Над лісовою галуззю України нависла загроза…
Лісівники Кіровоградщини (та й інших регіонів) украй
стурбовані ситуацією, пов’язаною із невизначеністю майбутнього галузі, а також
загрозами, які можуть виникнути під час реформування. З огляду на зростання
напруги в трудових колективах, обласна організація профспілки працівників
лісового господарства звернулася до народних депутатів із проханням підтримати
позицію лісівників регіону щодо збереження державної власності на ліси,
ефективного проведення реформ із запровадження європейських стандартів
екологічного спрямування та проголосувати проти трьох законопроектів. Один із
них пов’язаний з виключенням державних лісогосподарських підприємств з переліку
об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а два інші –
із запровадженням мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів та мораторію на
рубки головного користування.
Валентина ТОКАРЧУК
голова Кіровоградської обласної профорганізації працівників
лісового господарства
Приватизація для лісів – шлях до загибелі цільної стабільної
лісової мережі, це нажива окремих господарів. Приватники не дбатимуть про
збільшення лісистості та не вкладатимуть кошти у довгострокові програми
захисного лісорозведення – пріоритетного напряму південних регіонів, до яких
належить і Кіровоградщина. Нинішня зацікавленість держави у розвитку лісового
господарства може змінитися на зацікавленість приватника в отриманні
максимальних прибутків шляхом нещадної експлуатації праці кваліфікованих
працівників.
На переконання досвідчених спеціалістів лісової галузі,
запровадження мораторію на експорт лісоматеріалів є недоцільним, адже це
призведе до різкого зниження прибутковості державних лісогосподарських
підприємств, скорочення чисельності працівників. Тим часом призупинення
проведення рубок головного користування (стиглого лісу) спричинить значне погіршення
захисних функцій лісів, матимемо негативні екологічні наслідки і втрати якості
деревини. Тобто ці законопроекти є непрофесійними, економічно необґрунтованими
та призведуть до погіршення соціально-трудових відносин між працівниками та
адміністрацією, скорочення штату, підрозділу лісової охорони, що неприпустимо.
Практика показує, що наслідком змін в організації
виробництва є грубі порушення конституційних трудових прав працівників. Лише
стале державне бюджетне фінансування може гарантувати забезпечення
продуктивної зайнятості працівників.
Упродовж багатьох років лісогосподарські підприємства розвивалися,
виконували важливі завдання, зокрема з лісорозведення. Саме з метою захисту
території регіону від ерозійних процесів і створювалися нинішні держлісгоспи
південного регіону як лісомеліоративні станції. Сьогодні лісгоспи південних
районів не можуть забезпечити продуктивну зайнятість усіх працівників.
Виконані такими підприємствами роботи та надані послуги в січні ц. р. частково
були профінансовані лише 30 січня. Працівникам вчасно не виплачено зарплату,
що порушує умови колдоговорів. Через відсутність фінансування понад 150
працівників лісогосподарських підприємств перебували у неоплачуваних
п’ятиденних відпустках, унаслідок чого в середньому кожен недоотримав майже 600
грн.
Ще один привід для тривоги – тривала відсутність керівника
Державного агентства лісових ресурсів України, який має координувати та
спрямовувати діяльність понад 400 лісогосподарських підприємств. Залишити
галузь у такий доленосний час без керівника все одно, що пустити в море
корабель без керманича. Багато років керівництво лісової галузі здійснювали
досвідчені, високопрофесійні фахівці, які мали фахову освіту, високий авторитет
у трудових колективах. Тож і галузь не штормило: підприємства працювали
ефективно, а працівники мали стабільну зарплату та відповідний соціальний
захист. Починаючи з 2006 року на найвищу лісову посаду керівники переважно
призначалися за політичними поглядами, а не за професійними якостями. Нечітка
політика керівництва, яка іноді йшла у розріз із законодавством, протиправне
втручання в господарську діяльність лісгоспів, відволікання коштів
підприємств на здійснення непродуктивних витрат, запровадження непродуманих і
необґрунтованих псевдореформ призвели до руйнівних процесів у галузі,
трудових колективах, до звільнення кваліфікованих фахівців, значного
скорочення робочих місць, переважно у сільській місцевості. Ці дії спричинили
погіршення фінансового стану підприємств, вимивання обігових коштів і, як наслідок,
на 1 січня ц. р. лісова галузь України має майже 800 млн грн кредиторської
заборгованості. Чи не час покласти край цим негативам?
Така кадрова політика викликає і подив, і обурення, адже йде
у розріз з обіцянками високих державних посадовців – підписантів Коаліційної
угоди, які гарантували призначення керівників на основі високої
професійності, а не за принципом партійних квот. Працівники та ветерани
лісової галузі Кіровоградщини, удостоєні державних нагород, разом із колегами
з інших областей звернулися до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з
проханням про призначення на посаду керівника лісового відомства професіонала-лісівника.
Президія ЦК галузевої профспілки теж надіслала аналогічне звернення. Вважаємо,
що серед 50-тисячного колективу лісівників України можна знайти досвідчену,
високопрофесійну людину з фаховою освітою, яка забезпечить запровадження
галузевих реформ з державницької позиції та виважено підійде до вирішення
пріоритетного завдання галузі – збільшення площі лісів, ефективного використання
ресурсів, розвитку економічного потенціалу та збереження професійних кадрів.
Первинні профорганізації державних лісогосподарських підприємств
Кіровоградщини звернулися до відділення Національної служби посередництва і
примирення області про сприяння у запобіганні виникнення трудових спорів та
усунення факторів, які можуть негативно вплинути на стан трудових відносин,
рівень забезпечення прав та інтересів найманих працівників за відсутності
належного бюджетного фінансування лісгоспів степової зони та прийняття Верховною
Радою згаданих законів. Ці дії профорганізацій лісівників Кіровоградщини
готові підтримати і в інших областях. Голос профспілки мають не просто почути,
а й врахувати всі соціальні партнери.
Тривожні
будні
машинобудівників
У вкрай складному становищі опинилися підприємства
машинобудування нашої області. Виробництво тут зупинено зовсім або ж скорочено
до мінімуму. Відтак життєвий рівень працюючих надзвичайно низький. Про це
йшлоcя на звітно-виборній конференції обласної ради Профспілки машинобудівників
і приладобудівників України.
Сергій ЛИЗАНЧУК
Івано-Франківська обл.
У звітній доповіді голови галузевої ради Ганни Дуди,
виступах делегатів конференції порушувалися болючі проблеми збереження
робочих місць, створення належних умов праці, утримання існуючих соціальних
стандартів для членів профспілки.
Особлива увага приділялась питанням оплати праці. Так, на
ВАТ «Пресмаш» заборгованість із виплати зарплати сягнула 1,7 млн грн, і це
один із найбільших боргів серед підприємств в Івано-Франківську. Обласна рада
спільно з Радою профспілок області докладають усіх зусиль, аби виправити
ситуацію. Проте домогтися відчутних результатів не вдається, адже рахунки
підприємства заблоковані вже тривалий час. Необхідно змінити юридичний статус
ВАТ «Пресмаш», оголосити його банкрутом. Та це питання досі залишається
відкритим.
Попри те, що Рада профспілок області прагне підвищити
дієвість Галузевої угоди та колективних договорів, які укладаються на підприємствах,
роботодавці не виконують договірних зобов’язань і не відчувають за це
відповідальності. На жаль, за останні п’ять років не було заслухано жодного
звіту керівника з цього приводу на засіданні президії обласної ради галузевої
профспілки.
Недостатня економічна та юридична підготовка профспілкового
активу не дають змогу кваліфіковано використовувати чинну правову базу на
користь виробництва та колективу. За цих обставин на порядок денний висувається
вкрай актуальна зараз потреба правового навчання працівників.
Певна робота проводилась у сфері охорони праці. На засіданні
профкомів розглядалися питання про стан виробничого травматизму (за звітний
період у галузі сталося 10 нещасних випадків), підготовку приміщень до роботи
в осінньо-зимовий період. Вирішувались проблеми із забезпечення працівників
спецодягом, засобами індивідуального захисту, вчасно проводилась атестація
робочих місць.
На конференції порушувались також питання про організацію
відпочинку членів трудових колективів. Позитивного досвіду в цій справі набув
профком вищого професійного училища № 21. Тут постійно організовуються цікаві
поїздки для спілчан, відвідування історичних та культурних пам’яток нашої
країни.
Водночас відзначалося, що культмасова та спортивна робота
загалом залишаються у занедбаному стані. Працівники галузі не беруть участі в
літніх і зимових Галицьких спортивних іграх, інших змаганнях, які проводить
крайова організація ФСТ «Україна». Поза профспілковою увагою перебуває і
аматорська художня творчість.
Головним акцентом, до розуміння якого нині привчають
спілчан на всіх рівнях, що профнески потрібні не лише для матеріальної допомоги
працюючим чи придбання дитячих подарунків, як це практикувалося раніше. Час
ставити нові вимоги та завдання: профспілкам потрібні кошти для дієвого
захисту членів профспілки, для навчання профактиву. Таке усвідомлення
необхідно виховувати у кожного спілчанина.
Учасники конференції висловили довіру Ганні Дуді та знову
обрали її на посаду голови галузевої ради Профспілки машинобудівників та приладобудівників
України.
У роботі конференції взяли участь заступник голови Центральної
ради профспілки «Машприлад» Василь Левченко та голова Ради профспілок області
Ігор Басюк.
15.03.2015
|