ДОДАТКОВІ КОШТИ В БЮДЖЕТ СТУДЕНТСЬКОЇ ПРОФСПІЛКИ
Ініціативи студентів вражають своєю масштабністю. Та адміністрація
вишу повторює одне й те саме: «Грошей немає». На допомогу приходить профспілка.
Але як бути, якщо на фінансування проекту треба буде викласти половину бюджету
профспілки?
А ТИ ВСТУПИВ ДО ПРОФСПІЛКИ?
Щороку вересень у житті кожної студентської профспілки – гаряча
пора. Інформаційні буклети, агітація та креатив дають свої результати: студенти
пишуть заяви і стають членами великих родин первинних профспілкових організацій.
Сюди ж студенти, аспіранти і докторанти сплачують свої перші профспілкові внески.
КОПІЙКА ГРИВНЮ БЕРЕЖЕ
1% зі стипендії, або 100 гривень, – саме стільки становить мінімальна
сума, яку сплачує студент- бюджетник на рік до профспілки. З контрактниками трохи
складніше, адже їм потрібно самостійно оплачувати освітні послуги, тому сума їхніх
внесків часто менша за внесок студента-бюджетника.
Згідно з опитуванням бюджет середньостатистичної студентської
профспілки становить 200– 300 тисяч гривень на рік. Ця цифра не стосується таких
профспілок- велетнів, як КНУ ім. Т. Шевченка, КПІ, ХПІ, ХНУ ім. Каразіна, ЛНУ ім.
І. Франка та багатьох інших.
На що витрачаються кошти студентських профспілок? Насамперед
це соціальний захист, надання матеріальної допомоги малозабезпеченим студентам,
здешевлення вартості путівок для літнього та зимового відпочинку, новорічні подарунки
студентським родинам. На другому місці – проведення культурно-масової та спортивної
роботи серед студентів. А от на студентські ініціативи і проекти залишається мізерна
сума. Адже бюджет не гумовий.
НЕ ПАНАЦЕЯ, АЛЕ ДОПОМОГТИ МОЖЕ
Деякі студентські профспілки почали перебудовувати свої бюджети
під реальні вимоги студентів задовго до появи цієї статті. І продовжують робити
це зараз. На сьогодні маємо позитивний досвід залучення додаткових коштів за грантовими
програмами на фінансування проектів у студентських профспілках КНЕУ ім. В. Гетьмана
(голова – Ольга Чабанюк), НТУУ «КПІ» (голова – Андрій Гаврушкевич) та ін.
Відтак бюджет студентської профспілки може формуватися не лише
із профспілкових внесків, і для вирішення глобальних завдань існують гранти.
НЕ ЦІЛЬ, А ЗАСІБ
Отримання гранту – не ціль, а засіб. Насамперед – самореалізація
студентів, а звідси й рейтинг профспілки серед студентів як організації, яка вирішує
завдання.
Первинні профспілкові організації студентів мають як позитивний,
так і негативний досвід роботи з фондами, і, як правило, системного підходу до
вирішення цієї проблеми не існує. Кожен фонд – це люди, які вимагають індивідуального
звернення. Діяльність по фандрайзингу в цьому напрямі має доволі хаотичний характер,
але систематизувати інформацію та спрямувати основні зусилля фандрайзера все ж таки
можна.
РЕЦЕПТ УСПІХУ
Selfie, work space, start up… Чимало нового з’явилося останнім
часом та набирає популярності серед студентів. Щоб вчорашні студенти були активними
учасниками процесів студентських профспілок, сьогодні потрібно бути модними та
бути в тренді.
«Залучення додаткових інвестицій – це must have для студентських
профкомів. Докладати зусиль треба сьогодні», – вважає голова студентського профкому
Одеського національного університету ім. І. Мечникова Вадим Пєнов.
ТОП-5 ПОСОЛЬСТВ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ НАДАЮТЬ ГРАНТИ УКРАЇНЦЯМ
1. США.
2. Канади.
3. Франції.
4. Польщі.
5. Литви.
ТОП-5 САЙТІВ ДЛЯ ПОШУКУ ГРАНТІВ
Інформацію про закордонні фонди та особливості роботи з ними
можна знайти на офіційних сайтах:
1. www.foundations.org
2. www.fundraisinginfo.com
3. www.grantstation.com
4. www.guidestar.org
5. www.fes.kiev.ua
Найчастіше із профспілками співпрацює Фонд ім. Фрідріха Еберта
(сайт www.fes.kiev.ua). Діяльність фонду спрямована на підтримку європейської інтеграції,
міжнародної співпраці, демократизації та розвитку соціального діалогу.
Інформація про гранти:
ФОНДИ та КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ЦЕНТРИ ФОНДІВ
Foundatkm Center та European Foundatkm Center- служби містять бібліотеки та бази
даних, випускають довідники, мають можливість пересилки поштою по запиту. Звернення
в FC здійснюється англійською мовою, в EFC - англійською та французькою мовами.
МІЖНАРОДНІ УРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ Активно фінансують гранти такі міжнародні урядові
організації, як: ООН, Європейський Союз (ЄС), Рада Європи (РЄ), ЮНЕСКО, US AID,
USIA та ін., які мають представництва в Україні.
МІНІСТЕРСТВА та ПРЕДСТАВНИЦТВА
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Інформація про фонди в різних міністерствах України, консульствах
та посольствах іноземних держав не є конфіденційною. У посольствах є ресурси: бібліотеки,
культурні центри, читальні зали і приміщення для роботи науково- дослідного характеру,
які можна використовувати.
ІНТЕРНЕТ та ЕЛЕКТРОННІ БІБЛІОТЕКИ РІЗНИХ КРАЇН Знайти
інформацію можна за ключовими словами: Фонди, Філантропія, Освіта, Фінансування,
Фандрайзинг, Гранти, Фінансова допомога тощо. Майже кожен фонд має свою інтернет-сторінку,
що значно полегшує пошук шукачам грантів.
Покрокова інструкція роботи над грантом:
Здійснити пошук інформації
в Інтернеті про конкурси, які проводяться на території регіону, округу чи країни.
Провести аналіз отриманої інформації: географія конкурсу, принципи відбору учасників,
пріоритети, обмеження за статтями фінансування, терміни подачі заявок та вимоги
до їх оформлення.
Порівняти отриману інформацію із ідеями профспілки та відповідність
напрямів діяльності, визначених Статутом з напрямками конкурсу.
Створити робочу
групу з активних студентів, аспірантів чи докторантів та організувати роботу над
написанням гранту.
Оформити і подати заявку відповідно до вимог положення про конкур
ПРОФКОМ СТУДЕНТІВ КПІ – НА СТОРОЖІ ЯКОСТІ ОСВІТИ,
або ЯК КОМУНАЛКА ПІДРІЗАЄ ОСВІТУ
У студентському середовищі зростає невдоволення. Студенти хочуть
слухати лекції про сучасні наукові здобутки, проходити виробничу практику не для
галочки і не мають бажання мерзнути в холодних аудиторіях. Низький рівень стипендіального
забезпечення не сприяє ефективності навчального процесу, а корупція відбиває будь-яке
бажання вчитися. Масло у вогонь підливають постійні зміни в навчальних планах та
перехід, а потім знову відхід від адаптованої до бідних українських реалій болонської
системи навчання. Гроші, які надходять від Міносвіти та контрактників на рахунок
університетів, «з’їдає» комуналка. Про розвиток університету годі й говорити.
В таких умовах студенти губляться в постійному пошуку виходу зі складних студентських
буднів.
Для вирішення поточних питань студентські профспілки, в рамках
соціального діалогу, зустрічаються з ректоратами вишів.
Так, 9 грудня відбулася відкрита зустріч профактиву та органів
студентського самоврядування Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут» з ректором Михайлом Згуровським. На зустріч також були
запрошені представники «низових ініціатив» і студенти.
Під час розмови молодь порушувала різноманітні питання – від
проблем щодо якості викладання, покращення роботи студентської поліклініки вишу
до місць загального користування.
Профспілка студентів КПІ порушила питання про необхідність більшої
інформованості студентів щодо виконання бюджету навчального закладу. Такий досвід
для КПІ не новий. На сьогодні в Інтернеті кожен охочий може ознайомитися із загальним
бюджетом університету. Пропозиція стосувалася бюджетів факультетів та гуртожитків
щодо планів ремонтних робіт та термінів їх виконання. У свою чергу, студентський
профком узяв на себе зобов’язання зробити докладний моніторинг аудиторного стану
корпусів (стан парт, стільців, ремонти, освітлення, опалення тощо).
Особливу увагу було приділено питанню безпеки студенів у зв’язку
із погіршенням криміногенної ситуації у студмістечку та в місті в цілому.
Керівництво університету надало вичерпні відповіді на запитання
і критичні зауваження та проінформувало про завершення студентської розробки мобільного
додатка, де кожен студент матиме змогу через телефон оцінити якість викладання,
що, у свою чергу, дасть змогу керівництву робити висновки й вживати відповідних
заходів. Подібне ноу-хау є новинкою для українських студентів.
Сторони домовилися регулярно зустрічатися для контролю за виконанням
домовленостей.
«Ректор університету висловив задоволення зростанням активності
студентів та появою багатьох «низових ініціатив» і попросив під час вибору представників
студентів до вчених рад обирати справді тих, хто реально представлятиме позицію
студентів. На думку ректора, «низові ініціативи» – дуже гарна справа, адже вони
піднімають рейтинг вишу», – зазначив голова профкому студентів НТУУ «КПІ» Андрій
Гаврушкевич.
Варто зауважити, що соцдіалог – справді дієва форма співпраці
між профспілками та адміністраціями. Він створює майданчик для вирішення проблем
членів профспілки та сприяє розвитку профспілкового руху.
19.12.2015
|
