БУДИНОК РОЗБРАТУ
Кажуть, будинки як люди – мають і
свою історію, і свою долю. Одні коротають свій вік тихо й непомітно, інші – вражаюче
наповнено, складно, а часом і трагічно. Саме така доля судилася і будинку Федерації
профспілок Одеської області, що на Куликовому полі, 1.
П
омпезна будівля Одеського обкому КПУ, споруджена
у другій половині 50-х років минулого століття, бачила на своєму віку немало.
І паради на плацу перед нею, і відомих людей, яких гостинно чи не дуже
зустрічали господарі численних кабінетів, і крах надії тих бідолах, яких
виключали з лав КПРС… Могли б стіни говорити – багато чого дізналися б ми цікавого
і таємничого.
Згодом, у 1983 році, коли
обком партії переїхав до свого нового приміщення на проспекті Шевченка,
будинок за залишковою балансовою вартістю в 1837018 рублів з дозволу ВЦРПС
(постанова Секретаріату № 8-88 від 12.04.1983) придбала Одеська обласна рада
профспілок. З новими господарями будинок зажив новим життям. Сюди стали
приходити інші, простіші і щиріші люди – інженери, хлібороби, моряки, лікарі,
вчителі. Тут вирішувалися життєві проблеми як трудових колективів, так і
окремих людей. Будинок став осередком бурхливого профспілкового життя.
З набуттям Україною незалежності
площі імені Жовтневої революції повернули історичну назву – Куликове поле;
згодом демонтували пам’ятник Леніну. А вже у XXI столітті Будинок став епіцентром
жахливої трагедії 2 травня 2014 року. Шкода, але навіть після цієї біди
проблеми в будівлі за адресою Куликове поле, 1, не закінчились, а лише
перемістились у нову площину. На будівлю накинув оком київський можновладець,
і не аби хто, а сам голова Комітету з питань національної безпеки і оборони
Верховної Ради України Сергій Пашинський. 9 липня 2015 року він направив листа
(№ 04-24/13 – 682) на адресу тодішнього Генпрокурора В. Шокіна, де на
чотирьох сторінках рясного тексту намагався довести, що будівля Федерації
профспілок Одещини є не власністю профспілок, а власністю держави. Тому
Федерацію слід виселити на кисень, а будинок використати за державними
потребами. Жодним словом пан Пашинський не обмовився, що свого часу за цю
будівлю були сплачені кошти, зібрані членами профспілок області, не згадав він
і про те майно, яке облрада профспілок передала обласній раді народних
депутатів. А небагато й немало: «Постановою президії Одеської обласної ради
профспілок № 11-38 від 03.02.1984… будівлю Будинку Союзів (вулиця Свердлова,
34, нині – Канатна, 134) було передано на баланс обласної ради з управління
курортами та, за клопотанням виконавчого комітету обласної ради народних депутатів,
у цій будівлі розміщено обласний комітет народного контролю; будівлю по вулиці
Б. Хмельницького, 62, в якій розташовувалась обласна рада з туризму та
екскурсій, передано на баланс Іллічівської районної ради народних депутатів.
Крім того, постановою було передбачено клопотати перед ВЦРПС про залік балансової
вартості Будинку Союзів у сумі 500 тис. рублів у рахунок погашення позики, яку
отримала обласна рада профспілок на придбання адміністративної будівлі на
площі Жовтневої революції, 1 (нині – Куликове поле, 1)». Це уривок із
заперечення на позов до суду, підготовлений Федерацією профспілок. І в цьому ж
таки документі є інформація про стан будівлі на момент її передачі профспілкам.
«…Будівлю…було передано Одеським обкомом компартії України Одеській обласній
раді профспілок з оплатою балансової вартості 1 млн 837 тис. 018 рублів. До акта
додавався висновок № 257 про технічний стан будівлі, складений провідними
фахівцями Одеського інженерно-будівельного інституту, відповідно до якого
будівля перебуває в незадовільному технічному стані, пов’язаному з негативним
впливом ґрунтових вод, та потребує капітального ремонту». Понад три
десятиліття профспілки опікувались, ремонтували, підтримували у належному
стані будинок, і от маєш… Депутат Пашинський вирішив, що будівля людям не
належить, а лише – державі. В своєму листі Генпрокурору він так і написав: «Як
випливає з правової позиції Верховного Суду України, питання щодо суб’єктів
права власності майна профспілок, яке було ними набуто або перебувало у
володінні до проголошення Незалежності України, на законодавчому рівні не
врегульовано, тому майно колишніх профспілкових організацій на сьогодні
залишається державною власністю…».
Але дозвольте: якщо питання про право власності на
майно профспілок «на законодавчому рівні не врегульовано», хіба не законодавці,
тобто депутати ВРУ, за це відповідальні?
Втім, спочатку саму ідею з відібранням будинку у
профспілок Одещини під розміщення в ньому штабу Військово-Морських Сил України,
який після анексії Криму перемістився до Одеси, ще можна було якщо не
виправдати (бо взамін профспілкам нічого не пропонувалось), то, зважаючи на
реалії часу, зрозуміти. Але ж ні! Під розміщення штабу знайшли інше приміщення,
а судова тяганина, розпочата з подачі Пашинського, лише набирає обертів, і
сьогодні сприймається чимось не зовсім адекватним.
Прокуратура області із завзяттям, гідним кращого
застосування, протягом 3 років намагається відібрати будівлю у Федерації. І
кінця цій тяганині не видно. Ось лише кілька штрихів судового процесу. 1 грудня
2015 року Господарський суд Одеської області виніс рішення по справі №
916/3171/15, про відмову у позові першого заступника прокурора Одеської
області до Федерації профспілок Одещини «про визнання права власності за
державою Україна в особі Фонду державного майна України на адміністративну
споруду». 24 лютого 2017 року постановою Господарського апеляційного суду
Одеської області це рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а
апеляційна скарга прокурора – без задоволення. Нарешті, 12 червня ц.р.
касаційну скаргу прокуратури області і Фонду держмайна України розглянув Вищий
господарський суд України. Він частково її задовольнив, скасувавши постанову
від 24.02.2017, і направив справу до Господарського апеляційного суду Одеської
області на новий розгляд.
15.08.2017 Одеський апеляційний господарський суд
прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні апеляційної скарги ФДМУ, в
зв’язку з пропуском строку позовної давності. Нове засідання Вищого
господарського суду України щодо розгляду касаційної скарги обласної прокуратури
призначено на 20.11.2017.
Тож чергове коло судової тяганини до будинку, що
став предметом розбрату між членами профспілок і державою, вже на старті…
Марічка ВІТЕР
ПІДПИСАНО НОВУ
ТЕРИТОРІАЛЬНУ УГОДУ
17 листопада в Дніпропетровській обласній раді на
засіданні соціально-економічної ради відбулося підписання нової Територіальної
угоди на період до 2020 року. Особливість її в тому, що сьогодні, в період
реформ, децентралізації влади вперше до неї приєдналась обласна рада і, таким
чином, угода стала чотирьохсторонньою.
Б
ільшість норм і зобов’язань
угоди, зазначив під час її підписання керівник Спільного представницького
органу профспілок області, голова Дніпропетровського облпрофоб’єднання Віталій
Дубіль, виписані таким чином, щоб досягти реалізації головних завдань, у тому
числі дотримання законних прав та інтересів людини праці, всього населення
області. Адже в умовах економічної кризи саме на плечі трудящих ліг непомірний
тягар випробувань: зниження життєвого рівня, борги із зарплат,
комунально-ціновий пресинг, недостатньо ефективний соціальний захист. І тому
невипадково в новій угоді вперше з’явився розділ «Соціальний і правовий
захист». Профспілкова сторона вважає, що сьогодні соціальних партнерів має
об’єднувати прагнення до того, щоб спільними зусиллями домогтися збільшення
промислового виробництва, динамічного зростання заробітної плати, забезпечення
гарантій зайнятості та безпечних умов праці. З огляду на те, що наразі гостро
постала проблема збереження і розвитку трудового потенціалу, один з розділів
угоди містить важливі зобов’язання соціальних партнерів щодо забезпечення
продуктивної зайнятості та соціального захисту від безробіття.
Крім того, даний документ має стати й міцним фундаментом для
укладення колективних договорів на підприємствах. У зв’язку з цим очільник
облпрофоб’єднання висловив сподівання, що їх керівники спільно з
профорганізаціями зроблять все можливе для якнайповнішої імплементації положень
угоди в колдоговори з метою стабілізації роботи, забезпечення зайнятості,
гідних умов праці та її оплати, збереження соціальних гарантій.
Про важливість укладення нової угоди заявили також соціальні
партнери профспілок – голова обласної ради Глєб Пригунов, перший заступник
голови облдержадміністрації Олег Кужман, голова Федерації організації роботодавців
Віктор Сергеєв.
Але життя не стоїть на місці, постійно виникають нові проблеми,
над вирішенням яких необхідно працювати всім сторонам угоди та вносити до неї в
процесі реалізації відповідні корективи. Чимало є питань і в бюджетній сфері.
Було підтримано пропозицію голови об’єднання роботодавців агропромислового
комплексу Віктора Карпенка щодо необхідності розширення угоди і посилення в
ній акценту на вирішенні проблем сільськогосподарської галузі та її
працівників.
Віктор КОВРИГА
02.12.2017
|