ГРЕЧКА Б’Є РЕКОРДИ
За півроку одна з найпопулярніших круп подорожчала більш ніж
удвічі. У середньому кілограм гречки коштує вже 30 грн.
Але й це ще не межа, кажуть експерти. Бо, на переконання аналітиків
ринку, маємо лише перший виток подорожчання. До літа гречка знову додасть у ціні.
Обурені споживачі не стримують емоцій: «Гарну дієту запропонували українцям до
великого посту!»
Продавці розгублені. Якщо раніше щодня продавали до 50 кг популярної крупи, то нині
– 2–3 кг. Причина – вартість продукту. Причому в різних регіонах коливання цін
спостерігається в межах 15–20 грн. На львівських ринках можна купити кілограм гречки
по 27 грн за кіло, у Черкасах – 37–40, у Києві – 45–47. Минулого тижня за цей стратегічний
продукт правили 50–60 грн за кілограм. Наразі через дефіцит продукту та шалений
попит серед населення вартість гречки зростає чи не щодня. За словами аналітика
центру «Украгроконсалт» Ольги Мозгової, її ціна навряд чи спиниться на позначці
50 грн за кілограм.
Чому гречка так поривається встановити сумний рекорд? По-перше,
далася взнаки вартість енергоресурсів на елеваторах, де зберігають крупу. По- друге,
аграрії постійно скорочують посівні площі цієї культури. Вона, стверджують фахівці,
надто вибаглива в догляді.
Можна було б погодитись з такою оцінкою, якби не ще одна заява
гречкосіїв. Фермери не проти знову почати вирощувати цю культуру, якщо держава
поверне їм пільговий ПДВ. Інакше ситуація 2011 року, коли гречка зникла з полиць
магазинів, може повторитися.
Попри те, що в Мінагрополітики ще минулого року пообіцяли підтримати
українських фермерів, досі це питання не отримало належного вирішення. Тому подорожчання
гречки у 2016 році виглядає неминучим. Якщо врахувати, що українці з’їдають її
180 тис. тонн щороку, на гречаній каші можна добре «наварити».
Антимонопольний комітет досить спокійно реагує на вартість гречки
у великих супермаркетах та дрібних магазинах, мотивуючи стрімкий злет «виключно
об’єктивними причинами економічного характеру». Тоді як це пов’язано з твердженням,
що Україна перебуває в трійці світових виробників гречки. Відтепер же українцям
доведеться сподіватись на імпорт. Експерти констатують, що в нинішньому маркетинговому
році з-за кордону доведеться завезти 30–40 тис. тонн крупи, найімовірніше китайської.
ЯКИМ БУДЕ ГРЕЧАНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ?
За прогнозами Міністерства агрополітики і продовольства України
на 2016 маркетинговий рік, пропозиція на ринку гречки складатиме загалом 196 тис.
тонн: виробництво – близько 140 тис. тонн, перехідні запаси – 30 тис. тонн, імпорт
– 26 тис. тонн.
Внутрішнє споживання гречки сягатиме 171 тис. тонн, очікувані
залишки – на рівні 25 тис. тонн.
АНДРІЙ ЛИГА, ЧЛЕН ПРАВЛІННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ
«ПУЛЬС»:
«Для подорожчання гречки на 100 чи більше відсотків жодних економічних
підстав немає. Ймовірних причин може бути дві: стрімке скорочення залишків на складах
через великі обсяги експорту і штучно створений ажіотаж через наближення посівної.
Аграрії свідомо підвищують ціни на крупу, аби вигідно на цьому заробити».
ВИМОГИ І ПРИНЦИПИ – ОДНАКОВІ ДЛЯ ВСІХ
Європейський ринок має бути впевненим у безпечності українських
харчових продуктів, оскільки наша країна стала повноправним гравцем у ЗВТ. Однак
уже нині західні партнери сигналізують, що Україна порушує вимоги і принципи,
прийняті в Європі. Ізраїль змушений відмовитись від поставок українських яєць, бо
в них виявили сальмонелу, Чехія не пустила на свої ринки наш мед, бо він не відповідав
європейським стандартам. Сам факт існування подібних ситуацій викликає недовіру
і певну тривогу в європейського покупця українських продуктів.
Національні ж експортери поквапились заявити, що країни ЄС аж
занадто прискіпливо ставляться до «новачків». Однак експерти не побачили в цій ситуації
упередженого ставлення до українських виробників. Бо західний ринок хоче бути впевненим
у харчовій продукції, що почала із січня надходити в Європу. Адже неякісна продукція
може загрожувати не тільки здоров’ю, а й життю споживача.
Чи завжди вітчизняний виробник є сумлінним і відповідальним?
Як нещодавно з’ясувалося, ствердної відповіді Україна поки що дати не може. Буквально
тиждень тому посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський розкритикував продовольчу
політику України стосовно виробників харчової продукції. Найбільше європейського
чиновника непокоїть мораторій на перевірки виробників харчових продуктів. Себто
ніхто не перевіряє процес виробництва на всіх етапах, контроль держави відсутній.
Усі надії покладаються на самоконтроль підприємців. Тому у наших експортерів є спокуса
зекономити на якості заради здешевлення процесу виробництва.
Відсутність контролю у даному разі означає відсутність гарантій
з боку держави, переконані аналітики. Більшість представників малого й середнього
бізнесу сприйняли таке рішення позитивно, мовляв, добре, коли не відволікають
численними перевірками. Та серед цієї маси сумлінних трапляються й такі, які мораторій
сприймають як манну небесну, але зовсім з іншою метою. Відтак на шальках терезів
не можуть врівноважитись інтереси малого й середнього бізнесу та інтереси українських
та європейських споживачів, а в результаті – перспективи відкритого європейського
ринку для України. Де принципи однакові для всіх – стабільні й незмінні.
КОМЕНТАР
Володимир ЛАПА, голова Держпродспоживслужби:
«З мораторієм взагалі дуже цікава ситуація. Є роз’яснення Мінекономрозвитку
і Мін’юсту про те, що мораторій не діє. І є роз’яснення Регуляторної служби про
те, що мораторій діє. Тобто, навіть серед органів державної влади не зовсім зрозуміле
ставлення до цього питання. Насправді, в будь-якій країні на все, що пов’язане з
безпекою харчової продукції, мораторій не поширюється. Більше того, якщо в нас діятиме
мораторій, є великий ризик, що наші європейські колеги поставлять під сумнів можливість
виконувати службою свої обов’язки. А це може призвести навіть до втрати експортних
ринків збуту. До речі, за нашими зобов’язаннями перед ЄС, ті підприємства, що експортують
продукцію в Євросоюз, повинні проходити щоквартальну перевірку. І вони самі нам
пишуть заявки, що «будь ласка, перевірте нас на виконання вимог ЄС».
03.04.2016
|