ДЗЕРКАЛЬНІ САНКЦІЇ
Влада Російської Федерації очікувано поставилась до всеосяжної
зони вільної торгівлі між ЄС та Україною – скасувала режим ЗВТ щодо України і запровадила
продовольче ембарго. РФ пов’язала скасування режиму сприятливої торгівлі саме з
набуттям ЗВТ між Україною та ЄС, щоб захистити свій ринок від можливого реекспорту
європейських товарів до РФ з України. У відповідь на введення Росією торгових обмежень
Київ підготував дзеркальні санкції проти РФ. Рішенням уряду для товарів із Росії
запроваджуються додаткові ввізні мита, а певні категорії товарів, переважно продовольчі,
забороняється ввозити на територію України.
Якщо раніше Москва мала намір запровадити мита на частину українських
товарів, то нині указом президента РФ під дію мит потрапляє увесь імпорт із нашої
держави.
Середній розмір мита становитиме 6%, що зробить українські товари
неконкурентними на російському ринку. На практиці це означає, що Україна і Росія
з 1 січня почали торговельну війну. Єврокомісія сприйняла чергову «ініціативу»
російської влади вкрай негативно. А Прем’єр- міністр України Арсеній Яценюк оцінив
майбутні втрати від російського ембарго у 2016 році у 600 мільйонів доларів. «Україна
розуміє, що означають ці обмеження з боку РФ, і прораховує шкоду для української
економіки, однак ми готові заплатити таку ціну для того, аби бути вільними і незалежними»,
– заявив Глава держави Петро Порошенко. Поза сумнівом, ухвалена постанова Москви
– ще одна спроба вплинути на євроінтеграційний вибір України. Це той гачок, на якому
Росія прагне утримати нашу країну в орбіті свого впливу.
Однак Київ готовий упоратися з наслідками продуктового ембарго.
Вони будуть пом’якшені тими масштабними зрушеннями, які вже відбулися у торгівлі
країни. Чимало галузей, насамперед сировинні та харчові компанії, знаходять нові
ринки – надійніші.
Відомо, що Росія вимагала «відкласти на довгий час введення
європейських стандартів в Україні». Складні перемовини на найвищому рівні тривали
більше року. Україна пішла на поступки, відклавши ЗВТ з Євросоюзом, а в результаті
отримала у відповідь торговельні обмеження та санкції. До того ж Кремль активно
підбурював до аналогічного кроку й інші держави СНД. Та найближчі партнери Росії
– Білорусь і Казахстан відмовилися скасовувати зону вільної торгівлі з Україною.
Нижче наведено основні дані про групи товарів, на які запроваджено
торговельні обмеження і які мають найбільшу частку експорту до РФ у загальному обсязі
експорту.
ОЛЕКСІЙ ДОРОШЕНКО,
ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ:
«Російська Федерація ухвалила постанову про заборону ввезення
на свою територію українського продовольства, а також спиртних напоїв. Тому ми аналогічно
відповідаємо тим самим. У проект Кабміну потрапили всі продукти харчування, які
завозяться на територію України: макарони, всі без винятку морепродукти, кондитерські
вироби, лікеро-горілчані вироби, пиво».
ЗУСТРІЧНИЙ РУХ
З 1 січня 2016 року між Європейським Союзом та Україною почала
діяти поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі. Це означає, що українські
підприємці отримали стабільний і передбачуваний доступ на найбільший ринок світу
із 500 мільйонами покупців. Аналогічно підприємцям із ЄС тепер легше потрапити
на вітчизняний ринок. Відтак збільшення конкуренції та зниження імпортних тарифів
має сприяти стабілізації цін.
Зона вільної торгівлі усуває 97% тарифів на українські товари
і передбачає зниження середнього тарифу на український експорт з 7,6 до 0,5%. Що
ж до зниження ввізних мит на європейську продукцію – не треба впадати в ейфорію,
що набуття чинності ЗВТ приведе до шаленого напливу європейських товарів.
За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, з
1 січня нинішнього року нульові ставки запроваджуються для промислових і сільськогосподарських
товарів, товарів переробної та харчової промисловості. Крім того, на товари текстильної,
кондитерської, хімічної галузей, на насіннєву продукцію, окремі зернові культури,
фрукти, сухофрукти, приправи і спеції, іншу продукцію рослинного походження Україна
та ЄС симетрично скасують ввізні мита.
Загалом Україна скасує ввізні мита на понад 80% промислових товарів,
а ЄС – на більш ніж 90%. Для решти товарів сторони встановили перехідний період,
а для легкових автомобілів та одягу, який був у використанні, передбачено застосування
спеціальних механізмів для захисту української автомобільної та легкої промисловості,
стверджують фахівці.
Чи не найбільше преференцій отримали українські виробники сільськогосподарської
продукції. Для цього сектору продукції мита буде скасовано на понад 35% в Україні
та на більш ніж 80% – в Євросоюзі. Унаслідок скасування мит українські експортери
заощаджуватимуть понад 480 мільйонів євро щороку, а економія європейських експортерів
перевищить 390 мільйонів євро на рік. На переконання аналітиків, це сприятиме
розвитку сільського господарства, яке з часом зможе забезпечити внутрішній і зовнішній
ринок своїми товарами.
Тарас КАЧКА, експерт з європейської інтеграції, один з авторів
Договору про створення зони вільної торгівлі:
«Коли говорять про вільну торгівлю з Євросоюзом, слід звернути
увагу на товари, які найбільш активні у зростанні експорту – це сільськогосподарська
продукція, наприклад зернові. Те, що ми зможемо без мита додатково експортувати
в ЄС близько двох мільйонів тонн зернових сумарно означає, що наші виробники дістануть
додатковий стимул для розвитку виробництва всередині країни. Та для цього ми маємо
бути готові виконувати одну з основних умов участі в зоні вільної торгівлі – дотримуватися
правил чесної конкуренції та рівного доступу до ринків.
З одного боку, йдеться про боротьбу з такими практиками, як
картелі, зловживання панівним становищем на ринку. Таке каратиметься санкціями.
З іншого боку, йдеться і про мінімальне застосування державних захисних заходів
– дотації експортним галузям, компенсаційні механізми для внутрішніх виробників
тощо».
18.01.2016
|