ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

За гідну працю і добробут людини

 «Невідкладно розпочати діалог Уряду із соціаль­ними партнерами для визначення практичних завдань, строків, індикаторів та механізмів реа­лізації основної мети реформ – досягнення євро­пейських стандартів життя, передусім у сферах зайнятості, оплати, безпеки праці, оподаткуван­ня, соціального розвитку, ефективного виробни­чого та трудового потенціалу країни, для успіш­ної конкуренції на світових ринках», – закликали учасники Всеукраїнського форуму профспілок «За гідну працю і добробут людини», що відбувся 7 жовтня у Київському міському Будинку вчителя з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю.

 У роботі форуму взяли участь керівництво Фе­дерації професійних спі­лок України та її член­ських організацій, мі­ністр соціальної політики Люд­мила Денісова, голова Комітету Верховної Ради з питань соці­альної політики та праці Петро Цибенко, заступник голови Ради Федерації роботодавців, виконавчий віце-президент Кон­федерації роботодавців Олексій Мірошниченко, національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, представники Адміністрації Президента, ві­домств та засобів масової інфор­мації. Також були запрошені Президент Петро Порошенко та Прем’єр-міністр Арсеній Яце­нюк. Проте, на превеликий жаль, участь у заході вони взяти не змогли. Попри те, що Уряд працює вже півроку, за цей час жодної зустрічі Прем’єра з профспілками не відбулося.

Щорічно 7 жовтня Міжна­родна конфедерація профспі­лок відзначає Всесвітній день дій за гідну працю – день бо­ротьби членів профспілок за ре­алізацію свого права на гідну працю та гідне життя. У понад 100 країнах цього дня відбува­ються тисячі заходів за участю мільйонів трудящих, які нага­дують урядам і роботодавцям про необхідність економічного зростання, що базується на гід­ній праці та створенні нової глобальної економіки, в центрі якої має бути людина.

У своєму виступі перед учас­никами форуму Голова ФПУ Гри­горій Осовий зазначив, що за офіційними даними, близько 30% населення України досі пе­ребуває в стані бідності. А якщо застосовувати крите­рій, встановлений Сві­товим банком, який до­рівнює денному спо­живанню у 3 дол. США, то до категорії бідних в Україні слід віднести майже 70% її населен­ня. У доповіді Верхо­вного комісара ООН про стан дотримання прав людини в Україні, з представниками місії Офісу якого керівни­цтво ФПУ мало зу­стріч, ідеться про те, що внаслі­док рецесії, яку переживає еко­номіка України, за першу поло­вину цього року безробіття зрос­ло від 8 до 9%, темпи інфляції сягнули 16%, тарифи та кому­нальні послуги збільшилися в середньому на 30%. Тим часом заробітна плата та соціальні ви­плати залишаються замороже­ними з грудня 2013 року. «Тобто, незважаючи на революцію гід­ності в Україні, де існують роз­винуті промисловість і сільське господарство, високий рівень освіченості населення, продо­вжується грубе порушення прав більшості членів українського суспільства на доступ до ресур­сів, національного багатства», – підкреслив Григорій Осовий. При цьому органи влади не за­безпечують реального виконан­ня вимог узятих Україною між­народних зобов’язань, що стосу­ються трудових прав громадян, зокрема щодо безперешкодного здійснення права на працю, га­рантування рівних можливостей у виборі професії та роду трудо­вої діяльності. Рівень заробітної плати більшості працюючих у країні не може забезпечити на­віть мінімальних потреб їх сі­мей. Уже понад десятиріччя вла­да та підприємці не можуть по­долати таке ганебне явище, як заборгованість із заробітної пла­ти, загальна сума якої на 1 верес­ня цього року сягнула 1 млрд 424 млн гривень. 251 тис. працівни­ків (що дорівнює населенню се­реднього обласного центру) еко­номічно активних підприємств не виплачується зарплата. Голо­ва ФПУ запевнив, що для того, аби покінчити з цією заборгова­ністю і не допустити її накопи­чення надалі, достатньо лише законодавчо ввести економічну відпові­дальність роботодав­ців та економічний за­хист працівника в разі затримки зарплати, а також створити гаран­тійну установу для за­безпечення виплат зарплат при банкрут­стві підприємства.

Григорій Осовий також зазначив, що наразі не виконують­ся й вимоги щодо пра­ва кожного на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни. Досить високим зали­шається рівень виробничого, в тому числі смертельного, трав­матизму. В свою чергу, законо­давче обмеження можливостей держнагляду в сфері праці при­звело до того, що на сьогодні, за даними Уповноваженого Верхо­вної Ради України з прав люди­ни, 4,5 млн працівників (а це майже кожен третій) працюють нелегально, без оформлення трудових відносин. Близько 200 млрд грн заробітної плати (40% офіційного фонду оплати праці в країні), за оцінками експертів, виплачується неофіційно «в конвертах», тобто без сплати по­датків і єдиного соціального внеску, що спричиняє десятки мільярдів збитків державі, пен­сійному та іншим фондам загальнообов’язкового держав­ного соціального страхування, а головне – мільйони трудящих та члени їх сімей залишаються беззахисними перед свавіллям роботодавців. «Тож сьогодні ми ще раз закликаємо органи вла­ди докласти максимум зусиль, щоб домогтися рівноваги між демократичним правом голосу в суспільстві, функціями нормативно-правового характе­ру держави, продуктивною рол­лю ринку та потребами й устремліннями конкретних лю­дей, сімей і громад. Практич­ним підходом до збалансування цих кардинальних політичних завдань саме і є забезпечення гідної праці в Україні», – наголо­сив Григорій Осовий.

Насамкінець учасники Всеукраїнського форуму профспі­лок «За гідну працю і добробут людини» ухвалили текст Резо­люції, в якій висловили занепо­коєність складною фінансово-економічною ситуацією в краї­ні, а також затвердили перелік вимог до Кабміну з питань за­хисту соціально-трудових і профспілкових прав та інтере­сів працівників.

•  ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

 Ольга Горай,

член профспілкового комітету Інституту медсестринства, голова Молодіжної ради Федерації профспілок Житомирської області:

«Ми готові затягну­ти ті паски, про які зараз говоримо, але що далі? Працюючи з молоддю, хочу сказати, що такого патріотичного під­несення, такого ро­зуміння своєї дер­жавності, любові до Батьківщини, від­верто кажучи, я ще не бачила і не відчу­вала. Вони готові перетерпіти, готові допомагати. Вони готові, вони чека­ють, але дуже хо­четься звернутися до всіх: не зрадьте цю молодь!».

 Ольга Курінько,

голова Полтавської обласної організації профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості:

«Чи багато в залі представників пар­тій, що йдуть на ви­бори, навіть не ке­рівників? Нікому не потрібні потенційні голоси майже 8,5 млн виборців? Чи наше зібрання таке утаємничене? Невже профспілки не ма­ють спільних інтересів з кандидатами в депутати Верховної Ради? Це вказує на те, що для лобіюван­ня своїх пропозицій, бачення суспільного життя нам потрібнен свій голос у Верхо­вній Раді, той, хто не перетвориться на «тушку», розуміє наші проблеми, один з нас – проф­спілчанин».

Олександр Яцунь,

голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України:

«Сьогодні весь циві­лізований світ від­значає досягнення в боротьбі за соціаль­ні права й інтереси людей праці. А в нас, на жаль, не від­бувається конструк­тивного соціального діалогу з владою, бо очільники дер­жави сьогодні не дослухаються до на­шого болю і наших вимог. Освіта – це не просто галузь, це система цінностей, що формує держав­ність. Але нині впро­довж календарного року Мінфін ство­рює несамовиті по­станови, що цілко­вито знищують осві­ту... Ми виступаємо за ті соціальні стан­дарти, які є в Європі».

 Ростислав Дзундза,

координатор робочої групи «Соціальний діалог» Форуму громадянського суспільства східного партнерства:

«Нині всі говорять про реформи, про їх необхідність. Але для того, щоб ці ре­форми були дієви­ми, нам необхідний чіткий курс. Маємо знати, в який бік іти, адже лише тоді можна бути корек­тно визначити, як саме. Якщо зараз це не усвідомити, то ми ризикуємо по­вторити долю ре­форм, які численні українські уряди проводили в 90-ті, коли зміни були симптоматичними, але недалекогляд­ними... ».

  Людмила Денісова,

міністр соціальної політики:

«Сьогодні вся країна має докласти макси­мум зусиль для того, щоб припинити війну, стабілізувати ситуацію в державі, зберегти робочі місця, соціаль­ні виплати всім вер­ствам населення, кожному громадянину, в якому б куточку краї­ни він не перебував... Задля забезпечення стабілізації, віднов­лення та соціально-економічного розви­тку східних регіонів України Мінсоцполіти­ки розробило проект Програми створення робочих місць та ста­білізації зайнятості у Донецькій та Луган­ській областях на пері­од до 2017 року... Со­ціальний діалог необ­хідний для прогресу нашої країни. Тому Уряд зацікавлений в його розвитку».

13.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини