« на головну 23.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Що відбувається?

ДЗЕРКАЛЬНІ САНКЦІЇ

ДЗЕРКАЛЬНІ САНКЦІЇ

Влада Російської Федерації очі­кувано поставилась до всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною – скасува­ла режим ЗВТ щодо України і запро­вадила продовольче ембарго. РФ пов’язала скасування режиму спри­ятливої торгівлі саме з набуттям ЗВТ між Україною та ЄС, щоб захистити свій ринок від можливого реекспор­ту європейських товарів до РФ з України. У відповідь на введення Ро­сією торгових обмежень Київ підго­тував дзеркальні санкції проти РФ. Рішенням уряду для товарів із Росії запроваджуються додаткові ввізні мита, а певні категорії товарів, пере­важно продовольчі, забороняється ввозити на територію України.

Якщо раніше Москва мала намір запровадити мита на частину укра­їнських товарів, то нині указом пре­зидента РФ під дію мит потрапляє увесь імпорт із нашої держави.

Середній розмір мита становити­ме 6%, що зробить українські товари неконкурентними на російському ринку. На практиці це означає, що Україна і Росія з 1 січня почали тор­говельну війну. Єврокомісія сприй­няла чергову «ініціативу» російської влади вкрай негативно. А Прем’єр- міністр України Арсеній Яценюк оці­нив майбутні втрати від російського ембарго у 2016 році у 600 мільйонів доларів. «Україна розуміє, що озна­чають ці обмеження з боку РФ, і про­раховує шкоду для української еко­номіки, однак ми готові заплатити таку ціну для того, аби бути вільни­ми і незалежними», – заявив Глава держави Петро Порошенко. Поза сумнівом, ухвалена постанова Мо­скви – ще одна спроба вплинути на євроінтеграційний вибір України. Це той гачок, на якому Росія прагне утримати нашу країну в орбіті свого впливу.

Однак Київ готовий упоратися з наслідками продуктового ембарго. Вони будуть пом’якшені тими масш­табними зрушеннями, які вже відбу­лися у торгівлі країни. Чимало галу­зей, насамперед сировинні та харчо­ві компанії, знаходять нові ринки – надійніші.

Відомо, що Росія вимагала «від­класти на довгий час введення євро­пейських стандартів в Україні». Складні перемовини на найвищому рівні тривали більше року. Україна пішла на поступки, відклавши ЗВТ з Євросоюзом, а в результаті отримала у відповідь торговельні обмеження та санкції. До того ж Кремль активно підбурював до аналогічного кроку й інші держави СНД. Та найближчі партнери Росії – Білорусь і Казах­стан відмовилися скасовувати зону вільної торгівлі з Україною.

Нижче наведено основні дані про групи товарів, на які запроваджено торговельні обмеження і які мають найбільшу частку експорту до РФ у загальному обсязі експорту.

  • КОМЕНТАР

ОЛЕКСІЙ ДОРОШЕНКО,

ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ:

«Російська Федерація ухвалила постанову про заборону ввезення на свою територію українського продовольства, а також спиртних напоїв. Тому ми аналогічно відповідаємо тим самим. У проект Кабміну потрапили всі продукти харчування, які завозяться на територію України: макарони, всі без винятку морепродукти, кондитерські вироби, лікеро-горілчані вироби, пиво».

 

ЗУСТРІЧНИЙ РУХ

З 1 січня 2016 року між Європейським Союзом та Україною почала діяти по­глиблена і всеосяжна зона вільної тор­гівлі. Це означає, що українські під­приємці отримали стабільний і передбачува­ний доступ на найбільший ринок світу із 500 мільйонами покупців. Аналогічно підприєм­цям із ЄС тепер легше потрапити на вітчиз­няний ринок. Відтак збільшення конкуренції та зниження імпортних тарифів має сприяти стабілізації цін.

Зона вільної торгівлі усуває 97% тарифів на українські товари і передбачає зниження се­реднього тарифу на український експорт з 7,6 до 0,5%. Що ж до зниження ввізних мит на єв­ропейську продукцію – не треба впадати в ей­форію, що набуття чинності ЗВТ приведе до шаленого напливу європейських товарів.

За даними Міністерства економічного розви­тку і торгівлі, з 1 січня нинішнього року ну­льові ставки запроваджуються для промис­лових і сільськогосподарських товарів, това­рів переробної та харчової промисловості. Крім того, на товари текстильної, кондитер­ської, хімічної галузей, на насіннєву продук­цію, окремі зернові культури, фрукти, сухофрукти, приправи і спеції, іншу продукцію рослинного походження Україна та ЄС симе­трично скасують ввізні мита.

Загалом Україна скасує ввізні мита на понад 80% промислових товарів, а ЄС – на більш ніж 90%. Для решти товарів сторони встановили перехідний період, а для легкових автомобі­лів та одягу, який був у використанні, перед­бачено застосування спеціальних механізмів для захисту української автомобільної та лег­кої промисловості, стверджують фахівці.

Чи не найбільше преференцій отримали українські виробники сільськогосподарської продукції. Для цього сектору продукції мита буде скасовано на понад 35% в Україні та на більш ніж 80% – в Євросоюзі. Унаслідок ска­сування мит українські експортери заоща­джуватимуть понад 480 мільйонів євро щоро­ку, а економія європейських експортерів пе­ревищить 390 мільйонів євро на рік. На пере­конання аналітиків, це сприятиме розвитку сільського господарства, яке з часом зможе забезпечити внутрішній і зовнішній ринок своїми товарами.

  • КОМЕНТАР

Тарас КАЧКА, експерт з європейської ін­теграції, один з авторів Договору про створення зони вільної торгівлі:

«Коли говорять про вільну торгівлю з Євросоюзом, слід звернути увагу на то­вари, які найбільш активні у зростанні експорту – це сільськогосподарська про­дукція, наприклад зернові. Те, що ми зможемо без мита додатково експортувати в ЄС близько двох мільйонів тонн зернових сумарно означає, що наші виробники діс­тануть додатковий стимул для розвитку виробництва всередині країни. Та для цього ми маємо бути готові ви­конувати одну з основних умов участі в зоні вільної тор­гівлі – дотримуватися правил чесної конкуренції та рів­ного доступу до ринків.

З одного боку, йдеться про боротьбу з такими практи­ками, як картелі, зловживання панівним становищем на ринку. Таке каратиметься санкціями. З іншого боку, йдеться і про мінімальне застосування державних за­хисних заходів – дотації експортним галузям, компенса­ційні механізми для внутрішніх виробників тощо».

18.01.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання