« на головну 24.07.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1254)
04
Липень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Що відбувається?

ГРЕЧКА Б’Є РЕКОРДИ

ГРЕЧКА Б’Є РЕКОРДИ За півроку одна з найпопулярніших круп подорожчала більш ніж удвічі. У середньому кіло­грам гречки коштує вже 30 грн.

Але й це ще не межа, кажуть експерти. Бо, на переконання аналітиків ринку, маємо лише перший виток подорожчання. До літа гречка знову додасть у ціні. Обурені споживачі не стримують емоцій: «Гарну дієту запропонували укра­їнцям до великого посту!»

Продавці розгублені. Якщо раніше щодня прода­вали до 50 кг популярної крупи, то нині – 2–3 кг. При­чина – вартість продукту. Причому в різних регіонах коливання цін спостеріга­ється в межах 15–20 грн. На львівських ринках можна купити кілограм гречки по 27 грн за кіло, у Черкасах – 37–40, у Києві – 45–47. Мину­лого тижня за цей страте­гічний продукт правили 50–60 грн за кілограм. Нара­зі через дефіцит продукту та шалений попит серед на­селення вартість гречки зростає чи не щодня. За словами аналітика центру «Украгроконсалт» Ольги Мозгової, її ціна навряд чи спиниться на позначці 50 грн за кілограм.

Чому гречка так порива­ється встановити сумний рекорд? По-перше, далася взнаки вартість енергоре­сурсів на елеваторах, де зберігають крупу. По- друге, аграрії постійно ско­рочують посівні площі цієї культури. Вона, стверджу­ють фахівці, надто виба­глива в догляді.

Можна було б погоди­тись з такою оцінкою, якби не ще одна заява гречкосі­їв. Фермери не проти знову почати вирощувати цю культуру, якщо держава поверне їм пільговий ПДВ. Інакше ситуація 2011 року, коли гречка зникла з по­лиць магазинів, може по­вторитися.

Попри те, що в Мінагро­політики ще минулого року пообіцяли підтримати укра­їнських фермерів, досі це питання не отримало на­лежного вирішення. Тому подорожчання гречки у 2016 році виглядає неминучим. Якщо врахувати, що україн­ці з’їдають її 180 тис. тонн щороку, на гречаній каші можна добре «наварити».

Антимонопольний комі­тет досить спокійно реагує на вартість гречки у вели­ких супермаркетах та дріб­них магазинах, мотивуючи стрімкий злет «виключно об’єктивними причинами економічного характеру». Тоді як це пов’язано з твер­дженням, що Україна пере­буває в трійці світових ви­робників гречки. Відтепер же українцям доведеться сподіватись на імпорт. Екс­перти констатують, що в нинішньому маркетинго­вому році з-за кордону до­ведеться завезти 30–40 тис. тонн крупи, найімовірніше китайської.

ЯКИМ БУДЕ ГРЕЧАНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ?

За прогнозами Міністерства агрополітики і продовольства України на 2016 маркетинговий рік, пропозиція на ринку гречки складатиме загалом 196 тис. тонн: виробництво – близько 140 тис. тонн, перехідні запаси – 30 тис. тонн, імпорт – 26 тис. тонн.

Внутрішнє споживання гречки сягатиме 171 тис. тонн, очікувані залишки – на рівні 25 тис. тонн.

  •  КОМЕНТАР

АНДРІЙ ЛИГА, ЧЛЕН ПРАВЛІННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ «ПУЛЬС»:

«Для подорожчання гречки на 100 чи більше відсотків жодних еконо­мічних підстав немає. Ймовірних причин може бути дві: стрімке ско­рочення залишків на складах через великі обсяги експорту і штучно створений ажіотаж через наближення посівної. Аграрії свідомо підвищу­ють ціни на крупу, аби вигідно на цьому заробити».

 

ВИМОГИ І ПРИНЦИПИ – ОДНАКОВІ ДЛЯ ВСІХ

Європейський ринок має бути впевне­ним у безпечності українських хар­чових продуктів, оскільки наша кра­їна стала повноправним гравцем у ЗВТ. Однак уже нині західні партнери сигна­лізують, що Україна порушує вимоги і прин­ципи, прийняті в Європі. Ізраїль змушений відмовитись від поставок українських яєць, бо в них виявили сальмонелу, Чехія не пусти­ла на свої ринки наш мед, бо він не відпові­дав європейським стандартам. Сам факт іс­нування подібних ситуацій викликає недові­ру і певну тривогу в європейського покупця українських продуктів.

Національні ж експортери поквапились зая­вити, що країни ЄС аж занадто прискіпливо ставляться до «новачків». Однак експерти не побачили в цій ситуації упередженого став­лення до українських виробників. Бо західний ринок хоче бути впевненим у харчовій про­дукції, що почала із січня надходити в Євро­пу. Адже неякісна продукція може загрожува­ти не тільки здоров’ю, а й життю споживача.

Чи завжди вітчизняний виробник є сумлін­ним і відповідальним? Як нещодавно з’ясувалося, ствердної відповіді Україна поки що дати не може. Буквально тиждень тому по­сол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський роз­критикував продовольчу політику України стосовно виробників харчової продукції. Найбільше європейського чиновника непоко­їть мораторій на перевірки виробників харчо­вих продуктів. Себто ніхто не перевіряє про­цес виробництва на всіх етапах, контроль держави відсутній. Усі надії покладаються на самоконтроль підприємців. Тому у наших експортерів є спокуса зекономити на якості заради здешевлення процесу виробництва.

Відсутність контролю у даному разі означає відсутність гарантій з боку держави, переко­нані аналітики. Більшість представників ма­лого й середнього бізнесу сприйняли таке рі­шення позитивно, мовляв, добре, коли не від­волікають численними перевірками. Та се­ред цієї маси сумлінних трапляються й такі, які мораторій сприймають як манну небесну, але зовсім з іншою метою. Відтак на шальках терезів не можуть врівноважитись інтереси малого й середнього бізнесу та інтереси укра­їнських та європейських споживачів, а в ре­зультаті – перспективи відкритого європей­ського ринку для України. Де принципи одна­кові для всіх – стабільні й незмінні.

КОМЕНТАР

Володимир ЛАПА, голова Держпрод­споживслужби:

«З мораторієм взагалі дуже цікава ситу­ація. Є роз’яснення Мінекономрозвитку і Мін’юсту про те, що мораторій не діє. І є роз’яснення Регуляторної служби про те, що мораторій діє. Тобто, навіть серед органів державної влади не зовсім зрозуміле ставлення до цього питання. Насправді, в будь-якій країні на все, що пов’язане з безпекою харчової продукції, мораторій не поширюється. Більше того, якщо в нас діятиме мора­торій, є великий ризик, що наші європейські колеги по­ставлять під сумнів можливість виконувати службою свої обов’язки. А це може призвести навіть до втрати експортних ринків збуту. До речі, за нашими зобов’язаннями перед ЄС, ті підприємства, що експор­тують продукцію в Євросоюз, повинні проходити що­квартальну перевірку. І вони самі нам пишуть заявки, що «будь ласка, перевірте нас на виконання вимог ЄС».

03.04.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання