ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЩОБ НАШІ ХЛІБНІ ЛАНИ СТАЛИ ВРОЖАЙНІШИМИ

Понад 300 науковців-аграріїв, знаних селекціонерів, керівників провідних агропідприємств, приватних фермерів, студентів стали учасниками Міжна­родного дня поля на Київщині. Миро­нівський інститут пшениці ім. В. М. Ре­месла Національної академії аграрних наук України запросив учасників і гос­тей ознайомитися з новітніми сортами зернових культур миронівської селек­ції, сучасними технологіями в рослин­ництві, пропозиціями в галузі догляду та захисту рослин, а також сільсько­господарською технікою в дії.

Щ е до офіційного відкриття заходу присутні мали змогу оглянути розгорнуту на те­риторії інституту виставку сільгосптехніки, експозиції вітчизня­них та іноземних компаній (насіння, засоби захисту рослин, міндобрива, стимулятори росту тощо).

Святкову атмосферу організатори заходу створювали на різних майдан­чиках великої і упорядкова­ної території. Ось – знаний в Україні та за її межами ав­тентичний петриківський розпис, а поряд – виставка- продаж унікальних вишива­нок з Івано-Франківщини, на будь-який розмір, на будь-яке вподобання.

Випечений вручну хліб з трьох різних сортів борошна фірмової миронівської пше­ниці працівниці інституту – дві гостинні жіночки – про­понували скуштувати разом із запашною домашньою олією. Встояти перед їхніми щирими запрошеннями, а ще й такою смакотою вдало­ся не кожному… А далі – намет, де чай- кава з величезними пирогами (ніби з незабутньої бабусиної печі), бутербро­ди із свіжесеньким сальцем. За кілька кроків – знову зупинка, бо ж не про­йдеш повз майстер-клас із приготуван­ня пшоняної каші за старовинним українським рецептом.

Найбільш привабливим місцем для фотографування стали трактор, май­стерно складений з тюків соломи, та раритетні трактор і сівалка виробни­цтва 1923 та 1935 років, розміщені по­ряд із сучасною новенькою технікою. Дійсно, таку оригінальну виставку не оминеш, не зафіксувавши на фото чи відео. А ось представники компанії «Конкорд» продемонстрували можли­вості потужної сільськогосподарської техніки безпосередньо в полі. Воно ж починалося зразу за трибуною, куди вже крокували почесні гості: прези­дент Національної Академії аграрних наук Ярослав Гадзало, заступник міні­стра аграрної політики та продоволь­ства України Олена Ковальова, заступ­ник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, на­родний депутат України Олександр Бакуменко, радник Посольства Угор­щини в Україні із зовнішніх питань Андраш Кадар, директор Українського НДІ продуктивності агропромислово­го комплексу Іван Демчак, президент корпорації «Укрхімхолдинг» Сергій Лісковський, генеральний директор СТОВ «Зернова компанія «Хорс» Юрій Литвин, представники Київ­ської обласної та Миронів­ської районної влади, іно­земні гості з Угорщини, Лит­ви та Молдови. Їх та числен­них гостей свята вітали на­родний фольклорно-етногра­фічний хор «Золота нива» (художній керівник Ніна Се­верин) та солісти ансамблю «Чорнобривець».

Право підняти Державний прапор України та прапор Миронівського інституту пшениці НААН було надано молодим науковцям, по­дружжю Юлії та Владиславу Судденкам. І теж подружні пари – ветерани інституту, досвідчені науковці – віднесли кошики з квітами до пам’ятника багаторічного керівника академіка В. М. Ремесла та пам’ятного каменя фундатору науково­го закладу С. П. Франкфурту.

Відкриваючи свято, директор інсти­туту, член-кореспондент НААН Олек­сандр Демидов ознайомив присутніх з досягненнями та планами колективу науковців. «Наші здобутки останніх років є доволі вагомими, – зазначив він. Зараз у Державному реєстрі сор­тів рослин є 83 зернових, а на держви­пробування передано ще 39 сортів ми­ронівської селекції, які показують себе з найкращого боку в усіх кліма­тичних зонах України. Торік ми ство­рили лабораторію агротехнологій, де досліджуються різні прийоми та мето­ди вирощування, в тому числі таких попередників, як соняшник, соя, куку­рудза та інші популярні на сьогодні культури. Досягнуто значних резуль­татів у збільшенні виробничих потуж­ностей інституту. Зокрема, в наше під­порядкування передано шість держав­них підприємств системи НААН, і наш земельний банк зріс із 3 до 21 тис. гек­тарів. А наступного року в день від­криття Дня поля плануємо відкрити тут завод з насінництва».

Після виступів почесних гостей і вручення нагород інституту та Миро­нівської районної держадміністрації розпочалася робоча частина Міжна­родного дня поля – організований огляд демонстраційних полів озимих і ярих зернових культур. Презентації демонстраційних посівів озимої та ярої пшениці, озимого і ярого ячменю, озимого тритикале провели завідувачі селекційних підрозділів Олександр Гуменюк, Світлана Хоменко, Володи­мир Гудзенко. Сорти жита, ячменю, ві­вса селекції Носівської селекційно-до­слідної станції представили її наукові співробітники Микола Сардак та Олександр Буняк. До слова, незважаю­чи на аномальні погодні умови, вкрай несприятливі для вегетації 2016/2017 року, посіви миронівських і носів­ських сортів у доброму стані. Вияви­лось, ні морози, ні посушливі весна – початок літа для миронівських сортів не страшні. На цьому учасники Дня поля зробили особливий акцент.

Робоча частина Міжнародного дня поля завершилася підписанням угод про співпрацю: між Миронівським ін­ститутом пшениці та Українським ін­ститутом експертизи сортів і новими литовськими партнерами.

Та найголовнішим підсумком захо­ду стало плідне спілкування колег. Аграрії змогли обрати потрібні їм культури і сорти для своїх госпо­дарств, отримати консультації з їх ви­рощування та знайти партнерів по біз­несу. Науковці ж отримали нагоду об­мінятися досвідом, тож активно обго­ворювали нові ідеї – що і як зробити, аби українські хлібні лани стали більш врожайними. І дуже серйозним резюме свята було рішення, яке оголо­сив народний депутат Олександр Ба­куменко: у липні на базі інституту планується провести виїзне засідання аграрного комітету парламенту.

Людмила МЕХ,

спеціально для «ПВ»

Фото Наталі ЧЕРЕШИНСЬКОЇ

У ЗАПОРІЖЖІ ПІДПИСАНО ТЕРИТОРІАЛЬНУ УГОДУ

20 червня на засіданні Запорізької об­ласної тристоронньої соціально-еко­номічної ради підписано Територіаль­ну угоду між облдержадміністрацією, обласною федерацією роботодавців та облпрофрадою на 2017–2020 роки.

У запоріжців стало доброю традицією пе­ред засіданням обласної тристоронньої соціально-економічної ради нагороджу­вати переможців обласного конкурсу на кращий колективний договір. Адже саме колек­тивні договори є основним інструментом досяг­нення соціальної стабільності та запобігання конфліктам на підприємствах. За підсумками 2016 року переможцями конкурсу стали: ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запо­ріжсталь», комунальне сільськогосподарське господарство «Запоріжзеленгосп» ЗОР, ТОВ «Умвельт-Запоріжжя», комунальний навчаль­ний заклад «Запорізька спеціальна загальноос­вітня школа-інтернат № 1» ЗОР, управління по­ліції охорони в Запорізькій області, Товариство з додатковою відповідальністю «Агронива» Гу­ляйпільського району, Запорізька обласна уні­версальна наукова бібліотека ЗОР. Нагороди вручили голова ОДА Костянтин Бриль, голова обласної ради Григорій Самардак, голова облпрофради Віктор Сластьон і голова обласної фе­дерації роботодавців Олександр Головко.

Як зазначив голова ОДА Костянтин Бриль, співпраця між владою, профспілками та робото­давцями є дуже важливою. Насамперед, це сто­сується кожного, хто отримує зарплату. Тобто значної частини населення регіону.

Під час заходу сторони підписали 11-ту Терито­ріальну угоду з додатком розбіжностей щодо двох пунктів зобов’язань, пов’язаних з ростом зарплати.

Така практика в регіоні існує з 1996 року. Голо­вним завданням документа визначено забезпе­чення стабілізації реального сектору економі­ки, який є основою підвищення рівня життя на­селення. Розв’язання проблем соціально-еконо­мічної сфери можливе тільки шляхом узгодже­них дій, тому важливо розвивати соціальний ді­алог на всіх рівнях.

Учасники високо оцінили ефективність мину­лої угоди, яка діяла до сьогодні. Більшість із за­значених в ній зобов’язань сторонами виконано. Втім, економічна ситуація залишається склад­ною, тож і надалі значну увагу належить приді­ляти таким невирішеним питанням, як виплата заборгованості із зарплати, в тому числі на дер­жавних підприємствах.

Після підписання угоди сторони ухвалили план спільних заходів ОТСЕР на ІІ півріччя 2017 року.

Вл. інф. Запорізької облпрофради

01.07.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини