ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Проблема працевлаштування молоді в Україні. Освіта в Україні дуже далека від практики, тож роботодавцям часто доводиться перенавчати молодих працівників…

 Першого весняного дня у Будинку Федерації профспілок України відбулася презентація проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо участі робото­давців в освітньому процесі для підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів)», який ініціював народний депутат України, го­лова Комітету Верховної Ради з питань нау­ки і освіти Максим Луцький. Координатором робочої групи та співавтором проекту висту­пила Аліна Неселевська. Профспілки не зали­шилися осторонь порушеної проблеми та до­лучилися до її вирішення, відтак – підтрима­ли законопроект і внесли свої пропозиції щодо його доопрацювання.

 Внесення змін до за­конодавства щодо працевлаштування молоді має на меті зменшити кіль­кість безробітних серед мо­лодих фахівців, забезпечи­ти реалізацію гарантовано­го державою права на пра­цю та першим робочим міс­цем випускників вищих на­вчальних закладів. Нині молодим українцям одразу після отримання диплома, зокрема про вищу освіту, дуже складно знайти робо­ту за спеціальністю. Як не прикро, та підтверджен­ням цього є невтішна ста­тистика. Так, за даними Міністерства соціальної політики України майже половина незайнятих гро­мадян, що зареєстровані в державній службі зайня­тості як безробітні, це саме молодь. Загалом особи ві­ком до 28 років становлять близько 35% безробітних громадян України і близь­ко 20% – офіційно зареє­строваних безробітних.

«Сьогодні йдеться про участь роботодавців в освіт­ньому процесі та підвищен­ні кваліфікації. Тема ця над­звичайно актуальна, адже слід зрозуміти, як саме пов’язати випуск спеціаліс­тів з відповідною професій­ною підготовкою та потре­бами ринку праці, – комен­тує заступник Голови ФПУ Григорій Осовий. – Статис­тика показує, що в цьому на­прямі однозначно щось тре­ба робити, адже 40% еконо­містів, що закінчують вищі навчальні заклади, відразу йдуть на біржу праці. Це означає, що батьки вклада­ють у навчання своїх дітей кошти, а результат для всіх – плачевний…»

На думку розробників та ініціаторів законопроекту, існує кілька способів вирі­шення проблеми. Серед основних називають поєд­нання інтересів навчаль­них закладів і роботодавців у забезпеченні якості підго­товки кваліфікованих ка­дрів, стимулювання надан­ня якісних освітніх послуг у процесі підготовки квалі­фікованих кадрів; розвиток соціального партнерства роботодавців і навчальних закладів, яке має бути спря­моване на забезпечення якісної професійно-практичної підготовки кваліфі­кованих кадрів, розвиток пріоритетних напрямів на­укових досліджень.

За словами Аліни Несе­левської, цей законопроект передбачає поєднання ін­тересів навчальних закла­дів і роботодавців. Зокре­ма, останні дістають право спільно з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту формувати держав­не замовлення на підготов­ку фахівців із вищою осві­тою. Роботодавці, пред­ставники їх організацій та об’єднань можуть входити до складу вченої ради ви­щого навчального закладу та брати безпосередню участь у формуванні стан­дартів і змісту освіти, вно­сити пропозиції щодо змін та доповнень до Державно­го класифікатора професій та Переліку напрямів і спе­ціальностей, за якими здій­снюється підготовка фахів­ців у вишах за відповідни­ми освітньо-кваліфікаційними рівнями; розробляти та надсилати до уповнова­женого центрального орга­ну виконавчої влади у га­лузі освіти і науки критерії ефективності системи під­готовки та перепідготовки кадрів; брати участь у ви­значенні пріоритетних на­прямів наукових дослі­джень навчальних закла­дів, наукових проектах і програмах; упроваджувати адресну підготовку кадрів. У проекті йдеться також про співпрацю роботодав­ців із вишами щодо підви­щення кваліфікації педаго­гічних і науково-педагогічних працівників відповід­ного закладу та залучення провідних фахівців підпри­ємств, установ і організа­цій до проведення теоре­тичних і практичних за­нять та організації професійно-практичної підготов­ки учнів і студентів на­вчальних закладів безпосе­редньо на виробництві.

«Вирішення проблеми «відірваності» освіти від виробництва – це об’єднання інтересів і забезпечення ефективного діалогу між виконавчою владою, проф­спілками та роботодавця­ми. Дуже добре, що над цим законопроектом пра­цюють усі вищеперелічені сторони», – наголосила Алі­на Неселевська. Також вона зазначила, що заува­ження та пропозиції проф­спілок виявилися слушни­ми та актуальними, відтак уважно вивчаються і обов’язково будуть враховані.

Майже 18 тисяч випускників-освітян за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліст і магістр було випущено з вишів у 2011 році, із них більша частина – за державним замовлен­ням, однак реальний попит становить лише 4 тисячі. За напрямом сільське гос­подарство, лісництво і ви­робництво був випущений 261 випускник, при цьому попит – 4900.

 Що думають присутні про доцільність і необхідність внесення змін до чинної законодавчої бази, зокрема про проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо участі роботодавців в освітньому процесі для підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів)», ми дізнавалися у ході його презентації…

 Віктор Іванкевич, керівник соціально-економічного департаменту апарату ФПУ:

– Сьогодні цей зако­нопроект однозначно потрібен, однак над ним іще треба чимало працювати, щоб ро­ботодавець був справді зацікавлений, аби була мотивація брати на роботу мо­лодих випускників вищих навчальних за­кладів.

 Катерина Гордієнко, консультант із молодіжних питань профспілки працівників АПК України:

 – Закон України «Про вищу освіту» потребує ретельного вивчення і введення новацій. Представлений законо­проект слід доопрацьо­вувати, зокрема щодо участі профспілок у партнерстві роботодав­ців і вишів, зарубіжного досвіду з питань прак­тики тощо.

 Анастасія Сабова, в. о. голови Всеукраїнської студентської ради:

 – Аби вирішити пробле­му працевлаштування випускників, необхідна участь роботодавців у формуванні держзамов­лення. Законопроект гар­ний, однак треба запро­сити до його обговорен­ня представників Мінос­віти, студентських органі­зацій, профспілок і враху­вати їхні пропозиції.

 Володимир Майданюк, віце-президент Асоціації профорганізацій студентів України:

 – Дуже добре, що робо­тодавці активно залуча­ються до підготовки спеціалістів. Законопро­ект слід доопрацювати, і не тільки у питанні управління цим проце­сом. Роботодавці мають долучитися до процесу підготовки спеціалістів, у тому числі матеріально.

 Вільям Корнійчук, незалежний експерт:

 – Завдання, які постали перед суспільством, на­лежать до якісно нових та інноваційних. Якщо від­сутні інноваційні ідеї та підходи щодо виходу системи освіти із кризи, особливо у питаннях мо­лодіжного працевлашту­вання, то проблема не буде розв’язана…

13.03.2012

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини