СИГНАЛ ВІД ЄВРОПИ

Євросоюз заявив про готов­ність до зони вільної тор­гівлі з Україною. Відте­пер, сповістив на своїй сторінці у Facebook Петро Поро­шенко, жодних перешкод не іс­нує. Тож із 1 січня 2016 року має повноцінно запрацювати Угода про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Украї­ною та ЄС. Український уряд зві­тує, що на 100% виконав свої зобов’язання за угодою щодо ухвалення необхідних законодав­чих актів. Єврокомісія своєю чер­гою постійно нагадує про еконо­мічні вигоди для українських біз­несменів та споживачів. Досі впродовж 6 місяців для україн­ських товарів в ЄС діяли односто­ронні торговельні преференції. Однак обсяги торгівлі України з ЄС за цей період скоротилися на третину. Влада пояснює такий провал змінами в світовій кон’юнктурі цін на сировинну продукцію. Саме сировина і на­півсировина з України найбільше цікавлять європейських імпорте­рів. Крім того, з експортних по­тужностей України «випали» охоплені збройним конфліктом території Луганської та Доне­цької областей, на які припадала значна частка продукції, яку ку­пували в ЄС.

Чиновники з Мінекономіки пе­реконані, що альтернативи євро­пейському ринку для української галузі немає. На переконання глави представництва ЄС у Києві Яна Томбінського, запроваджен­ня повноцінної зони вільної тор­гівлі означатиме перехід вітчиз­няної економіки на західні стан­дарти і можливість для україн­ських підприємств постачати свою продукцію європейським споживачам. Водночас чиновник застеріг українців від ейфорії: економічне диво не станеться миттєво вже 1 січня 2016 року. Для повноцінної адаптації на єв­ропейському ринку потрібно що­найменше 3 роки.

Поки що розмови про дерегуля­цію, скасування бар’єрів лунають для вітчизняного бізнесу як гас­ла. Не визначився остаточно середній та малий бізнес, його ке­рівники вважають, що угода за­працює лише для обраних компа­ній. Хоча й не заперечують, що цей процес не спинити.

Намір України реально влити­ся в європейський ринок викли­кає відверте роздратування Мо­скви. Дмитро Медведєв заявив, що з 1 січня 2016 року Росія підви­щить митні тарифи і введе еконо­мічні санкції проти України, якщо та підпише угоду про ЗВТ з Євросоюзом. Очевидно, росій­ський прем’єр досить неуважно вивчав текст угоди, бо там навіть не згадується про жодні перешко­ди для України торгувати з інши­ми країнами-партнерами. Зага­лом за останнє півріччя обсяг тор­гівлі між Україною та Росією ско­ротився на дві третини. І це тіль­ки за офіційними даними. Попри негативну реакцію Кремля Київ активно працює, аби без зволі­кань запустити угоду в дію.

З НИЗЬКОГО СТАРТУ

Штиль на валютно­му ринку закін­чився – гривня знову почала па­дати. Більшість експертів на­лаштовані песимістично: найближчим часом гривня буде знецінюватись. Попри прогнози 23 грн за долар, аме­риканська валюта наближа­ється до 25.

Чому долар знову стрибнув угору? Насамперед через те, що експортери притримали валютні виручки перед міс­цевими виборами і чекали на оголошення офіційних ре­зультатів. Іншим фактором знецінення гривні стала заява представників МВФ про те, що у фонді незадоволені проектом податкової рефор­ми. Пауза МВФ у кредитуван­ні негативно вплинула на ри­нок. Кредитори вкотре напо­лягають на необхідності при­скорення реформ та боротьби з корупцією. Партнери пода­ють сигнал, що втомилися че­кати активних дій від влади.

Негативно позначається на гривні і загострення політич­ної боротьби та криза коалі­ції. На цьому тлі гальмується ухвалення важливих законо­проектів, а це, безумовно, стримує виділення кредит­них коштів від західних кре­диторів.

Банкіри ж вважають, що ни­нішні перекоси є коротко­строковими, і вже найближ­чим часом безготівковий до­лар повернеться в діапазон 22–22,3 грн. Підтримати грив­ню повинні й отримання Україною нових траншів кре­диту МВФ, і завершення бор­гової операції, і підвищення кредитних рейтингів держа­ви. Однак загроза подальшо­го подорожчання долара остаточно не минула. Тен­денції до послаблення грив­ні, найімовірніше, збере­жуться, оскільки валютна ви­ручка після розпродажу вро­жаю вітчизняними аграрія­ми неминуче скоротиться. Значний приплив валюти, який би точно вплинув на зміцнення гривні, можливий лише за умови масштабної приватизації. Та в Уряді стверджують, що вона буде проведена не раніше наступ­ного року. У Кабінеті Міні­стрів, до речі, абсолютно впевнені, що НБУ вдасться стримати курс долара. В уся­кому разі Арсеній Яценюк за­певнив, що інструменти для стабілізації гривні у Центро­банку є.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ