ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Профспілки вимагають покласти край заборгованості із заробітної плати

Профспілкові пропозиції Голова СПО Григорій Осовий передав голові профільного парламентського коміте­ту Галині Третьяковій.

Валерій Васильєв у своєму виступі навів перелік галузевих підприємств, які заборгували зарплату працівникам та назвав причини заборгованості. Він повідомив, що Профспілка постійно тримає на контролі хід погашення за­боргованості підприємствами-боржни­ками, яке все ж таки відбувається, хоча й не такими темпами, як потрібно.

Олександр Рябко, говорячи про за­гальне зростання заборгованості із за­робітної плати, навів приклади неви­плати зарплати на великих промисло­вих підприємствах галузі та вніс кон­кретні пропозиції щодо подолання та­кої ситуації. На його думку, головним чинником зростання економіки Укра­їни є запровадження у державі Націо­нальної програми стратегічного роз­витку промисловості, яка б передбача­ла розвиток внутрішнього ринку та державну підтримку привабливих для інвестицій, а також стратегічних для економіки України підприємств.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

• КОМЕНТАР

Григорій Осовий, Голова Федерації профспілок України:

«Нам слід усунути дискримінацію, яка фактично має місце, коли дер­жава захищає свої інтереси, за­проваджуючи відповідні штрафні санкції, пеню перед іншими. І на­багато гірші умови вона встанов­лює щодо захисту прав працівни­ка, що є несправедливим.

Профспілки також порушують пи­тання про запровадження щомісяч­ної гарантованої виплати працівни­кові за будь-яких обставин, і ця ви­плата має бути не менше розміру прожиткового мінімуму або міні­мальної зарплати. А щодо підпри­ємств-банкрутів та неплатоспро­можних підприємств, украй необ­хідно запровадити Гарантійну уста­нову, яка убезпечила б людей від бідності та ризиків потрапити в цю зону. Відповідні законопроєкти є».

• До теми

Учасники комітетських слухань за результатами доповідей та виступів підтримали відповідні рекомендації.

Зокрема, Кабінету Міністрів рекомендова­но забезпечити підготовку з урахуванням позицій сторін соціального діалогу та по­дання до Верховної Ради законопроєктів:

– щодо посилення захисту прав праців­ників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку не­платоспроможності роботодавця;

– про забезпечення задоволення грошо­вих вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця шля­хом створення Гарантійної установи та ратифікації статті 25 Європейської соці­альної хартії (переглянутої) і розділу III Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспромож­ності роботодавця;

– щодо посилення механізму компенсації працівнику завданих втрат у разі пору­шення строків виплати заробітної плати.

Уряду також рекомендується забезпечи­ти розробку і запровадження Національ­ної програми стратегічного розвитку промислового комплексу та відповідних галузевих програм, які передбачали б системну реалізацію заходів з розвитку окремих галузей: авіаційно-космічної, енергетичної, сільгоспмашинобудування та оборонно-промислового комплексу, з метою створення умов для своєчасної виплати заробітної плати та ефективної роботи підприємств промислового комп­лексу, та вжити термінових заходів, спря­мованих на вирішення проблеми забор­гованості із зарплати працівникам під­приємств, установ і організацій, що пере­бувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади, зокрема:

– забезпечити своєчасну оплату підпри­ємствам за роботи, виконані на замов­лення держави, та повернення заборго­ваності за попередні роки;

– сприяти забезпеченню державним за­мовленням на виконання робіт та надан­ня послуг підприємств державної форми власності;

– передбачити у Державному бюджеті України на 2020 та наступні роки кошти на проведення модернізації шахт держав­них підприємств.

Відповідні рекомендації направлено мі­ністерствам, центральним та місцевим органам виконавчої влади.

БЛОГ

Володимир САЄНКО, заступник Голови Федерації профспілок України:

«Голосні, емоційні публічні заяви Галини Третьякової про майно, яке заберуть у профспілок та віддадуть у народне користування, – це цинічна демагогія»

«Влада серйозно взялася за питання приватизації. У відкритих реєстрах Фонду держмайна бачимо більше 3 тис. об’єктів великої та малої приватиза­ції, серед яких поліклініки, дитячі садки, складські приміщення, елеватори, ферми, заводи та комбі­нати, готелі в центрі Києва, оздоровчі комплекси та санаторії.

Декілька тижнів тому було продано оздоровчий комплекс «Прикарпаття» в Яремчі, що належав Нацбанку. Ціна – 17 млн грн, що в 4 рази нижче за­явленої на початку торгів. У квітні виставляють на продаж готель «Дніпро» у центрі столиці. Готель значиться як неприбутковий, але спеціально пе­ред продажем туди найняли спеціаліста, який має зробити його прибутковим та вигідним.

Усупереч Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який заборо­няє приватизацію об’єктів спортивної інфра­структури, що забезпечують проведення змагань, також готують до приватизації. Наприклад, сана­торій-профілакторій «Портовик» у м. Южне Одеської області разом із спортивним комплек­сом, у якому проводяться всеукраїнські та міжна­родні спортивні змагання.

І чи випадково вийшло, що з хвилею масової при­ватизації збіглася ініціатива голови комітету соцполітики Галини Третьякової негайно реформува­ти профспілковий рух? Під це завдання вона пре­зентувала законопроєкт № 2681 з підписами 42 народних депутатів, які самі зізнаються, що не знають про профспілки нічого, і за дивним збігом обставин останнім пунктом законопроєкту вона забирає усе профспілкове майно та передає його державі, після чого продає.

Україна переживала вже декілька хвиль приватиза­ції, жодна з яких не пройшла по плану та не прине­сла прогнозованих шалених прибутків і економіч­ного росту. Але під шумок усі «потрібні» люди встигли купити в держави за безцінь найкраще, за­лишаючи на балансі держави або реально збиткові об’єкти, або ласі шматки, які майбутні хазяї просто не змогли між собою поділити. При такій ринковій ситуації профспілкове майно може суттєво покра­щити асортимент об’єктів приватизації та посилити інтерес до великих торгів, які вже почалися. До того ж, аналітики прогнозують підвищення інтере­су інвесторів до готельних комплексів, викликаний законодавчими змінами в регулюванні грального бізнесу. Простіше кажучи, готелі преміум-класу ма­тимуть змогу легально тримати казино й інвестува­ти в такі активи буде вигідно.

Усі ми пам’ятаємо, як на комітетських слуханнях Га­лина Третьякова кричала про майно, яке профспіл­ки відібрали «в неї та її дітей», і яке терміново по­трібно націоналізувати. Націоналізувати, щоб що??? Давайте будемо об’єктивними: щоб розпро­дати санаторії, готелі в регіонах та «профспілкові палаци», як каже Третьякова. Претенденти на профспілкове майно вже стоять у черзі в кулуарах Ради і, до речі, черга досить гучно заявляє про свої бажання. Шанси, що санаторії після націоналізації залишаться санаторіями для простих людей – ну­льові. Тому голосні, емоційні публічні заяви Галини Третьякової про майно, яке заберуть у профспілок та віддадуть у народне користування, – це цинічна демагогія, як і більшість емоційних некомпетентних заяв щодо діяльності профспілок, які нічого спіль­ного не мають з реальним законним станом справ. І незайвим буде розібрати всі публічні заяви голови комітету, які не відповідають дійсності, аби припи­нити маніпуляції з громадською думкою».

30.03.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини