ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПОЛЮВАННЯ НА «МЕРТВИХ ДУШ»

Із середини лютого від жебраків вимага­ється офіційне під­твердження такого статусу, аби вони мо­гли розраховувати на підтримку з боку держави.

Така процедура імену­ватиметься верифі­кацією. Зрозумілою мовою це означає «підтвердження достовір­ності даних субсидіантів». Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив: «Уряд має намір домогтися, аби ви­плати отримували тільки ті громадяни, котрі цього заслуговують».

Такої ж думки і міністр фінансів Наталія Яресько, яка заявила, що перевірка необхідна для виявлення зловживань, «мертвих душ» і невідповідності кри­теріям отримання соціаль­ної допомоги. За попере­дніми оцінками міністер­ства, верифікація дозво­лить зекономити 5 млрд бюджетних коштів.

У Мінфіні почало функ­ціонувати управління ве­рифікації та моніторингу виплат, а Кабмін ухвалив відповідні постанови, необ­хідні для запуску процесу верифікації. Процес буде спрямовано на «подолання корупційних схем», ствер­джують ще в одному міністерстві – соціальної політики.

Експерти кажуть, що по­станови Уряду надають право перевіряти банків­ські рахунки громадян, які звертаються за оформлен­ням соціальних виплат, та їхніх родичів. Банк не змо­же відмовити міністерству в наданні даних, адже те­пер така вимога відомства буде цілком законною. Аналітики підтверджують, що така звірка інформації – звична в усьому світі практика. Вона дозволяє об’єктивно і справедливо визначати тих, хто дійсно потребує підтримки.

Однак у такої ініціативи вже зараз удосталь крити­ків, які переконані, що вона може вилізти банкі­рам боком. Нововведення може ще більше підірвати довіру з боку громадян до банківської системи, яка й так дісталася критичної межі. Згідно з опитуван­ням, проведеним фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та соціо­логічною службою Центру Разумкова, банкам довіряє всього 15% населення. Са­мих банкірів тривожить те, що в Мінфіні досі не опри­люднили механізм майбут­ніх перевірок фінансового стану одержувачів соціаль­них пільг. Поки що відомо лише те, що вся відпові­дальність за проведення верифікації покладена на міністерство, хоча це і не є його типовою функцією. Облік доходів кожного гро­мадянина швидше має бути в компетенції Держав­ної фіскальної служби. Банкіри досі не знають, яка кількість співробітників Мінфіну матиме доступ до таких даних, і чи не виник­не в когось із них бажання скористатися новими по­вноваженнями з корисли­вих міркувань. На думку банківських працівників, Міністерству фінансів слід розробити чіткі правила співпраці з банківськими установами, а заразом по­дбати й про якісний захист баз даних.

• КОМУ І В ЯКИХ ВИПАДКАХ БАНКИ РОЗКРИВАЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО КЛІЄНТІВ:

 за письмовим запитом безпосередньо самого клієнта;

 за письмовим запитом третьої особи і на підставі письмової згоди клієнта;

 за рішенням суду;

 за письмовим запитом органів прокуратури, СБУ, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України;

 Державній фіскальній службі України;

 Державній службі фінансового моніторингу;

 органам Державної виконавчої служби;

 Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

 Національному агентству з питань запобігання корупції;

 Національному банку України та іншим банкам;

 Міністерству фінансів (з 1 січня 2016 р.).

• КОМЕНТАР

ОЛЕНА КОРОБКОВА, ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР НЕЗАЛЕЖНОЇ АСОЦІАЦІЇ БАНКІВ УКРАЇНИ:

«Держава має право цікавитися фінансовим станом своїх громадян, які звертаються за допомогою. Якщо людина не приховує свої законні до­ходи і претендує на преференції, для неї навряд чи щось зміниться. Тим же, хто має значні заощадження, простіше і дешевше відмовитися від субсидій, ніж закривати рахунок і тримати гроші «під подушкою».

ОЦІНКА ЗА ПОВЕДІНКУ

Кабінет Міністрів України оприлюднив інструкцію правил етичної поведінки державних службовців. Відтепер чинов­никам не можна конфліктувати, а тим більше лаятися чи битися, жбурляти один в од­ного будь-якими предметами. Цього не можна робити не тільки безпосередньо на робочому місці, а й поза межами службових кабінетів. Крім того, документ забороняє грубощі, вико­ристання партійної символіки та публічні ви­словлювання на підтримку тієї чи іншої полі­тичної сили.

Аби не схопити двійку за поведінку, державні службовці мають утримуватися «від будь-яких проявів публічної критики діяльності держав­них органів, їх посадових осіб». Цього теж вима­гають правила етики. Дія постанови поширю­ється і на керівників державних підприємств.

Стандарти етичної поведінки державних служ­бовців запроваджуються Урядом не лише для відновлення громадської довіри до діяльності державних органів, їх посадових осіб, а щоб продемонструвати наміри влади сповідувати європейські принципи. Відповідна постанова, стверджують автори ідеї, враховує прогресив­ний і успішний досвід країн-членів Європей­ського Союзу. За основу документа взято запро­ваджену в Республіці Польща модель гаранту­вання максимальної прозорості діяльності дер­жавних органів.

Прийняття акту започатковує єдині обов’язкові вимоги до стандартів етичної поведінки, добро­чесності у діяльності державних службовців. Урядовці сподіваються, що новація сприятиме не­допущенню тиску з боку представників бізнесу чи політичних сил на посадовців державних орга­нів. Про це йдеться в поясненні до постанови.

Етична інструкція стане обов’язковою для всіх державних службовців. Хоча окремі її пункти викликали неоднозначну реакцію не тільки в суспільстві, а й у середовищі чиновників. При­міром, пункт про підзвітність та прозорість. Він передбачає «для державних службовців першої та другої категорій ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представника­ми політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх упо­вноваженими особами, а також надання інфор­мації про такі розмови та зустрічі в порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації». Експерти вважають, що це може означати повернення до політичних ре­пресій. Однак за порушення правил поведінки передбачено дисциплінарну відповідальність, тож чиновники повинні дотримуватись «кодек­су поведінки».

• КОМЕНТАР

Микола ТОМЕНКО, народний депутат України:

«Незважаючи на те, що засади етики по­ведінки державного службовця визнача­ються статтею 5 чинного Закону України «Про державну службу», Кабмін вирішив своїм підзаконним актом, а не відповід­ними змінами до Закону через голосування в парламенті визначити, як працювати керівникам та заступникам апа­рату Верховної Ради України, Адміністрації Президента, керівникам секретаріатів парламентських комітетів та управлінь, радникам та помічникам Президента, Голови Верховної Ради, головам ОДА та їх заступникам тощо.

Чи не варто Уряду більше зосередитися на виконанні прямих обов’язків? Більше перейматися проблемами громадянина та суспільства, його соціально-економіч­ним становищем. А не думати, як прописати «кодекс будівника капіталізму» і змусити державних службовців І та ІІ категорій займатися сталінськими методами – стеженням і прослуховуванням».

05.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини