ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Боротьба з бідністю – не боротьба з бідними

У середу в стінах вищого законодав­чого органу країни відбулися парла­ментські слухан­ня «Стан прове­дення пенсійної ре­форми та шляхи її вдосконалення». До обговорення ак­туальної пробле­матики долучило­ся широке коло за­конодавців, урядов­ців, фахівців, соці­альних партнерів.

Парламентські слу­хання були своє­рідним підсум­ком етапу громад­ського обговорен­ня урядового законопроек­ту про реформування пен­сійної системи. Багато го­ворилося про пенсійну ре­форму як ключове, визна­чальне для майбутнього України рішення. Адже процес реформування пен­сійної системи країни три­ває з 1998 року, але до логіч­ного завершення за цей час так і не доведений.

Саме на тому, що це не початок, а розвиток, продо­вження уже розпочатого ре­формування пенсійної сис­теми, наголошували в своїх виступах нечисленні при­хильники урядового зако­нопроекту. Багато говори­лося про незбалансованість бюджету Пенсійного фонду і пов’язані із цим наванта­ження на Держбюджет (лише в 2010 році ПФ дове­лося дотувати на 34,4 млрд грн), демографічні чинни­ки (співвідношення плат­ників внесків до Пенсійно­го фонду і пенсіонерів в Україні невпинно наближа­ється до показника 1:1, у той час як на одного пенсіонера мало б припадати три, що­найменше – дві працюючі особи), відновлення соці­альної справедливості (не­має обмежень на макси­мальний розмір пенсій, держслужбовці і ще понад 20 категорій мають окремі закони про пенсійне забез­печення) тощо.

Однак у більшості ви­ступів хоч і відзначалося, що подальше реформуван­ня пенсійної системи є абсо­лютно необхідним, водно­час лунали застереження щодо поспішності та непро­думаності запропонованих нині виконавчою владою кроків. Насамперед йшлося про те, що урядовий законо­проект не є системою захо­дів для справжньої рефор­ми. Суть запропонованих Урядом новацій в основно­му зводиться до вирішення проблем наповнення бю­джету ПФ, причому пере­важно за рахунок найбільш вразливих категорій насе­лення! У той час як вирі­шення пенсійної проблема­тики має відбуватись на комплексних, системних засадах і вимагає створен­ня економічних передумов. Відтак основним лейтмоти­вом виступів практично всіх доповідачів були реко­мендації Уряду відкликати свій законопроект і для по­чатку зосередитися на по­кращенні економічної си­туації у країні в цілому, зо­крема підвищити рівень за­йнятості та зарплати. А на основі консультацій із соці­альними партнерами готу­вати справжню, ґрунтовну пенсійну реформу.

Володимир ПОЛЄТАЄВ, «ПВ»

ІЗ ТРИБУНИ

Владислав Безруков, директор Інституту геронтології НАМНУ

– Пропонуючи збіль­шення пенсійного віку, не варто забувати про медичні аспекти такого рішення. Зекономивши на пенсіях, ми будемо змушені додатково виді­ляти кошти на роботу системи охорони здоров’я, на обслугову­вання хворих, виплати за «лікарняними». Бо ж із віком кількість і часто­та захворювань зростає – це загальновідомий факт. Лише дещо більше 1% наших співгромадян похилого віку можна вважати практично здо­ровими! Крім того, тре­ба враховувати фізичні й інтелектуальні можли­вості літніх людей з огляду на особливості певних професій.

Валерій СУШКЕВИЧ, голова Комітету ВР України

Віктор ТУРМАНОВ, голова ЦК ПС вугільників

Ніна КАРПАЧОВА, Уповноважений ВР із прав людини

– Під час зустрічей із трудовими мігрантами зазначалося, що вони бажають повернутися на Батьківщину. Але не можуть дочекатися на­віть елементарного – створення відповідної кількості робочих місць. Вони також просять українську владу уклас­ти з країнами їх перебу­вання двосторонні уго­ди, які дали б можли­вість врахувати весь трудовий стаж як в Україні, так і за кордо­ном. Крім того, досі не виконане рішення Кон­ституційного Суду щодо реалізації конституцій­ного права на пенсію громадян, які виїхали на постійне місце прожи­вання до інших країн.

Надія КАЗЬМІНА, голова ФНПК

– Профспілкова позиція щодо даного законо­проекту озвучена, кримчани також його не підтримують. Реформа має вдосконалювати пенсійну систему в ін­тересах і нинішніх, і майбутніх пенсіонерів, які сьогодні лише заро­бляють свої пенсійні ви­годи. Наголошуємо: аби провести пенсійну ре­форму на гідному рівні, насамперед необхідно приділити належну ува­гу питанням зайнятості населення. Адже не се­крет, що нині підтримання кількості працюючих на стабільному рівні за­звичай досягається за рахунок скорочення тривалості робочого часу на підприємствах.

Першим від наймасовішої громадської органі­зації країни перед учасниками парламент­ських слухань виступив заступник Голови Фе­дерації професійних спілок України Сергій Українець, який у своїй промові чітко окреслив негативне ставлення спілчанської громади до запропонованого урядового проекту та висло­вив профспілкові пропозиції.

У всіх нормальних краї­нах пенсійний вік підвищу­ється тоді, коли не виста­чає робочих рук. У нас із 20,5 млн працездатних не має роботи кожен третій – це визнають навіть пред­ставники роботодавців. Отже, справжня причина зовсім не в пенсійному віці, а в тому, що держава разом з бізнесом не створили умов для праці та гідної за­робітної плати. Ми вказали і Уряду на конкретні дже­рела коштів для стабіліза­ції пенсійної системи. За­мість урізання пенсій нами запропоновано навести порядок у системі за­робітної плати і зайнятості. Адже саме високий рівень зайня­тості та зростаючі зарпла­ти можуть стати фінансо­вим локомотивом пенсій­ної системи.

Насамперед необхідно вивести з «тіні» щонаймен­ше 120 млрд грн зарплати, які мають принести ПФ мі­німум 40 млрд. Далі – забез­печити зайнятість 5–7 млн людей, які не мають легаль­ної оплачуваної роботи (ко­жен мільйон зайнятих до­дасть до ПФ ще 10 млрд). Зрештою, треба спонукати бізнес сповна сплачувати людям зароблене – нині в структурі собівартості зарплата не сягає і 7%, що вдві­чі менше, ніж навіть у часи СРСР. Тобто, нині трудя­щим не доплачують 250–300 млрд грн, а це ще 100 млрд до Пенсійного фонду.

Щодо самої реформи, то люди чекають від неї двох позитивних змін. Перше – відновлення справедливос­ті. Кожна зароблена копій­ка, кожний відпрацьований місяць мають бути врахова­ні. Друге – розмір пенсій має забезпечити гідне життя.

Пропозиції профспілок наступні: відкликати даний законопроект і готувати справжню, глибоку пенсій­ну реформу, бо проблеми і справді є; розпочати разом із соціальними партнерами реформу заробітної плати, яку спрямувати на легаліза­цію всіх трудових виплат та постійне зростання зарп­лат; внести на затверджен­ня парламенту Державну програму зайнятості на 5 ро­ків, передбачивши поступо­ве залучення до роботи всіх, хто хоче працювати.

24.02.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини