РОБОТА НАД ПРОЕКТОМ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ: В ДИСКУСІЯХ НАРОДЖУЄТЬСЯ ІСТИНА
Відбулося чергове засідання робочої групи Верховної Ради України
з доопрацювання проекту Трудового кодексу, в якому взяли участь представники профспілок.
Було обговорено статтю 55 проекту Трудового кодексу (ТК) щодо
порядку призначення на посаду, зокрема за рішенням суду при оспорюванні кандидатом
відмови у прийнятті його на роботу, а також порядок допуску до роботи після ухвалення
судом рішення про прийняття працівника на роботу.
Розглянувши низку поправок до згаданої статті, робоча група визначилась
із порядком урегулювання ситуації, коли працівник, отримавши рішення суду про прийняття
його на роботу, протягом 7 днів не приступив до роботи і не повідомив роботодавця
про поважні підстави щодо таких дій. Вирішено, що після того, як минув семиденний
строк без повідомлення з боку працівника, трудові відносини вважатимуться такими,
що не виникли. У цьому випадку роботодавець не зобов’язаний оформляти відповідні
документи зі звільнення працівника. Раніше визнавалося, що трудові відносини розірвані
з ініціативи працівника. Однак це не зовсім правильно, тому що у разі розірвання
трудових відносин з ініціативи працівника виникають певні обов’язки як у роботодавця
перед працівником, так і навпаки.
Профспілкам вдалося захистити власну редакцію визначення робочого
місця. У проект ТК внесено таке запропоноване профспілками формулювання: «Робоче
місце – це місце, де працівнику необхідно бути або куди необхідно прямувати під
час виконання ним трудових обов’язків і яке знаходиться під прямим або опосередкованим
контролем роботодавця». Таке формулювання підтримали народні депутати і представники
наукових установ, які входять до складу робочої групи.
На думку більшості, законодавче закріплення цього визначення
поняття «робоче місце» дозволить запобігти такому явищу, як запозичена праця,
тому що відтепер у законодавстві буде чітко прописано, що робоче місце перебуває
під контролем роботодавця. Через це аутсорсинг уже не може претендувати на одну
із форм трудового договору, а тому не входить до сфери трудових відносин.
Робоча група також прийняла рішення про підтримку ще однієї
пропозиції профспілок до частини 2 статті 58 проекту ТК щодо встановлення триденного
терміну оформлення роботодавцем усіх необхідних документів із дня, коли працівник
розпочав роботу. Раніше цей строк становив 7 днів.
Жваву дискусію викликали норми щодо права застосування роботодавцем
строкових трудових договорів. Статтею 59 проекту ТК передбачено, що строковий
трудовий договір укладається у випадках, якщо трудові відносини не можуть бути
встановлені на невизначений строк.
Відтепер редакція проекту ТК міститиме таку формулу: безстроковий
договір – це норма, а строковий – це виключення. У документі також будуть прописані
випадки, коли може бути укладений строковий договір. Так, у статті 60 зазначено,
що такий договір може укладатися для заміщення тимчасово відсутнього працівника,
за яким зберігається робоче місце, на час виконання працівником певного обсягу
чи виду роботи або тимчасового виконання робіт із ліквідації стихійного лиха тощо.
Профспілки підтримують позицію, що строкові трудові договори
мають бути винятком, а також те, що передбачені зміни до трудового законодавства
фактично скасовують контракти як форму трудових відносин.
СЕРГІЙ УКРАЇНЕЦЬ, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ДООПРАЦЮВАННЯ
ПРОЕКТУ ТК, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ УКРНАФТОГАЗПРОФСПІЛКИ:
«Запропоноване профспілками визначення робочого місця збігається
з визначенням робочого місця у ратифікованій Україною Конвенції МОП № 155 «Про безпеку
і гігієну праці та виробниче середовище». У нас існує багато робочих місць, які
пов’язані з пересуванням працівників по певних об’єктах. Це, наприклад, листоноші
або працівники залізниці, інспектори газових служб, які обстежують магістралі тощо.
Під час виконання своїх службових обов’язків вони також мають бути захищені законодавством».
ФПУ ДЯКУЮТЬ ЗА ДОПОМОГУ
На ім’я Голови ФПУ Григорія Осового надійшов лист від в.о. голови
Громадського формування «Щит» Сергія Шкаровського зі словами подяки за можливість
пройти реабілітацію у лікувальних закладах Федерації профспілок України.
Зокрема, у листі зазначається: «Хочемо висловити Вам щиру подяку
за надану нашим побратимам і членам їхніх родин можливість пройти реабілітацію в
лікувальних закладах Федерації профспілок України.
Ми високо цінуємо Вашу працю на підтримку патріотів, що потребують
відновлення фізичних і психологічних сил після повернення з АТО».
НАЙГОЛОВНІША ЦІЛЬ – ПОДОЛАТИ БІДНІСТЬ
У 2012 році на Конференції ООН зі сталого розвитку у Ріо-де-Жанейро
держави домовилися створити відкриту робочу групу для розроблення Цілей сталого
розвитку. 193 держави – члени ООН досягли консенсусу щодо підсумкового документа
нової програми «Трансформація нашого світу: порядок денний сталого розвитку до
2030 року».
Як інформує міжнародний відділ ЦК Профспілки працівників освіти
і науки України, розроблено 17 цілей сталого розвитку, які містять 169 цільових
показників.
Нові цілі охоплюють більше питань, адже передбачають розгляд
взаємопов’язаних елементів сталого розвитку: економічного зростання, соціальної
інтеграції та захисту довкілля. Цілі поширюватимуться на весь світ – як на багаті,
так і на бідні країни.
25 вересня 2015 року лідери 193 країн світу взяли зобов’язання
на виконання 17 цілей, які дозволять досягти трьох важливих результатів у найближчі
15 років: подолати крайню бідність, побороти нерівність та несправедливість, зайнятися
викликами зміни клімату.
Ціль 1. Викорінити бідність – повсюдно, в усіх її формах.
Ціль 2. Покінчити з голодом, домогтися продовольчої безпеки та
поліпшення харчування, сприяти сталому розвитку сільського господарства.
Ціль 3. Забезпечити здорове життя та сприяти добробуту кожного
у будь-якому віці.
Ціль 4. Забезпечити всеохоплюючу і справедливо якісну освіту,
сприяти створенню можливостей для навчання протягом усього життя для всіх.
Ціль 5. Досягти гендерної рівності, забезпечити права і можливості
всім жінкам і дівчаткам.
Ціль 6. Забезпечити доступність та стале управління водними
ресурсами та санітарії для всіх.
Ціль 7. Забезпечити загальний доступ до недорогої, надійної,
сталої та сучасної енергетики для всіх.
Ціль 8. Сприяти безперервному, всеохоплюючому, сталому економічному
зростанню, повній продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх.
Ціль 9. Створити життєздатну інфраструктуру, сприяти всеосяжній
і стійкій індустріалізації, стимулювати інновації.
Ціль 10. Знизити нерівність усередині країн і серед них.
Ціль 11. Зробити міста і місця проживання людей відкритими,
безпечними, життєздатними і сталими.
Ціль 12. Забезпечити сталі моделі споживання та виробництва.
Ціль 13. Вжити термінових заходів для боротьби зі зміною клімату
та її наслідками.
Ціль 14. Зберігати й раціонально використовувати океани, моря
і морські ресурси для сталого розвитку.
Ціль 15. Охороняти та відновлювати екосистеми на суші, сприяти
їх раціональному використанню, ефективно розпоряджатися лісами, боротися з опустелюванням,
зупинити і повернути назад процес деградації земель, зупинити процес втрати біорізноманіття.
Ціль 16. Сприяти створенню мирного і вільного від соціальних
бар’єрів суспільства для сталого розвитку, забезпечити доступ до правосуддя для
всіх, створити ефективні, підзвітні інститути на всіх рівнях.
Ціль 17. Зміцнювати засоби досягнення сталого розвитку та активізувати
роботу механізмів Глобального партнерства для сталого розвитку.
29.01.2016
|