Сучасна преса: новий формат, нові можливості
У Міжнародному центрі
культури та мистецтв «Жовтневий палац» із 3 по 5 вересня проходив 64-й Всесвітній
газетний конгрес і 19-й форум редакторів. Кращі світові видавці, генеральні директори,
редактори поділилися з учасниками саміту ефективними різноманітними ідеями, які
можна було б застосовувати у видавничій діяльності українським видавцям. Також
обговорювалося таке актуальне для України питання, як убезпечення ЗМІ від тиску
політики та бізнесу, які намагаються використати пресу у своїх цілях.
У відкритті конгресу взяли участь Президент України Віктор Янукович,
президент Всесвітньої організації видавців газет і новин (WAN-IFRA) Джейкоб Метью,
віце-президент Української асоціації видавців періодичної преси Борис Ложкін.
Віктор Янукович і Джейкоб Метью погасили поштову марку із зображенням
символіки Всесвітнього газетного конгресу. Вони поставили свої підписи на чотирьох
конвертах і погасили марку поштовим штем-пелем.
Також на конгресі була вручена міжнародна премія для журналістів
за вклад і популяризацію свободи преси «Золоте перо свободи». Її отримала мексиканська
журналістка Анабель Ернандес за низку розслідувань про наркоторгівлю, в яких вона
довела прямий зв’язок між злочинністю та вищими ешелонами влади у Мексиці.
На світовий рівень
За висновками учасників конгресу, багато тенденцій на українському
медіаринку тотожні загальносвітовим. Вітчизняні друковані видання опановують нові
платформи та канали спілкування з аудиторією, редакції стають мультимедійними,
а інформацію читачі отримують не тільки з друкованих видань, а й електронних носіїв.
Як зазначив заступник гендиректора, директор з комунікацій і
зв’язків із громадськістю WAN-IFRA Ларрі Кілман, вересневий форум стане імпульсом
до активізації українських видань у пошуку нових моделей розвитку їх бізнесу.
На Україну слід поширити практики, що обговорювалися на форумі. Адже багато хто
з видавців розповідав про те, що відбувається у них, і це гарний досвід того,
які тенденції переважають у світових медіа.
За оцінками експертів, конгрес має дати поштовх розвитку в Україні
медіа як індустрії, як повноцінного бізнесу. Відсутність політичних обмежень, обмежень
із боку власника, обмежень змісту стануть стартом для розвитку економічної конкуренції,
виникненню економічно незалежних ЗМІ. Внаслідок цього поліпшиться якість видань
і максимально наблизить їх до читачів.
Свобода слова та економічна стабільність
Про це говорили у своїх промовах світові експерти українським
колегам. Цю тему підтримав у привітальному слові і Президент України Віктор Янукович.
За його словами, влада у майбутньому докладатиме зусиль щодо створення сприятливих
економічних умов для розвитку ринку періодичних видань. Йдеться, зокрема, про збереження
пільг зі сплати ПДВ для преси та книговидання. Кабінет Міністрів готує зміни до
законів щодо встановлення нормативів забезпечення населення закладами роздрібної
торгівлі періодичною пресою та полегшення процедур надання землі та приміщень
для відкриття таких торговельних точок. «На часі вирішення ще двох важливих питань:
реформування державних і комунальних ЗМІ та розвиток локальних мереж точок продажу
друкованих видань», – сказав Віктор Янукович.
Так, буде реалізована пілотна програма з розвитку роздрібної
торгівлі друкованими виданнями, яка згодом стане Національною програмою. Президент
також зазначив, що в Україні будуть створені умови для того, щоб медіа стали повноцінною
галуззю економіки. «Влада готова сьогодні слухати та співпрацювати зі ЗМІ та відкрита
для конструктивного діалогу», – наголосив Віктор Янукович.
Ринок і медіатенденції
У ході конгресу відбулася дискусія на тему «Ринок нових можливостей:
медіатенденції в країнах колишнього СНД», на якій розглядалися питання щодо особливостей
та труднощів формування відкритих медіаринків в Україні та Російській Федерації.
Як зазначив виконавчий директор UMN MediaLab Леонід Цодіков,
український медіаринок характеризується низькими сумами рекламних коштів, що призводить
до відсутності можливості інвестицій в якісну журналістику, в процеси навчання
нової хвилі фахівців, яких украй бракує на ринку ЗМІ. Ще однією особливістю українського
медіаринку експерт вважає різну ментальність українців, а тому й різну зацікавленість
в інформації.
Причина полягає не в глобальних кризових явищах, вважає він,
а в особливостях структури України, її законодавства.
Учасники дискусії також обговорили питання щодо пошуку оптимальних
моделей друкованих видань та Інтернет-ресурсів.
Свою точку зору із цього питання озвучив генеральний директор
видавничого дому «Аргументы и факты» (Росія) Денис Воронков. За його словами, у
найближчі роки весь отриманий прибуток його холдингу буде інвестований у цифровий
формат. Повернути інвестиції холдинг планує у 2015–2016 роках.
Під час дискусії також обговорювалася тема чесної конкуренції
на медіаринку, яку порушила у своєму виступі виконавчий директор Інституту масової
інформації Вікторія Сюмар.
Учасники дискусії приділили увагу проблемі якості та достовірності
досліджень аудиторії користувачів Інтернету. Промовці зазначали, що ця гостра
проблема кардинально впливає на об’єктивність прогнозів щодо розвитку Інтернет-
і друкованих ресурсів.
Про те, як правильно вибудувати взаємодію між різними медійними
платформами (інтернет, преса, ТБ) розповів заступник голови правління та виконавчий
директор центру оцінки газет WAN-IFRA Манфред Вервель. Він, зокрема, зауважив:
«Для цього не існує універсальних правил, кожна із бізнес-моделей є прийнятною.
А основою є вибір контенту, який напряму впливатиме на монетизацію ЗМІ».
Під час закриття конгресу Борис Ложкін, коментуючи підсумки
роботи саміту, зазначив: «Я радий, що цього року Газетний конгрес і Форум редакторів
відбулися саме в Києві, тому що його змогли відвідати десятки учасників із країн
СНД, у тому числі України. Ця подія стане поштовхом для розвит-ку нашого медіаринку
й прискорить упровадження інновацій». Він подякував колегам з усього світу за
цікаве, корисне й надихаюче спілкування та висловив сподівання, що Київ іще не
раз прийматиме заходи WAN-IFRA.
До відома
Всесвітня асоціація видавців газет і новин є найбільшою організацією
у сфері преси та видавців, об’єднуючи понад 18 тис. видань, 15 тис. онлайн-сайтів
і більш як 3 тис. компаній із понад 120 країн світу. Це некомерційна, недержавна
організація, яка була створена 1948 року.
WAN-IFRA має статус національного консультанта, що представляє
інтереси газетної індустрії в ЮНЕСКО, ООН і Раді Європи.
18.09.2012
Тетяна РУБАН, «ПВ»
|