« на головну 21.11.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (920)
19
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Соціальне партнерство

Закон для роботодавця

Закон для роботодавця

 У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці відбувся круглий стіл «Про практику застосування Закону України «Про ор­ганізації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» від 22.06.2012 № 5026-У1». У заході взя­ли участь народні депутати України, члени НТСР – представники всеукраїн­ських об’єднань профспілок, робото­давців, міністерств і відомств, громад­ських організацій, а також науковці, працівники ЗМІ. Вів засідання голова Комітету ВР з питань соціальної полі­тики та праці Петро Цибенко.

РОБОТОДАВЕЦЬ І ЗАКОН. ЩО ПЕРВІСНІШЕ?

Згаданий закон багато що передбачив: правове регулю­вання засад створення, реє­страції, діяльності організа­цій роботодавців, їх об’єднань, визначення їх статусу та організаційно-правових форм, унормування участі в соціальному діалозі, у сфері освіти, профнавчання, пред­ставництво й захист інтересів своїх членів, а також – вне­сення змін до деяких законів України задля приведення їх у відповідність із цим зако­ном. Але навіть визначення терміна «роботодавець» (ст. 1) не відповідає сучасному й усталеному, декларованому в інших законах України, при­міром «Про професійні спіл­ки, їх права та гарантії діяль­ності» чи з питань загальнообов’язкового державного со­ціального страхування.

Народний депутат Андрій Павловський наголосив, що «закон ухвалювався поспіхом; деякі його норми не узгоджені з іншими законами України, а статті – між собою». Таку зая­ву підтверджує хоча б той факт, що під час підготовки до розгляду законопроект не подавався до Головного юри­дичного управління, фахівці текст не аналізували.

Зокрема, Закон визначає організацію роботодавців (об’єднання їх організацій) як «неприбуткову», що супере­чить ЗУ «Про гро­мадські об’єднання»; з одного боку, в документі є ст. 12, де серед ін­шого сказано, що репрезентативні організації робото­давців, їх об’єднання утворюють спільний пред­ставницький ор­ган, який «забезпе­чує проведення за­ходів у рамках со­ціального діалогу на відповідному рівні», а з іншого боку, цей припис не узгоджується із по­ложеннями ЗУ «Про соціаль­ний діалог», який не передба­чає утворення СПО роботодав­ців для участі в соцдіалозі та укладенні угод «на відповід­ному рівні».

Таким чином, закон «Про організації роботодавців...» вимагає не лише власного, а й взаємного коригування низ­ки різних нормотворчих до­кументів. До того ж як омину­ти людський фактор, хоча б у царині укладення колектив­них договорів? Хіба не відомі десятки (якщо не сотні) ви­падків, коли роботодавець, іг­норуючи не лише чинні зако­ни, зокрема профспілковий, а й узагалі людські, моральні закони, нав’язує «своїй» профорганізації становище слух­няної жертви? Принагідно: в рекомендаціях цього кругло­го столу зазначено, що кіль­кість укладених колдоговорів та угод останнім часом від­чутно зменшилася і «наймен­ше охоплено колективними договорами ті галузі, де пра­цівники більшою мірою зале­жать від роботодавця стосов­но умов оплати праці». На­родний депутат Людмила Де­нисова поінформувала, що торік лише десята частина ро­ботодавців узяла участь у під­писанні галузевих угод, а На­ціональна служба посередни­цтва й примирення провела 1900 примирних процедур.

Першого заступника Голо­ви СПО роботодавців Олексія Мірошниченка хвилює, що ст. 21 Закону, що розглядаєть­ся, декларуючи повноважен­ня роботодавців щодо пред­ставництва й за­хисту інтересів своїх членів під час здійснення державного на­гляду (контролю) у сфері господар­ської діяльності, водночас супере­чить чинному За­кону України «Про основні заса­ди державного на­гляду...». А тор­кнувшись розбіж­ностей стосовно окремих поло­жень Генеральної угоди, про­мовець зауважив: «Ми – люди соціально відповідальні й не можемо в умовах кризи взяти на себе зобов’язання стосовно підвищення заробітної пла­ти. Це спровокує подальшу заборгованість». Олексій Мі­рошниченко та деякі інші учасники круглого столу го­ворили також про необхід­ність створення галузевих рад роботодавців.

Серйозне питання – повно­важення організацій робото­давців та їхніх об’єднань у сфері вищої, професійно-технічної освіти, зокрема участь у розробленні держав­них стандартів освіти, форму­ванні та розміщенні держза­мовлення на підготовку спе­ціалістів, контролюванні здо­бутих знань (ст. 26). Знову ж таки: Закон ураховує всі оче­видні потреби в цьому питан­ні, однак зміни, що нині вно­сяться до законів України «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», не відповідають приписам за­значеної ст. 26, а також міс­тять визначення поняття «професійний стандарт», що не є предметом законодавчо­го регулювання стосовно ор­ганізацій роботодавців. При цьому голова Комітету ВР з питань науки і освіти Лілія Гриневич і перший заступник міністра освіти й науки Укра­їни Євген Сулима говорили про розрив між запитом на ринку праці та кількістю (і якістю) підготовлених фахів­ців, хибність наявної системи держзамовлень. Країні бра­кує кваліфікованих робітни­ків, а люди з вищою освітою не можуть працевлаштувати­ся. Окрім того, народний де­путат зауважила, що прове­дення виробничої практики на підприємствах є незадо­вільним і потребує законо­давчого врегулювання.

Позиція профспілок

На думку голови проф­спілки працівників будівни­цтва і промисловості буді­вельних матеріалів України Василя Андреєва, що хоч ст. 1 Закону в поняття «роботода­вець» вкладає необхідність факту саме трудових відно­син із фізичними особами, далі цей принцип у Законі відсутній – і у визначенні ста­тусу організації чи об’єднання роботодавців, і в переліку документів та відомостей, не­обхідних для створення орга­нізації роботодавців, і в про­цедурах соціального діалогу.

Чому це важливо? Галузь будівництва вже давно віді­йшла від гідної зайнятості. За п’ять років кількість офіційно зайнятих працівників скоро­тилася з 750 до 350 тисяч осіб. Людей здебільшого найма­ють на виконання конкретно­го проекту й часто-густо не за трудовими договорами, а за так званими цивільно-правовими угодами. Отже, органі­зація роботодавців нібито іс­нує, як, скажімо, Всеукраїн­ське об’єднання організацій роботодавців у галузі будів­ництва, проектування та архі­тектури, яке зареєстроване й має свідоцтво про репрезента­тивність. Але є підприємства на місцях, де лише директор і бухгалтер. Вони мають право на представництво своїх ін­тересів, проте сукупність та­ких підприємств – не органі­зація роботодавців, бо трудо­вих відносин як таких немає, а фактично організація під­приємців.

Далі молодий профлідер акцентував, що на практиці закон не реалізується в части­ні основних завдань робото­давців щодо участі в колек­тивних переговорах, особливо на галузевому рівні: з 95 галу­зевих угод, чинних на цей час, лише вісім укладено з органі­заціями роботодавців. А цьо­горіч укладено лише дві галу­зеві угоди, що, на думку проф­спілок, свідчить про блоку­вання колдоговірного процесу на галузевому рівні з боку ор­ганізацій роботодавців.

Стосовно повноважень ор­ганізацій роботодавців у здій­сненні державного нагляду (контролю) у сфері господар­ської діяльності, то профспіл­ки наполягають, як зауважив Василь Андреєв, аби у рамках боротьби із надмірними пере­вірками з боку органів контролю не порушувалося між­народне законодавство – кон­венції МОП, імплементовані в національне законодавство. Йдеться про незаперечне пра­во інспекцій праці будь-коли відвідувати будь-яке підпри­ємство без попередження – з метою захисту життя, здоров’я і прав працівників, переві­ряти дотримання законодав­ства про працю, особливо про охорону праці.

КОРОТКІ ПІДСУМКИ

2013-й оголошено Роком боротьби профспілок проти нелегальної зайнятості та «ті­ньової» виплати заробітної плати. Добре слово про актив­ну позицію всеукраїнських профспілок сказала присутня на засіданні міністр соціаль­ної політики України Наталія Королевська: певних успіхів у соціально-трудових відно­синах досягнуто саме завдя­ки їхнім зусиллям.

За результатами обгово­рення учасники круглого сто­лу ухвалили відповідні реко­мендації, запропонувавши Кабінету Міністрів разом із сторонами соціального діало­гу розробити й подати на роз­гляд Верховної Ради законо­проект про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань, котрі на сьогодні ще перешкоджа­ють належній реалізації За­кону України «Про організа­ції роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

13.05.2013


Тетяна МОРГУН оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання