Діти з обмеженими можливостями потребують законодавчого удосконалення норм, що регулюють їхній особливий статус
4 червня у сесійній залі Верховної Ради України відбулися
парламентські слухання на тему: «Освіта, охорона здоров’я та соціальне
забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи
їх вирішення».
Як повідомляє прес-служба Профспілки працівників освіти і
науки України, впродовж березня – червня профільний комітет приймав
напрацювання та зауваження до рекомендацій слухань. Профспілка працівників
освіти і науки також надіслала свої пропозиції.
Комітет з питань науки і освіти до обговорення питання
освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення дітей з особливими
потребами запросив понад 500 учасників із більш ніж 50 інституцій з України
та з-за кордону: представників міністерств, керівників шкіл, працівників
навчальних закладів і центрів, профільних установ, громадських організацій,
профспілок, науковців, експертів.
Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради
Руслан Кошулинський зазначив, що в Україні, як і в усьому світі,
спостерігається тенденція до зростання кількості дітей з такими вадами.
Зокрема, загальна кількість дітей-інвалідів збільшується щорічно на
піввідсотка і станом на початок 2014 року сягнула 167 059 осіб, або 2,0%
усього дитячого населення країни.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, що нині в
країні найбільше дітей з особливими освітніми потребами в Донецькій,
Хмельницькій, Київській областях та у столиці й вони мають право отримати
якісну освіту та відповідне медичне обслуговування. Очільник міністерства
наголосив, що питань у цій сфері накопичилося чимало і їх вирішення слід
обговорювати разом із громадськістю та владою.
Україна взяла на себе зобов’язання запровадити інклюзивну
модель освіти, ратифікувавши у 2009 році Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю.
«Наша мета – створити систему освіти, яка дозволить до
кожної дитини ставитися особливо», – сказала голова Комітету з питань науки
і освіти ВР Лілія Гриневич, коментуючи важливість упровадження інклюзивної
моделі освіти.
Високопосадовець також наголосила, що слід оптимізувати
систему управління державної опіки дітей з особливими потребами. Так, через
мережу інклюзивних ресурсних центрів можна налагодити міжвідомчу координацію.
Крім того, потрібно створити єдину ресурсну базу для педагогів і батьків дітей
з особливими освітніми потребами.
У своїх виступах учасники слухань наголошували на
необхідності удосконалення і систематизації норм, які регулюють статус дітей
з обмеженими можливостями, зокрема, шляхом кодифікації чинних норм або
створення основ законодавства у цій галузі.
Рекомендації та пропозиції промовців після редакційного
опрацювання буде подано на затвердження до Верховної Ради України.
15.06.2014
|