ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Гірники вимагають фінансування галузі та відновлення соціальних гарантій

Під час масового мітингу на площі біля Верховної Ради перед учасниками акції про­тесту виступили Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, голова Проф­спілки працівників вугільної промисловості Віктор Турма­нов, народний депутат України Олег Мусій, голова Незалежної профспілки гірників України, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець, представники вугле­добувних підприємств з усіх ву­гільних регіонів нашої країни.

У виступах зазначалося, що після акції протесту шахта­рів, проведеної Укрвуглепроф­спілкою 28–29 січня, за роз­порядженням Кабміну, була створена Міжвідомча комісія з розв’язання проблем вугіль­ної галузі під головуванням міністра енергетики та вугіль­ної промисловості Володимира Демчишина. Вона мала розро­бити шляхи подолання кризи у вугільній промисловості і, зо­крема, виконання вимог шахта­рів. Однак до цього часу жодно­го кроку для порятунку вугіль­ної промисловості України не зроблено!

До складу комісії увійшли керівники міністерств та ві­домств, голови держадміністра­цій вугільних регіонів України, народні депутати та представ­ники галузевих профспілок. Було напрацьовано Меморан­дум з врегулювання проблем­них питань вугільної галузі. З урахуванням вимог учасників акції протесту 28–29 січня, в ньо­му передбачені заходи щодо ви­ділення додаткових обсягів дер­жавного фінансування вугіль­них підприємств, погашення за­боргованості із зарплати, понов­лення соціальних гарантій пра­цівників і пенсіонерів вугільної галузі, своєчасного та в повно­му обсязі здійснення розрахун­ків за електроенергію і вугільну продукцію. Однак формальне ставлення окремих керівників міністерств і відомств до учас­ті в роботі комісії призвело до того, що на сьогодні меморан­дум не погоджений її членами.

Виступаючі наголошували на тому, що вугільна промисло­вість перебуває на межі життя та смерті. Адже окрім частково­го погашення боргів із заробіт­ної плати, що утворилися в ми­нулому році, фактично нічого не зроблено. Більше того, Уряд на порушення положень пар­ламентської коаліційної уго­ди 2014 року, що передбачала поетапне скорочення держав­ної підтримки та реформуван­ня підприємств вугільної галу­зі, продовжує лінію на фактич­не знищення цього сектору еко­номіки та ліквідацію залиш­ків енергетичної незалежності країни.

Як повідомили учасники ак­ції, керівництво шахт не випла­тило їм зарплату за останні 2,5 місяця. Крім того, працівники вугільної галузі обурені тим, що українська влада закуповує вугілля за кордоном, зокрема в Російської Федерації, з якою йде війна. Шахтарі били касками об бруківку біля стін парламенту та закликали владу збільшити фінансування галузі та вико­ристовувати вітчизняні потуж­ності для забезпечення України енергоносіями.

Що ж вимагають трудові ко­лективи? Вимоги чіткі, зрозумі­лі та справедливі:

l Повернути на доопрацю­вання проект ЗУ «Про внесен­ня змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з метою внесення в нього видатків на: державну підтримку вугледобувних під­приємств на часткове покрит­тя витрат із собівартості гото­вої товарної вугільної продук­ції – 1 340,4 млн грн; державну підтримку будівництва вугле-і торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазна­чених підприємств – 355,0 млн грн; гірничорятувальні заходи вугледобувних підприємств – 434 млн грн; охорону праці на вугледобувних підприємствах – 65 млн грн; передачу об’єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі вугле­добувних підприємств, у кому­нальну власність – 159,1 млн гривень.

l Внести зміни до інших за­конодавчих актів з метою від­новлення соціальних гарантій для працівників та пенсіонерів вугільної галузі, що існували на 1 грудня 2014 року, а також зняття мораторію на соціальні стандарти та забезпечення ін­дексації заробітної плати на рі­вень інфляції.

l Не допускати подальшо­го звуження соціальних гаран­тій для пенсіонерів, обмеження їх прав на отримання в повному обсязі призначених пенсій та заробітної плати, введення різ­них видів податків.

l Забезпечити для вугіль­них підприємств всіх форм власності своєчасні розрахунки на енергоринку та погашення боргів за спожиту вугільну про­дукцію і електроенергію.

l Забезпечити виконання вимог чинного законодавства, Генеральної та Галузевої угод з трудових і соціальних гарантій, що є предметом діючого галу­зевого колективного трудового спору.

Після мітингу біля стін пар­ламенту акція соціального про­тесту працівників вугільної промисловості перемістилася до будівлі Кабінету Міністрів України. Учасники акції вима­гали відставки міністра енерге­тики та вугільної промисловос­ті Володимира Демчишина, ви­плати заборгованості із заробіт­ної плати, гідного фінансування вугільної галузі та шахтарської праці, соціальних гарантій лю­дей, яких свого часу називали «гвардією труда».

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Олександр ГУРІН,

м. Дзержинськ, шахта «Дзержин­ська», об’єднання «Дзержинськвугілля» Донецької області:

«Ці антиреформи, що нині проводять­ся, ось ця невиплата зарплати призводять до того, що стражда­ють не тільки шахта­рі, а й уся соціальна сфера нашого міста. У всіх є сім’ї, діти, їх треба годувати. Нам більше нічого не ли­шається, адже тільки активною боротьбою за свої права ми змо­жемо чогось досягти, а так, якщо не діяти... Ми будемо звертати­ся до всіх депутатів, починаючи від міс­цевого, обласного, міського рівнів і аж до Верховної Ради, із закликами підтрима­ти вугільну галузь. Го­лос шахтаря має бути почутий!».

Віктор Турманов,

голова Профспілки працівників вугільної промисловості України:

«Після першої акції Уряд виділив 200 млн грн, щоб «пога­сити» грудневу зарплату. А що ж сі­чень, лютий, бере­зень? Нічого не пе­редбачається. Тому шахтарі тут і готові використовувати всі передбачені зако­ном форми і методи вирішення трудових спорів. Ми переда­мо своє звернення всім народним де­путатам. Вони ма­ють підтримати ву­гільну галузь і розу­міти: якщо ми загу­бимо цей комплекс, то гірше стане всій Україні».

Олексій КОНОВАЛОВ,

голова первинної профорганізації шахти «Тернівська» ПАТ «Павлоградвугілля», Західний Донбас:

«Ми вже з 2004 року, після того, як були приватизовані і пе­рейшли до приват­них рук, не отримує­мо ні копійки дер­жавних дотацій. Ми навчилися, як заро­бляти гроші собі на зарплату і приносити прибуток власнику. Але ми чудово розу­міємо, що за ниніш­ньої ситуації жодна державна шахта без дотації не виживе. Тому наразі ці дотації потрібні, щоб зберег­ти підприємства. А згодом, також за на­шим прикладом, зробити ці підприєм­ства прибутковими».

Петро ЧУЛКОВ,

гірничий майстер дільниці ДКТ «Шахта «Червоноградська» Львівської області, голова профспілки на своїй дільниці:

«Ситуація у нас така: нам навіть за грудень ще не ви­платили половину зарплати. Обіцяли в лютому дати – не дали. Ми вже приїз­дили і під Кабмін, і під Верховну Раду. Ось приїхали втре­тє... Якщо нас зараз не почують, ми го­тові навіть на ради­кальні дії. Ми за­блокуємо дороги, в нас немає іншого виходу, нам потріб­но виживати. Ми будемо боротись доти, доки не вигра­ємо свою справу. Го­лови ми не схили­мо!».

Григорій Осовий,

Голова Федерації профспілок України:

«Усі членські органі­зації ФПУ – понад 7,5 млн спілчан – підтримують вимо­ги шахтарів, і одно­значно ми розуміє­мо, що не з доброї волі, а з крайньої нужди сьогодні ти­сячі шахтарів, вете­ранів праці, чорно­бильців, інших тру­дівників зібралися на цій площі, щоб рішуче сказати ні – Уряду, ні – парла­менту, ні – політиці затягування пасків трудової людини, ветерана, чорно­бильця».

08.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини