ЗАКОНОПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ – БОРОТЬБА ПРОФСПІЛОК ТРИВАЄ
У Будинку
профспілок у Києві відбулося засідання СПО репрезентативних всеукраїнських
об’єднань профспілок на національному рівні у режимі ZOOM
конференції.
Члени СПО
розглянули питання про позицію СПО об’єднань профспілок щодо проєкту Закону
України «Про колективні трудові спори» (реєстр. №12034) та супутніх
законопроєктів, з якого доповідав О. Шубін, перший заступник Голови СПО.
Як повідомив
Олександр Шубін, за результатами аналізу проєкту «Про колективні трудові
спори» після його доопрацювання було враховано низку принципових для профспілок
положень, зокрема, стосовно максимального спрощення процесів вирішення спорів
та скорочення можливих термінів і процедур оголошення легітимного страйку,
ліквідації існуючих галузевих заборон та обмежень права на страйк в різних
сферах праці тощо. Таким чином, законопроєктом запроваджується правове
регулювання низки питань, щодо яких існували законодавчі прогалини, і на яких
постійно наголошували профспілки.
У той же час
низка принципових зауважень врахована не була. Тому Секретаріатом СПО було
сформовано Ключові зауваження і пропозиції СПО об’єднань профспілок до проєкту
Закону України «Про колективні трудові спори» та супутніх законопроєктів, які
на даний час не були враховані та не втратили своєї актуальності для
профспілок, для проведення подальшої роботи.
Заслухавши
інформацію доповідача, враховуючи висловлені під час засідання пропозиції та
зауваження, СПО об’єднань профспілок прийняв рішення визнати проєкт Закону
України «Про колективні трудові спори» та супутні законопроєкти такими, що потребують
доопрацювання.
При доопрацюванні
на всіх можливих майданчиках слід наполягати на врахуванні ключових зауважень і
пропозицій СПО об’єднань профспілок до проєктів вказаних законів.
Секретаріату дано
доручення направити сформовану позицію СПО об’єднань профспілок із
зазначеного питання до відповідних комітетів Верховної Ради України.
ПРЕСЦЕНТР ФПУ
ПРОЄКТ
ДЕРЖБЮДЖЕТУ НЕ СПРИЯЄ ЗРОСТАННЮ ЕКОНОМІКИ
За ініціативи
співголів НТСЕР від сторони профспілок Григорія Осового та від сторони
роботодавців Анатолія Кінаха відбулись робочі консультації сторін з питань напрацювання
узгоджених пропозицій до проєкту Державного бюджету України на 2025 рік.
Учасники зустрічі
констатували, що, на жаль, у цьому році не було забезпечено повноцінної тристоронньої
роботи зі спільної підготовки пропозицій до проєкту Державного бюджету, як це
передбачено механізмами НТСЕР. Було відзначено, що профспілки та роботодавці
передали свої пропозиції до проєкту в ході тристоронніх консультацій, що
відбулися у Мінфіні безпосередньо напередодні розгляду документу урядом, але
переважна більшість їх врахована не була.
Крім того, не відбувся розгляд проєкту бюджету на
засіданні НТСЕР, як це передбачено законом та практикою попередніх років.
Під час
консультацій сторони відзначили наступні спільні зауваження до зареєстрованого
законопроєкту:
– «заморожено»
основні державні соціальні стандарти і гарантії – прожитковий мінімум та мінімальна
заробітна плата;
– не забезпечено
справедливості у сфері розподілу доходів, у тому числі зберігаються передумови
для зростання надвисокого розриву у рівнях заробітної плати працівників та
керівництва у бюджетній сфері та державному секторі;
– не вирішуються
питання відновлення економіки, забезпечення ринку праці достатнім обсягом
кваліфікованих працівників, сприяння поверненню з-за кордону українських
фахівців;
– не передбачено
достатні обсяги фінансування вугільної галузі, сфер охорони здоров’я, освіти і
науки тощо;
– продовжуються
зміни податкової сфери та соціального страхування, реалізація яких загрожує
зниженням рівня життя населення, насамперед найвразливіших верств населення.
За консолідованою
оцінкою профспілок і роботодавців бюджет вкотре не ґрунтується на затвердженій
і опублікованій Програмі дій уряду та розвитку окремих галузей і сфер
економіки.
У ході
консультацій були обговорені ризики, які може нести запропонований урядом
проєкт державного бюджету. Зокрема, сторони звернули увагу на загрози:
– поглиблення
стагнації економіки та втрати економічного потенціалу окремих регіонів та галузей;
– очевидного
недосягнення показників зростання середньої зарплати через «замороження»
основних державних соціальних стандартів та гарантій;
– зростання рівня
тінізації економіки та трудових відносин;
– недостатнього
збільшення реальних доходів населення, насамперед заробітної плати, зменшення
фінансування соціальних видатків та, як наслідок, падіння рівня життя
українських громадян;
– загострення
проблем ринку праці та демографічної проблеми.
Також учасники
зустрічі наголосили на нагальній необхідності формування урядом в рамках
соціального партнерства плану невідкладних дій з відновлення української
економіки та соціальної сфери, а також початку проведення бюджетних
консультацій на всіх рівнях, починаючи вже з січня року, що передує бюджетному.
За підсумками
зустрічі з метою створення умов для відбудови держави та врегулювання проблемних
питань проєкту Державного бюджету України на 2025 рік, сторони домовилися:
1) продовжити
роботу з донесення своїх пропозицій до уряду, парламенту, керівництва держави
в ході його опрацювання і прийняття;
2) внести свої
пропозиції щодо консолідованого бачення основних завдань з відбудови економіки,
ринку праці, проведення ключових економічних реформ, зокрема у сфері
оподаткування;
3) сприяти у
майбутньому проведенню повноцінних консультацій у бюджетному процесі,
починаючи з січня і протягом всього бюджетного періоду;
4) у першій
декаді жовтня провести спільні заходи за участі СПО об’єднань профспілок та
СПО роботодавців щодо консолідації позиції із зазначеного питання та її
спільного донесення до ключових учасників законотворчого процесу з питань
бюджету.
ДЕПАРТАМЕНТ З
ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ
ДЕРЖАВА
ЗАБИРАЄ ГРОШІ З РАХУНКІВ ПЕНСІОНЕРІВ
У проєкті Держбюджету на 2025 рік збільшується розмір
ЄСВ, а також планується забрати з банківських рахунків пенсіонерів-переселенців
гроші, якщо ці рахунки не використовувалися протягом року.
На 2025 рік уряд передбачив відчутне зниження видатків,
розпорядником яких є Мінсоцполітики. Наступного року на нього збираються
витратити 420,7 млрд грн проти 470,4 млрд грн на 2024 рік.
Економію майже 50 млрд грн забезпечать переважно завдяки
скороченню видатків на одну статтю – трансферт Пенсійному фонду (ПФУ), пояснив
міністр фінансів Сергій Марченко.
Так, розмір дотації ПФУ скоротиться з 321,8 млрд грн у 2024
році до 280,2 млрд грн у плані на 2025-й.
25.10.2024
|