ГУМАНІТАРНИЙ ШТАБ ФПУ ДОПОМАГАЄ СПІЛЧАНАМ, які постраждали від російської агресії
6 травня в онлайн режимі відбулося засідання Гуманітарного штабу ФПУ, яке провів
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Учасники засідання розглянули питання звітності
ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо реалізації грантової угоди з благодійним фондом
Corus
International
, надання фінансової допомоги Дніпропетровській
облорганізації профспілки працівників ЖКГ для підготовки дитячих таборів оздоровлення
до розміщення вимушених переселенців, надання адресної безповоротної фінансової
допомоги для розміщення внутрішньо переміщених осіб ПрАТ «Укрпрофтур», а також
звернення територіальних профоб’єднань Дніпропетровської, Чернігівської, Харківської,
Херсонської областей про надання фінансової допомоги для ліквідації наслідків пошкоджень
будинків профспілок, НМЦ і для фінансування видатків на утримання об’єктів, де
розміщуються вимушені переселенці, а також фінансової та гуманітарної допомоги
членам профспілки, які постраждали від російської агресії.
Штаб прийняв рішення про виділення
коштів за запитами, які було розглянуто під час засідання.
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
САНАТОРНО-КУРОРТНІ
ЗАКЛАДИ ФПУ ПРОДОВЖУЮТЬ
Голова
Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», заступник Голови Федерації
профспілок України Володимир Саєнко 5 травня провів засідання Наглядової ради
ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».
Поряд з робочими питаннями,
особливу увагу було приділено роботі профспілкових санаторно-курортних
закладів, які в умовах воєнного стану надають притулок вимушеним переселенцям.
Як відомо, певним категоріям осіб, за допомоги профспілкових партнерів та
іноземних донорів, підприємствами профспілок надається безкоштовне проживання
і харчування. На засіданні ухвалено низку управлінських рішень, зокрема щодо
співпраці з об’єднаними територіальними громадами для забезпечення потреб внутрішньо
переміщених осіб.
Сподіваємось,
що за допомогою Гуманітарного штабу ФПУ ці завдання буде втілено в життя.
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
СОЛІДАРНА ПІДТРИМКА ВІД ПРОФСПІЛОК ЛИТВИ
7 травня у Вільнюсі відбувся
VII з’їзд Конфедерації профспілок Литви
.
Цей
з’їзд був особливим, оскільки пов’язаний з відзначенням 20-річчя Конфедерації
профспілок Литви. Форум відкрився привітаннями на адресу його делегатів.
До
учасників зібрання у відеоформаті звернувся Голова Федерації профспілок
України Григорій Осовий, який привітав усіх присутніх і членів профспілок із
знаменною датою в діяльності литовських профспілок. Профспілковий лідер наголосив:
«Наразі вирішується доля нашої держави, доля нашого народу. Вирішується, чи
українці будуть вільними. Чи збережуть свою демократію. Росія атакувала не
просто нашу землю та наші міста. Вона пішла у жорстокий наступ на наші
цінності. Основні цінності. Кинула танки та літаки проти нашої свободи. Проти
нашого права жити вільно у своїй країні, самостійно обираючи своє майбутнє.
Проти нашого прагнення до щастя, яке ми захищали під час Революції гідності.
Проти мрій нашого народу. Точно таких, як і у звичайних людей Литви, яким також
довелося відстоювати свою незалежність. Напевно, саме тому Литва стала першою
країною, яка прийшла на допомогу Україні, за що ми їй щиро вдячні».
Голова
ФПУ побажав плідної роботи з’їзду, який має стати важливою віхою у підвищенні
ролі профспілок у житті литовського суспільства, зміцненні єдності та
міжнародної солідарності профспілкового руху.
Форум
ухвалив зміни до основних документів організації і знову обрав президентом організації
Інгу Ругінієне, яка в своєму виступі зазначила: «Разом ми повинні активізувати
наші зусилля та створити стабільну якісну зайнятість із гідними умовами праці,
належним соціальним захистом і конкурентоспроможною економікою з високою
доданою вартістю».
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
ПРОФСПІЛКИ ПРОПОНУЮТЬ ЗМІНИ
ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Голова СПО
об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий направив листа до комітетів Верховної
Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, з питань соціальної
політики та захисту прав ветеранів, з питань економічного розвитку щодо низки економічних
законопроєктів з проханням врахувати позицію профспілок під час їх розгляду.
Йдеться про законопроєкти про внесення
змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо справляння окремих податків
і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. №№ 7311, 7311-1,
7311-2, 7311-д). Пропозиції стосуються підвищення ставки військового збору з
1,5 до 3 відсотків, оподаткування благодійної допомоги у формі профспілкової виплати,
подання інформації про членство працівника у профспілковій організації, внесення
пропозицій з пенсійних питань, строку дії запропонованих змін до законів України
тощо.
ПРЕС-ЦЕНТР
ФПУ
9 ТРАВНЯ ДЛЯ 80% УКРАЇНЦІВ Є ДНЕМ ПАМ’ЯТІ
Війна різко змінила погляди українців, і сьогодні 9 травня для 80%
українців є Днем пам’яті, – свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг»,
проведеного 27 квітня 2022 року.
«Однією з ключових змін в
історичній пам’яті є переоцінка ставлення до Дня перемоги 9 травня. Якщо до
2022 року це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося
як таке, що має особистий символізм, то у 2022 році для значної частини
опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%), або ж буденності
(23%)», – зазначили автори дослідження. «Крім того, «переможний» символізм
цього дня змінився на «меморіальний». З 2012 року фіксувалася поступова
динаміка переосмислення цієї дати. Але війна з Росією різко змінила погляди
українців, і сьогодні для 80% опитаних – це День пам’яті, і лише для 15% – День
перемоги (у 2018 таких було 58%)», – йдеться в повідомленні.
Попри зміну ставлення до
символізму Дня перемоги, за результатами опитування, українці високо (78%)
оцінюють роль українського народу у перемозі над фашизмом, а 67% переконані, що
саме Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій
світовій війні. Про РФ такої думки 23%, Білорусь – 24%, інші країни СРСР –
21%. Щодо союзників: про найбільший внесок США говорять 30% українців, Великої
Британії – 27%.«Відбулося зміщення акценту боротьби українського народу під час
війни з прорадянського на проукраїнський.
Якщо у 2008 році 74% опитаних вважали,
що українські солдати й офіцери у складі радянської армії воювали за радянську
батьківщину, 13% – за звільнення України, і лише 3% – за звільнення Європи, то
у 2022 році тих, хто вважає, що українці воювали за свою землю стало 44%, за
радянську батьківщину – 39%, за звільнення Європи – 7%. Як і у 2008 році, лише
3% вважають, що вони воювали за Сталіна», – йдеться в дослідженні.
Цікаво, що оцінюючи
сучасну україно-російську війну, три чверті респондентів вважають, що
українські солдати й офіцери захищають сьогодні як народ України, так і народи
Європи, і лише 22% – що тільки народ України.
Українці позитивно ставляться до воїнів, які в різний час
і в різних арміях захищали рідну землю від ворогів. Абсолютна більшість (96%) позитивно
ставляться до воїнів сучасної української армії. Також у суспільстві домінує позитивне
ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом (85%) та воїнів УПА
(71%). І якщо в оцінках радянських воїнів та воїнів УПА залишаються регіональні
відмінності, то щодо сучасних воїнів української армії спостерігається повний
регіональний чи віковий консенсус.
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
10.06.2022
|