ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Хто і чому атакує ФПУ?

Останнім часом деструк­тивні сили розпочали кампанію проти Федера­ції профспілок України. Найчисленніше проф­спілкове об’єднання України без жодних підстав звинувачують у нібито «співпраці зі злочинним режимом Януковича», «саботажі захисту прав профспілок» і навіть «у підтримці результатів референ­думу в Донецьку».

Варто очікувати появи й нових інсинуацій, адже саме зараз у роз­пал конфлікту з Росією зручно роз­правлятися з опонентами, звинува­чуючи їх щонайменше у відсутнос­ті патріотизму, поширюючи чутки, перекручуючи факти або надаючи їм надуманого значення.

Це регулярно повторюється на­передодні виборів у Федерації профспілок України. Як відомо, наприкінці червня обиратиметься новий Голова ФПУ. У зв’язку з цим знову спостерігаються спроби по­ставити ФПУ під контроль «своєї людини». А якщо вдасться, то вза­галі змістити керівництво, адже не за горами дострокові вибори до Верховної Ради і є велика спокуса використати чималий ресурс профспілок.

Слід нагадати, що ФПУ ще у 2005 році пройшла тест на відпо­відність міжнародним критеріям автономії і демократичності й стала членом Міжнародної конфе­дерації профспілок, яка діє в по­над 160 країнах світу і представ­ляє міжнародний профрух у світо­вих організаціях. ФПУ першою се­ред організацій громадянського суспільства офіційно проголоси­ла курс на інтеграцію до європей­ського профспілкового профруху та європейського простору. Рішен­ня про це було прийняте ще у 2006 році на V з’їзді ФПУ і неодноразо­во підтверджено.

ФПУ підтримала політику Східного партнерства ЄС, водно­час попередивши про загрози, які несе для робітників України екс­порт політики неолібералізму, і закликала до розбудови в нашій країні європейської соціальної моделі.

Принципово захищаючи права профспілок, які є складовою прав людини, ФПУ в числі національ­них профцентрів отримала кон­сультативний статус при Еконо­мічній і Соціальній раді ООН.

З метою захисту прав працівни­ків ФПУ неодноразово подавала скарги до Міжнародної організа­ції праці, вимагаючи вчасної і в повному обсязі сплати заробітної плати, припинення порушень вла­дою низки основоположних кон­венцій МОП, протиправного вико­ристання дитячої праці в Україні. На вимогу ФПУ декільком україн­ським урядам довелося відповіда­ти на Комітеті з норм Міжнарод­ної конференції праці, який нази­вають совістю МОП, чому Україна порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання. Це, безперечно, сприяло удосконаленню законо­давства та покращенню стану справ. Однак слід визнати й те, що українське законодавство не від­повідає повною мірою навіть ра­тифікованим Україною конвенці­ям МОП щодо праці і соціальних гарантій.

І в цьому є вина і законодавчої влади. Саме Верховна Рада, попри вимоги профспілок, не спромогла­ся ратифікувати Європейську со­ціальну хартію в повному обсязі, зокрема такі важливі норми, як стаття 1 «Право на справедливу винагороду», яка забезпечить до­статній життєвий рівень для пра­цівників та їхніх сімей, стаття 12 «Право на соціальне забезпечен­ня» та стаття 13 «Право на соціаль­ну та медичну допомогу».

Хочемо ще раз закликати на­родних обранців до прискорення наближення українського націо­нального права до європейського права, імплементації європей­ських міжнародних стандартів у галузі соціального захисту в юри­дичну практику України.

Нині до рейдерської атаки на профспілки намагаються втягну­ти весь український парламент. Нещодавно внесений народним депутатом України С. М. Каплі­ним (фракція політичної партії «Удар») завідомо протиправний, з надуманими звинуваченнями проект Постанови Верховної Ради «Про створення тимчасової слід­чої комісії Верховної Ради Украї­ни з розслідування фактів неза­конного відчуження нерухомого майна, що перебуває в користу­ванні Федерації профспілок Укра­їни» не може викликати нічого, крім справедливого обурення.

Хочемо принагідно нагадати, що саме не закони, а постанови Верховної Ради України № 2268 від 10.04.1992 та № 3943 від 04.02.1994 піддали сумніву належність май­на громадським організаціям, не­зважаючи на державні акти права власності, що дало підстави про­куратурі, судам і Фонду держмай­на вчиняти незаконні дії з вилу­чення майна у профспілок.

Федерація, яка об’єднує майже 7,5 мільйона працівників, студен­тів, ветеранів праці, є законним власником санаторіїв і всього оздоровчого комплексу. Це офі­ційно підтверджено відповідними державними актами та рішення­ми судів і захищено статтями 13, 41, 92 Конституції України.

Наші спілчани і виборці добре пам’ятають, що саме нинішній склад Верховної Ради прийняв ко­рупційний Закон від 16 червня 2014 року «Про держзакупівлі» і досі відмовляється привести його у відповідність із законодавством Євросоюзу. Саме ця Верховна Рада не спромоглася прийняти за­кони, які б зупинили вивезення за­роблених працею українців бага­томільярдних прибутків до оф­шорних зон.

Саме Верховна Рада не спромо­глася протягом 15 років прийняти новий Трудовий кодекс, захищаю­чи інтереси великого бізнесу. Саме цей склад парламенту затвердив на посадах колишнього Генераль­ного прокурора України, очільни­ків силових структур, за вказівкою яких під час подій на Майдані тя­гали на безкінечні допити до слід­чих керівництво та всіх працівни­ків апарату ФПУ, намагаючись за­лякати їх кримінальною відпові­дальністю за надання притулку мітингувальникам.

Зрештою, саме Верховна Рада, її колишня більшість легалізува­ли конституційний переворот в Україні, надавши через Конститу­ційний Суд необмежені повнова­ження колишньому Президенту України, а потім беззастережно виконувала його волю.

Сьогодні дехто хоче довершити те, що не вдалося попередньому ре­жиму: зламати останній форпост соціально-економічного захисту робітників України саме у важкий час для країни і суспільства, час глибокої економічної і структурної кризи та наступу світового капіта­лу на соціальні права.

Хочеться запитати автора про­екту Постанови, чому б йому не задатися питанням, куди поділи­ся державні оздоровниці, зокрема, що належали Міністерству охоро­ни здоров’я України? Якщо переві­ряти, то перевіряти всіх, інакше вказаний проект Постанови ми розглядатимемо як чергову спро­бу позбавити робітників і членів профспілок останньої власності.

Щоб спростувати будь-які до­мисли та чутки, Президія ФПУ під­тверджує, що професійні спілки:

– захищали і захищатимуть за­конні трудові та соціально-економічні права працівників;

– домагатимуться розбудови в Україні людиноцентричної євро­пейської соціальної моделі;

– виступають за єдину соборну Україну, ніколи не визнають анек­сії Криму і засуджують будь-які спроби розколоти країну;

– переконані, що всі питання в країні мають вирішуватися на­самперед шляхом діалогу з мак­симально можливим урахуван­ням інтересів громадян.

Закон зобов’язані поважати всі, навіть найвищі посадовці. Оздо­ровниці профспілок протягом де­сятків років власним коштом на законних підставах створювали покоління трудівників, у них досі лікуються та оздоровлюються со­тні тисяч людей.

Професійні спілки не дозволять «новим рейдерам», які, прикриваю­чись демократичними перетворен­нями, в гірших традиціях дев’яностих років знову зазіхають на майно членів профспілок, оскільки державне давно розкрадено попере­дниками, а подекуди – і за прямою участю нинішніх охочих «навести порядок у профспілках».

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ФПУ

29.06.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини