ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Над лісовою галуззю України нависла загроза…

Лісівники Кіровоградщини (та й інших регіонів) украй стурбовані ситуацією, пов’язаною із неви­значеністю майбутнього галузі, а також загроза­ми, які можуть виникнути під час реформування. З огляду на зростання напруги в трудових колек­тивах, обласна організація профспілки працівни­ків лісового господарства звернулася до народ­них депутатів із проханням підтримати позицію лісівників регіону щодо збереження державної власності на ліси, ефективного проведення ре­форм із запровадження європейських стандартів екологічного спрямування та проголосувати проти трьох законопроектів. Один із них пов’язаний з виключенням державних лісогосподарських підприємств з пе­реліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а два інші – із запровадженням мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів та мора­торію на рубки головного користування.

Валентина ТОКАРЧУК

голова Кіровоградської обласної профорганізації працівників лісового господарства

Приватизація для лісів – шлях до загибелі цільної стабільної лісової мережі, це нажива окремих госпо­дарів. Приватники не дба­тимуть про збільшення лісистості та не вкладатимуть кошти у довго­строкові програми захисного лісо­розведення – пріоритетного напря­му південних регіонів, до яких на­лежить і Кіровоградщина. Нинішня зацікавленість держави у розвитку лісового господарства може зміни­тися на зацікавленість приватника в отриманні максимальних прибут­ків шляхом нещадної експлуатації праці кваліфікованих працівників.

На переконання досвідчених спе­ціалістів лісової галузі, запрова­дження мораторію на експорт лісо­матеріалів є недоцільним, адже це призведе до різкого зниження при­бутковості державних лісогоспо­дарських підприємств, скорочення чисельності працівників. Тим ча­сом призупинення проведення ру­бок головного користування (сти­глого лісу) спричинить значне по­гіршення захисних функцій лісів, матимемо негативні екологічні на­слідки і втрати якості деревини. Тобто ці законопроекти є непрофе­сійними, економічно необґрунтова­ними та призведуть до погіршення соціально-трудових відносин між працівниками та адміністрацією, скорочення штату, підрозділу лісо­вої охорони, що неприпустимо.

Практика показує, що наслід­ком змін в організації виробництва є грубі порушення конституційних трудових прав працівників. Лише стале державне бюджетне фінан­сування може гарантувати забез­печення продуктивної зайнятості працівників.

Упродовж багатьох років лісо­господарські підприємства розви­валися, виконували важ­ливі завдання, зокрема з лісорозведення. Саме з метою захисту тери­торії регіону від ерозій­них процесів і створюва­лися нинішні держліс­госпи південного регіо­ну як лісомеліоративні станції. Сьогодні лісгос­пи південних районів не можуть забезпечи­ти продуктивну зайня­тість усіх працівників. Виконані такими підприємствами роботи та надані послуги в січні ц. р. частково були профінансовані лише 30 січня. Працівникам вчас­но не виплачено зарплату, що по­рушує умови колдоговорів. Через відсутність фінансування понад 150 працівників лісогосподарських підприємств перебували у неопла­чуваних п’ятиденних відпустках, унаслідок чого в середньому кожен недоотримав майже 600 грн.

Ще один привід для тривоги – тривала відсутність керівника Дер­жавного агентства лісових ресурсів України, який має координувати та спрямовувати діяльність понад 400 лісогосподарських підприємств. За­лишити галузь у такий доленосний час без керівника все одно, що пус­тити в море корабель без кермани­ча. Багато років керівництво лісо­вої галузі здійснювали досвідчені, високопрофесійні фахівці, які мали фахову освіту, високий авторитет у трудових колективах. Тож і галузь не штормило: підприємства працю­вали ефективно, а працівники мали стабільну зарплату та відповідний соціальний захист. Починаючи з 2006 року на найвищу лісову посаду керівники переважно призначалися за політичними поглядами, а не за професійними якостями. Нечітка по­літика керівництва, яка іноді йшла у розріз із законодавством, проти­правне втручання в господарську ді­яльність лісгоспів, відволікання ко­штів підприємств на здійснення не­продуктивних витрат, запроваджен­ня непродуманих і необ­ґрунтованих псевдоре­форм призвели до руй­нівних процесів у галузі, трудових колективах, до звільнення кваліфіко­ваних фахівців, значно­го скорочення робочих місць, переважно у сіль­ській місцевості. Ці дії спричинили погіршення фінансового стану під­приємств, вимивання обігових коштів і, як на­слідок, на 1 січня ц. р. лісова галузь України має майже 800 млн грн кре­диторської заборгованості. Чи не час покласти край цим негативам?

Така кадрова політика викликає і подив, і обурення, адже йде у роз­різ з обіцянками високих держав­них посадовців – підписантів Коалі­ційної угоди, які гарантували при­значення керівників на основі ви­сокої професійності, а не за прин­ципом партійних квот. Працівни­ки та ветерани лісової галузі Кіро­воградщини, удостоєні державних нагород, разом із колегами з інших областей звернулися до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням про призначення на по­саду керівника лісового відомства професіонала-лісівника. Президія ЦК галузевої профспілки теж наді­слала аналогічне звернення. Вважа­ємо, що серед 50-тисячного колекти­ву лісівників України можна зна­йти досвідчену, високопрофесійну людину з фаховою освітою, яка за­безпечить запровадження галузе­вих реформ з державницької пози­ції та виважено підійде до вирішен­ня пріоритетного завдання галузі – збільшення площі лісів, ефективно­го використання ресурсів, розвитку економічного потенціалу та збере­ження професійних кадрів.

Первинні профорганізації дер­жавних лісогосподарських підпри­ємств Кіровоградщини звернулися до відділення Національної служ­би посередництва і примирення області про сприяння у запобіган­ні виникнення трудових спорів та усунення факторів, які можуть не­гативно вплинути на стан трудо­вих відносин, рівень забезпечення прав та інтересів найманих праців­ників за відсутності належного бю­джетного фінансування лісгоспів степової зони та прийняття Верхо­вною Радою згаданих законів. Ці дії профорганізацій лісівників Кі­ровоградщини готові підтримати і в інших областях. Голос профспіл­ки мають не просто почути, а й вра­хувати всі соціальні партнери.

Тривожні будні машинобудівників

У вкрай складному становищі опинилися підприємства машинобудування нашої об­ласті. Виробництво тут зупинено зовсім або ж скорочено до мінімуму. Відтак життєвий рівень працюючих надзвичайно низький. Про це йшлоcя на звітно-виборній конфе­ренції обласної ради Профспілки машинобу­дівників і приладобудівників України.

Сергій ЛИЗАНЧУК

Івано-Франківська обл.

У звітній доповіді голо­ви галузевої ради Ган­ни Дуди, виступах де­легатів конференції порушувалися болючі про­блеми збереження робочих місць, створення належних умов праці, утримання існую­чих соціальних стандартів для членів профспілки.

Особлива увага приділялась питанням оплати праці. Так, на ВАТ «Пресмаш» заборго­ваність із виплати зарплати сягнула 1,7 млн грн, і це один із найбільших боргів серед підприємств в Івано-Франківську. Обласна рада спільно з Радою профспілок області докладають усіх зусиль, аби виправити ситуацію. Проте домогтися відчутних резуль­татів не вдається, адже ра­хунки підприємства заблоко­вані вже тривалий час. Необ­хідно змінити юридичний статус ВАТ «Пресмаш», ого­лосити його банкрутом. Та це питання досі залишається відкритим.

Попри те, що Рада профспі­лок області прагне підвищи­ти дієвість Галузевої угоди та колективних договорів, які укладаються на підприєм­ствах, роботодавці не вико­нують договірних зобов’язань і не відчувають за це відповідальності. На жаль, за останні п’ять років не було заслухано жодного звіту ке­рівника з цього приводу на засіданні президії обласної ради галузевої профспілки.

Недостатня економічна та юридична підготовка проф­спілкового активу не дають змогу кваліфіковано вико­ристовувати чинну правову базу на користь виробництва та колективу. За цих обставин на порядок денний висува­ється вкрай актуальна зараз потреба правового навчання працівників.

Певна робота проводилась у сфері охорони праці. На засі­данні профкомів розглядали­ся питання про стан виробни­чого травматизму (за звітний період у галузі сталося 10 не­щасних випадків), підготовку приміщень до роботи в осінньо-зимовий період. Вирішу­вались проблеми із забезпе­чення працівників спецодя­гом, засобами індивідуаль­ного захисту, вчасно прово­дилась атестація робочих місць.

На конференції порушува­лись також питання про орга­нізацію відпочинку членів трудових колективів. Пози­тивного досвіду в цій справі набув профком вищого про­фесійного училища № 21. Тут постійно організовуються ці­каві поїздки для спілчан, від­відування історичних та куль­турних пам’яток нашої країни.

Водночас відзначалося, що культмасова та спортивна ро­бота загалом залишаються у занедбаному стані. Праців­ники галузі не беруть участі в літніх і зимових Галицьких спортивних іграх, інших зма­ганнях, які проводить крайо­ва організація ФСТ «Україна». Поза профспілковою увагою перебуває і аматорська ху­дожня творчість.

Головним акцентом, до розу­міння якого нині привчають спілчан на всіх рівнях, що профнески потрібні не лише для матеріальної допомоги працюючим чи придбання дитячих подарунків, як це практикувалося раніше. Час ставити нові вимоги та за­вдання: профспілкам потріб­ні кошти для дієвого захисту членів профспілки, для на­вчання профактиву. Таке усві­домлення необхідно вихову­вати у кожного спілчанина.

Учасники конференції висло­вили довіру Ганні Дуді та зно­ву обрали її на посаду голови галузевої ради Профспілки машинобудівників та прила­добудівників України.

У роботі конференції взяли участь заступник голови Цен­тральної ради профспілки «Машприлад» Василь Лев­ченко та голова Ради проф­спілок області Ігор Басюк.

15.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини