ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Що вкладемо – те й отримаєм

Не перший рік ситуація з оздо­ровленням і від­починком ді­тей і молоді пе­ребуває в цен­трі уваги влади і громадськос­ті. Тож 9  лю­того під час парламент­ських слухань до обговорення зазначеної про­блематики до­лучилося широ­ке коло законо­давців, урядов­ців, фахівців і соціальних партнерів.

Серед основних проблем у прове­денні оздоровчих кампаній допові­дачі насамперед виділили неповне і запіз­нє фінансування, несвоє­часне проведення тен­дерів на закупівлю путі­вок та власне зміст тен­дерних оцінок, недотри­мання чинного законо­давства та необхідність його змін. Перевірки від­повідними службами свід­чать про неякісний рівень надання послуг: відсутня система безпеки життя та здоров’я дітей, через брак кадрів скорочується штат­ний розпис, потребує вдосконалення виховна робота, встановлені ви­падки порушень вимог щодо якості та безпеки харчування, тимчасового розміщення, норм сані­тарно-епідеміологічного та протипожежного захис­ту. Актуальними залиша­ються питання методич­ного та програмного за­безпечення, поєднання оз­доровчого та виховного процесів, змістовної скла­дової оздоровлення.

Тому у формуванні державної політики в сфе­рі оздоровлення надалі пропонується орієнтува­тися саме на якість, а не на кількість наданих по­слуг: найголовніше – це збереження здоров’я дітей і молоді, відновлення їх життєвих сил шляхом якісного, повноцінного оздоровлення та відпо­чинку. Для цього необхід­но забезпечити відповід­ну мережу закладів оздо­ровлення шляхом запро­вадження їх підтримки та розробки в кожному окре­мому випадку перспек­тивного плану розвитку. Безперечно, якнайпильні­шу увагу слід приділяти своєчасному та належно­му фінансуванню заходів оздоровлення та відпо­чинку, зокрема, не затягу­вати з проведенням тен­дерних процедур. Чи не найголовніша складова – суворий і пильний контроль відповідних служб і громадськості за якістю санітарної, пожежної, епі­деміологічної безпеки, ви­ховної роботи.

На думку доповідачів, із прийняттям рекоменда­цій парламентських слу­хань вдосконалення зако­нодавчої бази і механізмів реалізації дитячого і моло­діжного оздоровлення не повинне припинятися. Адже від того, наскільки виваженою та комплек­сною буде державна полі­тика в сфері оздоровлення, відпочинку дітей та моло­ді, залежатиме не лише збереження та відновлен­ня здоров’я, а й зміцнення майбутніх поколінь.

• ІЗ ТРИБУНИ

Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти і науки, молоді і спорту

– Дуже складно добива­тися фінансування із місцевих бюджетів оздоровлення дітей «бюджетників». Цю про­блему допомогло б ви­рішити виконання ст. 44 Закону про профспілки, де передбачено виді­лення коштів на оздо­ровлення дітей, у тому числі бюджетних галу­зей. Однак ця стаття давно не працює! Для прикладу: коли 2005 року під її реалізацію в бюджеті України закла­далося фінансування, то кількість оздоровлених дітей, зокрема бюджет­них галузей, була вдвічі більшою порівняно з поточною ситуацією.

Ася ГОРШКОВА, голова Донецької облорганізації ПС освітян

  – Фінансування оздо­ровлення з усіх джерел за останні три роки збільшилося в 1,3 разу. А обсяги виділених коштів з держбюджету за остан­ні два роки зросли май­же втричі. Разом з тим, минулоріч вартість од­ного дня перебування дитини в дитячих закла­дах оздоровлення збіль­шилась на 13% і стано­вила 119 гривень. Оче­видно, що механізм фі­нансування застарів, не­має держзамовлення на послуги з оздоровлення та відпочинку. Кошти на місцевому рівні розпо­рошуються, відсутній аналіз та контроль за ці­новою політикою.

Павло КОСТЕНКО, голова профільного комітету ВР України

  – Із кожним роком зрос­тає вартість перебуван­ня дитини в дитячих за­кладах. У порівнянні з 2001 роком, середня вартість одного дня оздоровлення дитини в Україні зросла більш ніж уп’ятеро. Негативним чинником використання бюджетних коштів є те, що їх розпорядниками визначаються одразу де­кілька держструктур. Та­кож вражає та безтурбо­тність, безпорадність чи просто бездіяльність ке­рівників місцевих орга­нів державної влади та самоврядування, які сво­єчасно і належним чи­ном не реагують на ці процеси.

Василь КРЕМЕНЬ, президент НА педагогічних наук України

– Провідним завданням ефективних оздоровчо-виховних програм у за­кладах оздоровлення і відпочинку дітей має стати самоствердження особистості, що росте і розвивається в ситуації вибору. Відповідно, го­ловними орієнтирами будуть індивідуальність дитини, максимальне врахування її якостей і потреб, те, що ми нази­ваємо дитиноцентриз­мом. Він повинен бути утверджений як в освіті, так і на відпочинку. Тре­ба максимально набли­зити відпочинок, оздо­ровлення дитини до конкретних здібностей і конкретних її потреб.

Олександр ЯЦУНЬ, голова Київської міської ПС освітян

  – Великою перешкодою в оздоровленні дітей за рахунок бюджетних ко­штів є умови проведен­ня конкурсних торгів, де переможці визначають­ся за найнижчою вартіс­тю одного дня оздоров­лення. Тобто, для дітей обирають найдешевше. Чимало таборів – це ір­жаві ліжка, туалети на подвір’ї, відсутність те­плої води, несмачна їжа. Але найгірше, що в та­ких горе-таборах діти кинуті напризволяще без догляду і виховання. Як наслідок – ні оздо­ровлення, ні змістовно­го дозвілля, саме лише марнотратство і скрив­джені дитячі душі.

17.02.2011

Володимир ПОЛЄТАЄВ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини