ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЧИ СТАНЕ ЗАКОН ОБОВ’ЯЗКОМ ДЛЯ ЧИНОВНИКА?

Два роки тому, 29 січня 2016 року, голова Катеринопільської райдержадміністрації Черкась­кої області Ольга Ніколенко видала розпорядження про ліквідацію відділу освіти (структур­ного підрозділу самої адміністрації). Події, що відбувалися після того, викликали гучний ре­зонанс не лише в Катеринопільському районі Черкаської області, а й далеко за його межами.

6 квітня 2016 року більше половини працівників галузі освіти вийшли на мирний протест. Було на­правлено звернення в різні інстанції, починаючи з об­ласного управління освіти і закінчуючи Адміністра­цією Президента. Проте, очільниця району стояла на своєму… Освітян най­більше хвилювало «ключо­ве» питання: «Навіщо про­водити оптимізацію штату органу управління освітою таким «непопулярним» шляхом – шляхом ліквіда­ції?». Очевидно, що саме ліквідація установи без правонаступництва не пе­редбачає в подальшому, при створенні відділу осві­ти, молоді та спорту рай­держадміністрації, пра­цевлаштування «неугод­них» працівників, які не підтримують діяльність голови райдержадміні­страції.

Щоб запобігти ліквіда­ції відділу освіти, Катери­нопільською районною ор­ганізацією профспілки працівників освіти і науки України у березні 2016 року подано адміністративний позов до суду з позовними вимогами визнати проти­правними дії голови Кате­ринопільської районної державної адміністрації Черкаської області в час­тині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адмі­ністрації без завчасного надання професійним спілкам інформації щодо скорочення чисельності або штату працівників та скасувати розпорядження.

За час, що минув, відбу­лися два суди. Черкаський окружний адміністратив­ний суд став на захист осві­тян. Скасував згадане роз­порядження та визнав дії голови Катеринопільської РДА Ольги Ніколенко про­типравними. 7 грудня 2016 року Київський апеляцій­ний суд не підтримав апе­ляційний позов голови Ка­теринопільської райдержадміністрації та залишив рішення Черкаського ад­мінсуду в силі.

Оскільки розпоряджен­ня про ліквідацію відділу освіти було скасоване су­дом, працівники, звільнені внаслідок ліквідації відді­лу освіти згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, були звільнені незаконно.

Посадова особа, яка вчи­нила протиправні дії, пови­нна була негайно виконати рішення суду, а отже, відно­вити роботу відділу освіти та поновити на роботі неза­конно звільнених працівни­ків. Керівництво району на звернення Катеринопіль­ської районної органі­зації профспілки щодо виконання рі­шення суду відпи­салося, що, ніби­то, подано каса­ційну скаргу. Проте, рішення суду набуло за­конної сили та по­требувало негайно­го виконання, згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу ад­міністративного судочин­ства України: «…Постанова або ухвала суду, яка набра­ла законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а та­кож для всіх органів, під­приємств, установ та орга­нізацій, посадових чи служ­бових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України».

Діючи в інтересах звіль­нених працівників унаслі­док незаконної ліквідації, голова Катеринопільської районної профорганізації направила низку звернень, а саме: звернення до Чер­каської облдержадміні­страції, Національного агентства України з питань державної служби, Кабіне­ту Міністрів України, Пре­зидента України з посилан­ням на ч. 2 ст. 19 Конститу­ції України про те, що орга­ни державної влади та ор­гани місцевого самовряду­вання, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повнова­жень та у спосіб, що перед­бачені Конституцією та за­конами України, з вимогою дати оцінку діям голови Катеринопільської райдержадміністрації Ольги Ніколенко щодо невико­нання рішення суду.

Також направлено зая­ви до прокуратури Катери­нопільського відділу Зве­нигородської місцевої про­куратури, Звенигород­ської місцевої прокурату­ри, Черкаської обласної прокуратури, Генеральної прокуратури щодо притяг­нення голови Катерино­пільської райдержадміні­страції Ольги Ніколенко до кримінальної відпові­дальності за вчинення нею злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального ко­дексу України, а саме умисне невиконання судо­вого рішення, що набрало законної сили.

Інформацію Катерино­пільської районної органі­зації профспілки щодо не­виконання головою Кате­ринопільської райдержад­міністрації рішення суду внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250180000167.

Проте, органами влади та прокуратури не було вчинено дій, які змусили б посадову особу – голову Ка­теринопільської райдержадміністрації Черкаської області в повному обсязі виконати постанову суду, яка набрала законної сили.

Загалом, це листування тривало з грудня 2016 по кві­тень 2017 років. Зважаючи на бездіяльність влади та прокуратури, керуючись ст. 61, 110 ЦПК України, ст. 231, 232, 233, 235, 236, 237 КЗпПУ, в квітні 2017 року було подано дев’ять позо­вних заяв до суду від самих незаконно звільнених пра­цівників відділу освіти з по­зовними вимогами понов­лення на роботі та компен­сації матеріальної і мораль­ної шкоди за вимушені мі­сяці простою. На сьогодні тривають судові слу­хання по цих справах. Катеринопільська ра­йонна організація профспілки висту­пає третьою особою в справах на боці по­зивачів.

Ще один цікавий момент. У ході слухань один із суддів Катерино­пільського райсуду, який розглядав справу щодо двох людей, після четвертого слухання взяв самовідвід, посилаючись на приязні відносини з головою РДА Ольгою Ніколенко. Справи передали іншому судді.

Тож залишається тіль­ки чекати, щоб набути власного досвіду щодо того, наскільки неефектив­но працюють судова та ви­конавча системи України після люстрації, адже владна «гілка» та прокура­тура нашої країни чомусь діють на боці чиновника, а не простих пересічних гро­мадян, на кшталт «ворон ворону око не виклює».

Наталія ГОНТАРЕНКО,

голова Катеринопільської районної організації ППОіНУ

ФПУ ПІДТРИМУЄ РІШЕННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ОКЛАДІВ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

Урядом прийнято постанову щодо впоряд­кування структури оплати праці держ­службовців у 2018 році.

С вої зауваження до документа під час його по­переднього об­говорення на урядовому комітеті надавала Проф­спілка працівників дер­жавних установ Украї­ни, а на засіданні Уряду з цього питання висту­пив Голова Федерації профспілок України Гри­горій Осовий. Він заува­жив, що згідно з поло­женнями Генугоди, яку підписано з Урядом, пе­редбачено, що не менше 64% доходу працівника має становити його осно­вна зарплата (ставка або посадовий оклад), а тре­тину можуть складати різноманітні доплати (надбавки, премії та ін.). Наразі ситуація прямо протилежна, тому зміна структури заробітної плати – позитивний на­прямок, який обрав Уряд, і профспілки його підтримують.

Однак, саме по собі збільшення основного гарантованого розміру зарплати (відповідно до кваліфікації й посади, яку займає працівник) – це не все, на що очікують держслужбовці, оскіль­ки наразі таке підвищен­ня здійснюється здебіль­шого за рахунок еконо­мії фонду оплати праці внаслідок незаповненос­ті вакансій на державній службі, а подальші кро­ки у цьому напрямі ма­ють бути чітко орієнто­вані на забезпечення га­рантій, визначених зако­ном України про держав­ну службу, і такою є по­зиція СПО об’єднань профспілок.

Григорій Осовий закли­кав до посилення діало­гу з профспілками під час ухвалення подібних соціально значущих рі­шень, а стосовно цієї конкретної постанови щодо оплати праці пра­цівників державних ор­ганів, яка набрала чин­ності з 1 січня 2018 року, висловив застереження, аби під час її реалізації не було допущено вели­ких розривів у розмірах підвищення окладів для фахівців центральних органів виконавчої вла­ди та місцевих (зокрема, районних та ін.).

За оцінкою міністра соцполітики Андрія Реви, прийняття цього рішен­ня дозволить підвищити гарантований розмір ви­плат саме у вигляді по­садових окладів з 30 до 50%.

Прес-центр ФПУ

14.02.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини