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Оранта»:

– НАСК «Оранта» готова виконувати зобов’язання за договорами колиш­нього Держстраху. Про­тягом 18 років ми витра­чаємо чимало коштів на підтримання картотеки особистих рахунків за договорами достроково­го страхування, які збері­гаються в регіональних структурних підрозділах компанії на паперових носіях. Це оренда примі­щень, плата за опалення, зарплата працівникам, які обслуговують карто­теку. Щорічні виплати становлять близько 1 млн гривень. Скороти­ти витрати на збережен­ня картотеки можна шля­хом створення електро­нної бази договорів та автоматизації процесів.

 

Володимир ПЕТРОВСЬКИЙ, голова Всеукраїнської ГО «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів»:

– Хочу наголосити, що насамперед слід звер­нути увагу на проблеми інвалідів та пенсіонерів і у першу чергу поверта­ти кошти саме цій кате­горії громадян. інваліди, пенсіонери – це люди, які поступово, з року в рік вимирають, не отри­мавши коштів, заоща­джень, які вони зароби­ли за багато років. Адже, віддаючи гроші у корис­тування державним ін­ституціям, вони сподіва­лися на те, що згодом зможуть жити краще, отримати прибуток, за­безпечити свою сім’ю. Тож нині, коли їм не ви­стачає грошей на ліки, на елементарні речі, це питання набуває над­звичайної гостроти.

 

Олександр СТОЯН, народний депутат, голова підкомітету з питань соцполітики ВР України:

– Починаючи з 1996 року, з моменту прийняття За­кону «Про повернення заощаджень громадянам України», мені довелося супроводжувати понад 50 законів. і лише у 2008му нам вдалося домогти­ся створення реєстру ви­борців. Коли на комітеті ми розглядаємо питання про повернення грома­дянам заощаджень, уря­довці доповідають, що немає коштів. Щоправда, попередні уряди якісь там десятки мільйонів да­вали, але нинішній Уряд ні копійки не дав. Тож бу­демо порушувати питан­ня, аби під час перегляду бюджету 2011 року обов’язково передбачити виділення хоча б міні­мальних коштів...

 

Микола КРИГІН, голова Харківського обкому ПС працівників енергетики та електротехнічної промисловості:

– Необхідно спрямувати кошти із заморожених вкладів населення в Ощадбанку на погашен­ня боргів із житлово-комунальних платежів, а також на погашення 20 або 30% місячних сум поточних комунальних платежів кожного вклад­ника Ощадбанку. Це га­рантуватиме стовідсот­кову оплату всіх кому­нальних платежів і забез­печить інвестиції на роз­виток сфери комуналь­них підприємств і разом з тим практично не впли­не на зростання інфляції, бо кошти не надійдуть у готівковий грошовий обіг. Тож забезпечимо пожвавлення економіки і надходження додатко­вих податків до бюджету.

 

 

БАНКІРАМ БОРГИ ПОВЕРТАЄМО, А  ЛЮДЯМ – НЕ НАВЧИЛИСЯ

Голова ФПУ Василь Хара у співдоповіді чітко вка­зав на негативне ставлення у суспільстві до зволі­кання стосовно виконання державою своїх зобов’язань, звернувся до прикладів розв’язання цієї проблеми на теренах колишнього СРСР та окрес­лив першочергові кроки, які має зробити влада.

– За часів СРСР громадяни активно вкладали свої зао­щадження в державні фі­нансові установи. Ці кошти забезпечили державі коло­сальні внутрішні інвестиції в промисловість і сільське господарство. У листопаді 1996 року в Україні (вперше серед країн СНД!) було при­йнято Закон «Про державні гарантії…». Державні зобов’язання перед громадяна­ми були зафіксовані в сумі 131 млрд 96 млн. На жаль, із загальної суми за 15 років громадянам України було виплачено лише 10 мільяр­дів 650 мільйонів, або трохи більше 8% загальної суми. Таким чином, на 1 січня 2011 року держава заборгу­вала громадянам близько 121 млрд 31 млн гривень.

Така ситуація не влаштовує вкладників. Не минає і дня, щоб до Комітету ВР з пи­тань соціальної політики і праці, народних депутатів не надходили скарги про невиконання державою зобов’язань із повернення боргів. За період із липня 2010 року по квітень 2011-го до нашого комітету на­дійшло понад 500 листів. Люди звертаються з про­ханнями повернути чесно зароблені й відкладені на чорний день заощадження в усі інстанції: до Президен­та України, Уряду, Верхо­вної Ради і навіть Європей­ського суду з прав людини.

Слід зауважити, що багато країн, на відміну від Украї­ни, досить успішно вирішу­ють цю проблему. У Росії компенсацію виплачують щорічно, залежно від кате­горії і року народження вкладників, терміну збері­гання коштів. У Білорусі на суму, яка підлягає компен­сації, видаються сертифіка­ти державних компенсацій­них облігацій. Суми пога­шених облігацій за рахунок фонду компенсацій зарахо­вуються на спеціальні ра­хунки ощадбанку. Власники цих рахунків за безготівко­вим розрахунком можуть оплачувати послуги з при­дбання товарів, погашення кредитів тощо. Казахстан розраховує погасити за­боргованість із компенсації внесків за рахунок спеці­альних державних казна­чейських облігацій. Повне їх погашення розраховують завершити за 15 років. На­самперед відшкодовують дрібні вклади, а також осо­бам, які є інвалідами, вете­ранам війни, громадянам, які досягли 60річного віку.

Увесь попередній досвід роботи, спрямованої на ви­рішення цієї проблеми, пе­реконує нас у тому, що саме Кабінет Міністрів має за­пропонувати шляхи та ме­ханізми для кардинальної зміни ситуації з виплатою заощаджень. Адже навчи­лися всі без винятку Кабмі­ни віддавати з державного бюджету багатомільярдні – 10, 30, 50 і більше – борги Міжнародному валютному фонду. Нехай навчаться по­вертати борги власним гро­мадянам. Якщо ми хочемо повернути довіру людей до банківської системи, зміни­ти негативне ставлення сус­пільства до влади, вийти з ганебного списку грубих порушників реалізації пра­ва на власні заощадження, ми повинні, нарешті, сер­йозно підійти до карди­нального вирішення цієї кричущої проблеми україн­ського суспільства.

28.04.2011



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

24.12.2023 14:21

24.12.2023 14:20

12.12.2023 21:10

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання