Тільки-но повіє потужний зимовий вітер та випаде рясний
сніг, чимала частина українських міст і сіл залишаються без світла. Нинішнього
Різдва сотні тисяч українців мусили запалювати свічки. Без електрики лишилися
більше 70 населених пунктів у семи областях України. Є регіони, мешканці яких
постійно потерпають через відімкнення від мережі.
Особливо небезпечне знеструмлення в сильні морози. Це стосується
не лише будинків з електричним опаленням, а й тих помешкань, які обладнані
газовими котлами. Щойно відключається електрика, котел припиняє працювати. А
якщо в приміщенні немає жодного іншого джерела тепла? А ремонтники,
посилаючись на негоду, не можуть розпочати відновлення постачання світла і
день, і два, і тиждень. Тоді температура повітря в помешканні дістається нуля
і поступово наближається до температури навколишнього середовища. Починають
лопатися батареї, виходить з ладу сантехнічне обладнання, а власники будинків
уже не говорять про «тимчасові незручності». Вони підраховують збитки, які
зазвичай вимірюються не десятками, а сотнями тисяч.
Експерти кажуть, що від зимової негоди ніхто не застрахований.
Мережі та обладнання давно вичерпали свій проектний ресурс, тож сподіватися
на безперебійну роботу енергомереж не варто. Іншими словами, власники енергетичних
компаній перекладають розв’язання проблеми на простих споживачів. Тоді для
чого говорити про те, що «енергосистема готова до роботи в умовах низьких
температур»? Такі рапорти зазвичай з’являються на урядових порталах. Там
можна знайти і повідомлення про робочу спроможність резервних джерел
живлення, готовність аварійно-відновлювальних бригад оперативно усунути
аварії, графіки чергування керівного складу відповідних міністерств тощо. От
тільки пересічним українцям від такої інформації зовсім не теплішає. Особливо
коли за вікном мінус двадцять.
Ви коли-небудь намагалися отримати вичерпну інформацію про
аварійну ситуацію? Чи, може, вам з першого разу вдалося додзвонитися до служби,
яка відповідає за «своєчасне й безперебійне» електропостачання? Або вам
пояснили, які ресурси залучено для усунення аварійної ситуації, та назвали
бодай приблизні терміни відновлення світла? У кращому випадку, вас будуть
«переадресовувати» до інших служб, де «точно акумулюється вся інформація».
Щоправда, нині ситуація потроху змінюється. Із середини
січня українці можуть отримувати компенсацію за неякісні послуги з
електропостачання. Порядок був розроблений Національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою захисту
прав споживачів, яким надаються послуги з електропостачання неналежної
якості, стимулювання ліцензіатів до підвищення рівня якості послуг, та
відповідає практиці європейських країн.
Очільник відомства Дмитро Вовк заявив: «Це дуже важливе
рішення, яке дасть змогу споживачам нарешті отримати компенсацію за неякісні
послуги з електропостачання. Регулятор і надалі буде піклуватися на рівні
споживачів про їхні інтереси та робити все можливе для їх захисту».
Якими ж будуть штрафи за неякісні послуги? У разі недотримання
затверджених стандартів споживач може отримати від 50 до 200 грн, а з 1 січня
наступного року – від 100 до 400 грн, пояснюють у Нацкомісії. У порівнянні з
понівеченими батареями це мізерні суми, однак на свічки вистачить.
Позиція ж експертів однозначна: рішення Національної
комісії нагадує імітацію турботи про споживачів і жодним чином не вирішує
питання неякісних послуг. Адже чітких і прозорих механізмів стягнення штрафів
поки що не передбачено.
КОНДУКТОРІВ ЗАМІНЯТЬ ВАЛІДАТОРИ
Верховна Рада України ухвалила закон щодо запровадження
електронного квитка у міському пасажирському транспорті.
У пояснювальній записці до документа зазначено, що існуюча
система оплати та контролю проїзду в міському пасажирському транспорті є не
тільки застарілою, а й містить чимало недоліків. Використання паперових
квитків не дозволяє проконтролювати реальний пасажиропотік, а отже, й обіг
готівкових коштів. Запропонована електронна система, стверджують автори
новації, наблизить нас до європейських стандартів і заодно спростить життя
перевізникам. Транспортники матимуть змогу точно визначити, скільки пасажирів
користуються тим чи іншим видом транспорту, яка частка пільговиків у
пасажирському потоці. Це дасть змогу отримати всі гроші за проїзд, тож можна
частину коштів виділити на оновлення автопарку.
Щойно закон запрацює, з тролейбусів, трамваїв та автобусів
зникнуть кондуктори. У транспорті з’являться так звані валідатори – спеціальні
пристрої, які будуть зчитувати інформацію з е-картки. Запровадження електронної
оплати за проїзд дозволить створити так званий «єдиний квиток» для всіх видів
громадського транспорту – автобусів, трамваїв, тролейбусів. Електронні картки
продаватимуть у супермаркетах, кіосках, відділеннях пошти. Поповнити картки
пасажири зможуть там же, а також через інтернет та в платіжних терміналах.
Поки що тривають організаційні моменти. Кожне місто буде
самостійно визначатися, впроваджувати електронний квиток чи почекати, якого
ефекту досягнуть волонтери.
Між тим, експерти агітують за впровадження автоматизованої
системи обліку оплати проїзду, бо, на їхню думку, вона має чимало економічних
переваг. По- перше, це об’єктивна оцінка реальних коштів. Саме цей фактор
дозволить проаналізувати обґрунтованість тарифів на перевезення та можливості
оновлення автопарку перевізника. По- друге, система забезпечить зручну, швидку
оплату і контроль, що зменшить час затримки громадського транспорту на зупинках.
По-третє, е-квиток дасть змогу відмежувати водіїв від «чорної» готівки, а це,
своєю чергою, покращить їхню роботу, оскільки водій керуватиме автобусом, а не
збиратиме гроші з пасажирів. І ще одну перевагу називають автори закону:
впровадження гнучких тарифних систем. Пасажир самостійно обирає тип
електронної картки. Може сплачувати за одну-дві поїздки або за умовні
півгодини чи годину користування громадським транспортом.
Законом встановлено й обов’язкове забезпечення пільгових категорій
населення відповідними електронними квитками.
«Обсяг надаваних транспортних послуг, приміром, у Дніпрі –
приблизно 1,4 млрд грн. За мінімальними оцінками, 20% транспортних послуг перебувають
у тіні, і повне впровадження електронного квитка дозволило б вивести
приблизно 350 млн грн на рік. Це можна порівняти з 4% міського бюджету, хоча
не вся сума, виведена з тіні, потрапить безпосередньо до міського бюджету».
«Цей закон не просто дозволяє органам місцевого
самоврядування впроваджувати е-квиток в громадському транспорті, він змусить
систему громадських перевезень запрацювати ефективно та прозоро. Це шлях до
зручного способу оплати за проїзд – банківською карткою, через мобільний
телефон тощо».
«Сам
закон вступає в силу через 3 місяці після його прийняття. За цей час
Мінінфраструктури має привести у відповідність з цим законом
нормативно-правові акти та розробити порядок впровадження і рамки для органів
місцевого самоврядування. Власне, цей порядок і межі будуть ключовими для
реформи. Від того, наскільки буде опрацьований документ, цілком і повністю
залежить доля всієї реформи».