ПРОФСПІЛКИ ВИСУНУЛИ СІМ ВИМОГ ДО ФОРМУВАННЯ ГОЛОВНОГО КОШТОРИСУ КРАЇНИ
5 грудня в Інформаційній агенції
«Укрінформ» під час прес- конференції «Профспілки за соціальний бюджет–2018» Голова
Федерації профспілок України Григорій Осовий спільно з керівниками членських організацій
ФПУ від імені мільйонів спілчан висунули сім вимог до формування Держбюджету–2018.
Г
олова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок
України Григорій Осовий зазначив, що брифінг проводиться за дорученням
всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань – членів Федерації
профспілок України, від імені мільйонів спілчан, які стурбовані наступом на
трудові права та соціальні гарантії.
7 грудня Верховна Рада України планує розглянути в другому
читанні проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік. Наразі
доопрацьований Кабінетом Міністрів України головний кошторис країни вже
передано до парламенту.
Як зазначив профспілковий лідер, ще 5 жовтня Президія
Федерації профспілок України визначила свої орієнтири і вимоги до Уряду та
парламенту країни стосовно формування основних показників бюджету України на
2018 рік, зазначивши, насамперед, що «бюджет має створювати економічні
передумови для повної ефективної зайнятості працівників, гарантувати необхідну
кількість робочих місць, створювати передумови для справедливого розподілу
результатів праці, забезпечувати справедливу оплату праці та інші питання, що
турбують моїх колег відповідно до галузей економіки».
Президія ФПУ висунула до органів державної влади і бізнесу
сім основних вимог, які Григорій Осовий доніс до суспільства.
Перша вимога:
у
Державному бюджеті України на 2018 рік встановити мінімальну заробітну плату на
рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму, тобто не менш ніж 4023 грн.
Гарантувати фінансування вищих навчальних закладів І–II рівня акредитації за
рахунок коштів Державного бюджету України для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним
рівнем «молодший спеціаліст» з метою забезпечення їх сталої роботи та
недопущення заборгованості із заробітної плати і стипендій.
Друга вимога:
встановити
розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника (робітника) І тарифного
розряду на рівні, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Третя вимога:
погасити
до кінця року заборгованість з виплати заробітної плати на всіх
підприємствах-боржниках і не допускати її виникнення надалі.
Четверта вимога:
зупинити
деіндустріалізацію України, прийняти Програму розвитку промислового
комплексу, зберегти трудовий потенціал і його підготовку до роботи в нових
конкурентних умовах. Щорічно збільшувати кількість сучасних високопродуктивних
робочих місць не менш ніж на 20%, 26 млн громадян працездатного віку мають
право на працю і гідне життя.
П’ята вимога:
знизити
непосильні для населення ціни на природний газ, електроенергію та тарифи на
житлово-комунальні послуги, виходячи з платоспроможності заробітних плат,
пенсій, стипендій.
Шоста вимога:
забезпечити
гарантовані Конституцією України права громадян на доступну і якісну медичну
допомогу, запровадити загальнообов’язкове медичне соціальне страхування і
відновити санаторно-курортне лікування працюючих (застрахованих осіб).
Сьома вимога:
не
допустити зниження існуючого рівня прав і гарантій працівникам та їх
представникам при прийнятті Трудового кодексу України.
Учасники прес-конференції в один голос зазначили, що проект
Держбюджету–2018 не враховує вимоги профспілок щодо підвищення прожиткового
мінімуму та збільшення фінансування окремих галузей.
Григорій Осовий застеріг щодо необхідності усвідомлення того,
що якщо не будуть зроблені рішучі кроки назустріч працюючій людині, не буде
визнання її авторитету, цінності й важливості у суспільному житті, українці
працездатного віку покинуть нашу країну: «Це загроза національній безпеці
України. І сьогодні масовий відтік людей за кордон, який уже іде не на тисячі,
а на сотні тисяч і мільйони, фактично «знекровлює» країну».
Резюмуючи, профспілковий лідер констатував, що проект
Держбюджету–2018 не є соціальним, а його переорієнтація залежить від волі й
розуміння ситуації у сфері трудових відносин, а також бажання змінити життя
українців на краще.
Олена ОВЕРЧУК,
«ПВ»
Фото Андрія ТКАЧУКА
Анатолій ШИРОКОВ,
голова Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок, голова Проф
спілки працівників Національної академії наук України:
«Аналіз проекту бюджету на наступний рік показує, що у свій
ювілейний рік (27 листопада 2018 року виповнюється 100 років від створення
НАН України) 270 млн грн не вистачає на науку, яка в усьому світі є локомотивом
прогресу, конкурентоздатності, прориву на нові рубежі розвитку. Ми будемо
вимагати і добиватися того, щоб ця ганебна практика припинилася!».
Сергій РОМАНЮК, заступник голови Профспілки працівників
освіти і науки України:
«Не встигли висохнути чорнила на підписі під
Законом «Про освіту», як при формуванні Державного бюджету України на 2018 рік
норми цього закону вже порушуються: замість не менше 7% ВВП на освіту влада
виділяє 6,7%...
Сьогодні люди з вищою освітою отримують менше за тих,
хто взагалі не має такої освіти. Завідувач аспірантури, докторантури – на мінімальній
заробітній платі. В такій ситуації хіба може розвиватись країна та її економіка?
Хто буде продукувати той потенціал, щоб завтра здійснити економічний прорив?».
Вікторія КОВАЛЬ, голова Профспілки працівників охорони здоров’я
України:
«У галузі охорони здоров’я ситуація ще гірша, ніж у галузі
освіти, фінансування недостатньо. Вкрай недостатньо навіть для того, щоб
забезпечити обов’язкові виплати. Проект закону, підготовлений до другого
читання, має деякі зміни, але не врахував пропозицій профспілки.
Жодних змін в оплаті праці медичних працівників не відбулося,
12 тарифних розрядів мають однакову заробітну плату. Тому в нас сьогодні
лікар-початківець отримує навіть менше, ніж молодший медичний працівник –
санітарка...»
Віктор ТУРМАНОВ, голова Профспілки працівників вугільної
промисловості України:
«Галузь розділена на дві частини: державні підприємства та
підприємства недержавної форми власності. Що стосується підприємств недержавної
форми власності, там більш або менш нормальна ситуація: вчасно виплачуються
заробітні плати, шахтарі забезпечені засобами індивідуального захисту. В свою
чергу, на державних підприємствах – повний крах і щодо фінансування, і щодо
охорони праці...
Ми налаштовані дуже жорстко. У 20-х числах грудня ми
проведемо Президію і визначатимемося з подальшими діями».
Валентин МЕЛЬНИК, голова Київської міської ради профспілок:
«Я хотів би, щоб
наші можновладці почули людей. Нагадаю, що за Конституцією наша країна соціально-правова,
а це означає, що влада має робити все для того, щоб добробут наших людей підвищувався.
А що ми маємо? Маємо заборгованість із зарплати, роботи немає, здоров’я у нації
немає... Куди ми взагалі ідемо? Ті вимоги, які висунули профспілки, цілком реальні.
Можна знайти кошти для того, щоб визначити пріоритети розвитку».
10.12.2017
|