Якщо уряд не йде до профспілок, то ми йдемо на уряд
«Ні бідності в
Україні!!!», «Зупинити антисоціальну агресію!!!», «STOP наступу на трудові
права!!!», «Реформи на користь людей, а не олігархів!!!», «За гідну працю і
справедливу зарплату!!!», «Людина праці – найвища цінність країни!!!», «Ми –
не німа робоча сила, ми – громадяни України», «Нам зарплату не копійки, ми
трудящі – не жебраки» – під такими гаслами 15 жовтня профспілки провели
попереджувальну акцію протесту під стінами Кабінету Міністрів України в рамках
дій за гідну працю та боротьби з бідністю, у якій взяли участь понад 3 тисячі
активістів.
Профспілки України
ухвалили рішення про проведення публічних акцій 7 жовтня на Всеукраїнському
форумі профспілок «За гідну працю і добробут людини», а також схвалили
Резолюцію (стор. 2) та Вимоги до Кабінету Міністрів України з питань захисту
соціально-трудових і профспілкових прав та інтересів працівників.
15 жовтня представники з усіх регіонів країни та галузей
економіки зібралися, аби сказати рішуче «НІ» зубожінню багатомільйонної армії
трудівників, які щоденною самовідданою працею створюють промисловий потенціал,
забезпечують продовольчу безпеку й обороноздатність країни.
«Що привело нас до Уряду? Це державна політика жорстких
соціальних обмежень, яка далека від конституційних норм соціальної справедливості.
Це жорсткий наступ на трудові права і згортання державних гарантій, – зазначив
у своєму виступі Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий.
– Падіння реальної заробітної плати, поширення безробіття, зарплатні борги,
різке підвищення цін і тарифів, масштабне знецінення трудових доходів та
заощаджень унаслідок обвалу гривні – це прямий шлях до бідності. На трудовому
фронті щорічно гине майже 1 тис. працівників і понад 10 тис. стають
інвалідами. Це більше, ніж втрати військових під час АТО на сході. Чи це турбує
Уряд? Напевно, ні. Тому що планується скорочення асигнування на охорону праці,
зменшення грошової компенсації постраждалим та сім’ям загиблих працівників.
Хіба цього хотіли люди від нової влади після Майдану? Звичайно, ні. Федерація
профспілок України рішуче виступає проти такої антисоціальної політики і висуває
до влади вимоги повернутися обличчям до людей».
Григорій Осовий наголосив, що зробивши доленосний вибір на
користь європейської інтеграції разом з міжнародним профспілковим рухом, ми
зобов’язані, діючи солідарно, забезпечити
справедливе ставлення до людини праці, змінити її життя на краще, в тому числі
і в Україні.
«Соромно сказати, що за рівнем заробітної плати Україна на
останньому місці в Європі. Хіба цього заслужили освічені, кваліфіковані
українські робітники, аграрії, інженери, науковці? Звичайно, що ні, і так не
має бути в цивілізованій країні!
Або таке: за результатами обстеження Міжнародною
конфедерацією профспілок у 139 країнах світу, Україна, на жаль, потрапила до
останньої групи країн, де відсутні гарантії прав профспілок. За нами лише декілька
африканських країн. Куди ж далі таке терпіти!» – із прикрістю зазначив Голова
ФПУ.
Активісти рішуче виступили і проти руйнування системи
соціального страхування робітників як демократичного інституту самоврядування
за участі профспілок, а також вимагають від влади відкликати з Парламенту
антисоціальний законопроект 5080 і сісти за стіл переговорів з профспілками та
роботодавцями.
В умовах загрози цілісності країни, активних військових дій
на сході профспілки до цього часу утримувалися від публічної критики влади та
протестних дій. Більш того, робили все можливе, аби допомогти нашій армії.
Однак продовження тотального наступу на законні права працівників і
профспілок, відсутність результативного соціального діалогу не залишили іншого
вибору, як діяти в інший спосіб.
Тож під стінами Кабінету Міністрів профспілки виступили
проти:
– скорочення робочих місць і заморожування заробітних плат
і пенсій;
– економії бюджетних коштів виключно за рахунок працюючого
населення, пенсіонерів, членів їхніх сімей;
– підвищення цін і тарифів в умовах падіння реальних
доходів;
– безправ’я людей у трудових відносинах, поширення
нелегальної зайнятості без законного захисту та безпеки праці;
– позбавлення працівників та їхніх дітей
санаторно-курортного лікування й оздоровлення, руйнації в цілому досі
ефективної самоврядної системи соціального страхування;
– вибірковості Уряду в проведенні соціального діалогу та
ухвалення суспільно важливих рішень без урахування позиції профспілок.
Професійні спілки України вимагали:
– зберегти і створити достатню кількість сучасних робочих
місць, особливо для молоді;
– не допустити припинення роботи державних підприємств
через обмеження в енергоресурсах;
– погасити зарплатні борги і забезпечити виплати
застрахованим особам у системі загальнообов’язкового державного соціального
страхування, зокрема в зоні проведення АТО, підтримати законодавчі пропозиції
профспілок щодо надійного захисту права працівника на своєчасне отримання
винагороди за працю;
– жорстко боротися з тіньовою економікою та ухиленням від сплати
податків;
– підвищити з 1 січня 2015 року рівень мінімальної
заробітної плати, пенсії, прожиткового мінімуму не менш ніж на рівень інфляції
за 2014 рік і відновити повноцінну індексацію трудових доходів, пенсій і соціальних
виплат;
– ліквідувати дискримінацію в оплаті праці працівників
бюджетної сфери і зайнятих на державній службі та в органах місцевого
самоврядування;
– повернути державним інспекціям скасоване право вільного
доступу до робочих місць для гарантованого захисту трудових прав, життя та
здоров’я кожного працівника;
– при проведенні економічних реформ забезпечити поступове
досягнення європейських соціальних стандартів;
– забезпечити ефективний соціальний діалог із профспілками
та розпочати переговори з укладення нової Генеральної угоди, галузевих і
територіальних угод, виходячи із засад, оголошених Президентом України в
Стратегії реформ 2020 та Угоді про асоціацію Україна–ЄС.
«Ганьба такому Кабміну, який не може проводити соціальний
діалог», – лунало звідусіль. Тож профспілки закликають Уряд невідкладно розпочати
діалог із соціальними партнерами для визначення практичних завдань, строків,
індикаторів та механізмів реалізації основної мети реформ – досягнення
європейських стандартів життя, передусім у сферах зайнятості, оплати, безпеки
праці, оподаткування, соціального розвитку, ефективного використання
виробничого та трудового потенціалу країни задля успішної конкуренції на
світових ринках.
Делегати передали уповноваженим вимоги до Кабінету
Міністрів, звернення до Верховної Ради України і Глави держави й обіцяли повернутися,
якщо влада не повернеться обличчям до простих людей.
20.10.2014
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
|