БІДНІСТЬ ЗА «ЄВРОСТАНДАРТОМ», АБО БАГАТІ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ

З гідно з нещодавно опу­блікованими даними Євростату, у 2019 році 21,1% населення Євро­пейського Союзу, що складає 92,4 млн осіб, перебува­ло під загрозою бідності або со­ціальної ізоляції.

Як зазначається, ці дані за цілком благополучний «доковід­ний» рік у подальшому зможуть слугувати одним з орієнтирів для аналізу економічних та со­ціальних наслідків пандемії COVID 19, що сталася 2020 року.

Отже, у 2019 році більше чвер­ті населення були піддані ризи­ку бідності або соціальної ізоля­ції в семи державах-членах ЄС: Болгарії (32,5%), Румунії (31,2%), Греції (30,0%), Італії та Латвії (по 27,3%), Литві (26,3%) та Іспанії (25,3%).

Водночас найнижчі частки осіб, підданих ризику бідності або соціальної ізоляції, були за­реєстровані у Чехії (12,5%), Сло­венії (14,4%), Фінляндії (15,6%), Данії (16,3%), Словаччині (16,4%), Нідерландах (16,5%) та Австрії (16,9%).

У 2019 році 16,5% населення Єв­росоюзу потрапило в групу ризи­ку за розміром свого доходу. Най­більше таких осіб було в Румунії (23,8%), Латвії (22,9%), Болгарії (22,6%), Естонії (21,7%), Іспанії (20,7%), Литві (20,6%) та Італії (20,3%). Найменші групи ризику за доходами спостерігались у Че­хії (10,1%), Фінляндії (11,6%), Сло­ваччині (11,9%), Словенії (12,0%), Угорщині (12,3%), Данії (12,5%) та Нідерландах (13,2%).

5,6% населення Євросоюзу у 2019 році потерпало від значної нестачі коштів для вчасної оплати всіх своїх рахунків, під­тримання в порядку власної оселі та недільного відпочинку поза стінами власного помеш­кання. Частка таких знедолених жителів варіювала від 19,9% у Болгарії, 16,2% у Греції та 14,5% в Румунії до менше 3% в Люк­сембурзі (1,3%), Швеції (1,8%), Фінляндії (2,4%), Нідерландах (2,5%), Данії, Німеччині, Австрії та Словенії (всі 2,6%), а також Чехії (2,7%).

Як бачимо, критерії бідності в Україні та країнах ЄС дуже різняться. Якщо в благополуч­ному ЄС бідною вважається лю­дина, що не може собі дозволи­ти відпочинок на морі, то в на­шій країні людям нерідко бра­кує хліба і ліків.

80% ПЕНСІОНЕРІВ В УКРАЇНІ ЖИВУТЬ ЗА МЕЖЕЮ МОНЕТАРНОЇ БІДНОСТІ

П енсію у розмірі нижче або на рівні межі монетарної біднос­ті отримують близько 80% україн­ських пенсіонерів. Про це заявила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час соціального форуму Ради ООН з прав людини. Також кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості.

«Незважаючи на збільшення рів­ня оплати праці, в Україні спосте­рігається таке явище, як бідність працюючих. За оцінками експер­тів, кожному третьому працівнику не вистачає заробітної плати на задоволення необхідних життє­вих потреб, а кожен другий пра­цездатний працює на умовах вто­ринної зайнятості», – зазначила Людмила Денісова. Вона також підкреслила, що в Україні незмін­но високим залишається рівень бідності серед осіб пенсійного віку. Пенсію в розмірі нижче або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% україн­ських пенсіонерів.

АТОМНИКИ ЗАХИЩАЮТЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

В иїзний семінар для представників уста­нов природно-заповід­ного фонду, що пере­бувають у сфері впли­ву Атомпрофспілки, відбувся у НПП «Гуцульщина» (м. Косів Івано-Франківської області). Участь у навчанні взяли май­же 30 осіб. На семінарі розгля­далися питання нормативно- правового регулювання фінан­сової роботи у профспілкових організаціях, податкового за­конодавства, принципи форму­вання профспілкового бюдже­ту тощо. Другий навчальний блок було присвячено теорії і практиці конфліктів, кризо­вим ситуаціям у колективах, які було опрацьовано на кон­кретних прикладах.

Також порушувалось питан­ня необхідності внесення змін до нової редакції Галузевої угоди з Міндовкілля, пролон­гації її дії на наступний період. Учасниками семінару було прийнято відповідне спільне Звернення до Міністерства за­хисту довкілля та природних ресурсів України.

Заступник голови Атомпрофспілки Павло Прудніков зазначив: «У Міндовкілля мене часто запитують, чому саме профспілка атомників опіку­ється проблемами організацій природоохоронної сфери? Від­повідаю, що нічого дивного. З деякими установами у нас дав­ні відносини, ще з 90-х років минулого століття. До того ж, свого часу атомники та приро­доохоронники були «під одним дахом» – підпорядковані одній установі. А головне, профспіл­кові організації самі вирішу­ють, з ким їм об’єднуватися. До Атомпрофспілки нині входять 16 установ природно-заповід­ного фонду. Ми цим пишаємо­ся, це наш, працівників атом­ної енергетики та промисло­вості, внесок у зелену Україну, екологічно чисту державу».

ЛІЛІЯ СОКОЛОВА, ПРЕС-СЛУЖБА АТОМПРОФСПІЛКИ

ПМГУ ПРОТИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Г олова Профспілки металургів і гірників України Олександр Рябко направив звернення до Прем’єр-міністра України Де­ниса Шмигаля та голови Комітету ВРУ з питань економіч­ного розвитку Дмитра Наталухи, в якому поділяє занепо­коєння роботодавців ГМК черговим підвищенням тарифів на транспортування електроенергії з 1 листопада п.р.

У зверненні акцентується увага на можливих негативних со­ціально-економічних наслідках цього кроку та висловлюється прохання вжити необхідних заходів для недопущення необґрун­тованого зростання тарифів на електроенергію.